Рішення № 2865508, 20.01.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.09 Справа№ 23/228

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ “Латуж”, м. Мукачево,

до відповідача ЗАТ “Торгова група “Тиса”, м. Львів,

про стягнення 11126185,07 грн.

За участю представників:

від позивача - Мерза Д.Б. - представник,

від відповідача – Семенюк І.Я. –представник.

Суть спору: ТОВ “Латуж”, м. Мукачево, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ЗАТ “Торгова група “Тиса”, м. Львів, 11126185,07 грн. заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що між сторонами у справі виникли зобов”язальні правовідносини, внаслідок яких відповідач набув дебіторську заборгованість перед позивачем у розмірі 11377018,1 грн. Відповідач визнавав таку заборгованість перед позивачем і сторони уклали договір про погашення заборгованості від 14.12.2007 р. Згодом, 19.05.2008 р., сторонами укладено додаткову угоду № 1 до вищезгаданого договору про погашення заборгованості. Згідно з п. 1 цієї додаткової угоди відповідач зобов”язувався погасити заборгованість, передбачену п. 1.1. Договору про погашення заборгованості від 14.12.2007 р. до 26 травня 2008 р. ЗАТ “Торгова група “Тиса” вищенаведених зобов”язань у повній мірі не виконало, на день звернення позивача з позовом до суду погасило лише 250833,03 грн. основного боргу перед ТОВ “Латуж”. Крім цього, позивач посилається на норми ст.ст. 20, 222 ГК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні, 20.01.2009 р., подав заяву про зменшення позовних вимог до 6768669,13 грн. основного боргу, посилаючись на те, що після порушення провадження у справі, на вимогу суду, між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків та встановлено, що станом на 25 жовтня 2008 р. основних борг ЗАТ “Торгова група “Тиса” перед ТОВ “Латуж” становить 6768669,13 грн.

Відповідач у відзиві від 17.10.2008 р. № 211/08 наяність грошових зобов”язань перед позивачем визнав. Несплату боргу пояснив важким фінансовим становищем підприємства, зазначив, що має намір виконати взяті на себе зобов”язання. У судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що 11377018,1 грн. заборгованості у ЗАТ “Торгова група “Тиса” виникло за отнриманий на підставі договорів купівлі-продажу № 1 від 03.01.2005 р. та № 9 від 05.01.2006 р. товар (коньяк). Факт отримання товару на суму 11377018,1 грн. відповідачем визнано, а відтак, з метою спрощення правовідносин з повернення боргу, укладено з позивачем 14 грудня 2007 р. Договір на погашення зазначеної заборгованості. Крім цього, представник відповідача, у судовому засіданні 20.01.2009 р., визнав, що на день вирішення справи судом непогашеними залишаються 6768669,13 грн. основного боргу, оскільки 10 грудня 2008 р. по договору про уступку вимоги позивач усутупив орендному підприємству Ужгородський коньячний завод своє право вимоги до ЗАТ “Торгова група “Тиса” на суму 3991330,87 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу № 1 від 03.01.2005 р. та Договором купівлі-продажу № 9 від 05.01.2006 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. У судових засіданнях, призначених на 21.10.2008 р. та 27.11.2008 р., оголошувались перерви.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов до висновку, що позов, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог № юр-10/09 від 19 січня 2009 р., підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Договір є обов”язковим до виконання сторонами. Якщо у зобов”язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між сторонами у справі укладено договори купівлі-продажу коньяку, горілчаних виробів, вина, шампанського вина № 1 від 03 січня 2005 р. та № 9 від 05 січня 2006 р. На виконання зазначених договорів позивач поставив відповідачу по товарно-транспортних накладних №№ 011299 від 15.12.2005 р., 011311 від 22.12.2005 р., 011348 від 05.01.2006 р., 011353 від 12.01.2006 р., 011366 від 19.01.2006 р., 011377 від 26.01.2006 р., 011387 від 02.02.2006 р., 011396 від 07.02.2006 р., 011401 від 09.02.2006 р., 011409 від 14.02.2006 р., 011414 від 16.02.2006 р., 011428 21.02.2006 р., 011434 від 23.02. 2006 р., 011449 від 02.03.2006 р., 172765 від 09.03.2006 р., 172770 від 14.03.2006 р., 172771 від 16.03.2006 р., 172781 від 21.03.2006 р., 172787 від 23.03.2006 р., 172793 від 28.03.2006 р., 172797 від 30.03.2006 р., 172810 від 06.04.2006 р., 172823 від 13.04.2006 р., 172833 від 18.04.2006 р., 172841 від 20.04.2006 р., 172848 від 27.04.2006 р., 172857 від 04.05.2006 р., 172867 від 11.05.2006 р., 172876 від 18.05.2006 р., 172890 від 25.05.2006 р., 172903 від 01.06.2006 р., 172916 від 08.06.2006 р., 172928 від 15.06.2006 р., 172938 від 22.06.2006 р., 172949 від 29.06.2006 р., 172956 від 06.07.2006 р., 172960 від 12.07.2006 р., 172974 від 20.07.2006 р., 172977 від 26.07.2006 р., 172990 від 03.08.2006 р., 487251, 487252 від 10.08.2006 р., 487262 від 17.08.2006 р., 487274 від 22.08.2006 р., 487291 від 31.08.2006 р., на кладних № 218 від 04.05.2006 р. та № 337 від 20.07.2006 р., на підставі наявних у мтеріалах справи довіреностей на отримання матеріальних цінностей, коньяк на загальну суму 11379712,2 грн. Пунктами 3.3. вищезгаданих договорів встановлено, що відповідач зобов”язується протягом 10-ти робочих днів провести повну оплату за одержаний товар. У сторки, встановлені Договорами № 1 та № 9, відповідач за отриману продукцію не розрахувався. У рахунок погашення зазначеної заборгованості позивачем зараховано лише 2694,1 грн. Зазначена сума є надлишком грошових коштів, перерахованих ЗАТ “Торгова група “Тиса” платіжним дорученням № 419 від 30.03.2007 р. в рахунок оплати продукції, отриманої по товарно-транспортній накладній № 011289 від 08.12.2005 р. Визнаючи станом на 01.09.2007 р. наявність заборгованості за отриману продукцію по вищезгаданих договорах у розмірі 11377018,1 грн. (13177082,01 грн. із врахуванням індексу інфляції), ЗАТ “Торгова група “Тиса” 14 грудня 2007 р. уклала з ТОВ “Латуж” Договір про погашення заборгованості. У п.п. 2.1.1. –2.1.3. Договору про погашення заборгованості передбачено, що заборгованість погашається шляхом щомісячного перерахування заборгованості на розрахунковий рахунок позивача, рівними долями на протязі 36 місяців, починаючи з лютого 2008 р. Перерахування коштів здійснюється в сумі по 366000 грн. щомісячно, до 15 числа кожного місяця. Останній платіж проводиться в сумі 367082,01 грн. Однак, 19 травня 2008 р. між сторонами у справі укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про погашення заборгованості від 14.12.2007 р., згідно з п.п. 1, 2 якої сторони домовилися з 19 травня 2008 р. вважати розірваним Договір про погашення заборгованості від 14.12.2007 р., у порядку передбаченому ст. 188 ГК України. Відповідач зобов”язувався повернути позивачу суму заборгованості, яка визначена п.п.1.1. Договору про погашення заборгованості від 14.12.2007 р. в строк до 26 травня 2008 р. Взятих на себе зобов”язань відповідач не виконав, 11377018,1 грн. боргу в строк до 26.05.2008 р. не погасив. Як вбачається з долучених відповідачем банківських виписок та платіжних доручень, в рахунок погашення 11377018,1 грн. боргу ЗАТ “Торгова група “Тиса” сплачено 17.12.2007 р. 200000 грн., 07.07.2008 р. - 16185,07 грн., 02.09.2008 р. –833,03 грн., 02.09.2008 р. –250000 грн., 25.09.2008 р. –150000 грн. Крім цього, представники позивача та відповідача у судовому засіданні пояснили, що за взаємною згодою сторін у рахунок погашення заборгованості включено 2694,1 грн. залишку з 25000 грн., сплачених 30.03.2007 р. в рахунок погашення товару, поставленого по інших накладних, які не є предметом розгляду у справі.

Суд неодноразово зобов”язував сторони провести звірку взаємних розрахунків. У судовому засіданні, 20.01.2009 р., позивач повідомив, що при проведенні звірки взаємних розрахунків ТзОВ “Латуж” враховано усі проплати, здійснені ЗАТ “Торгова група “Тиса” в рахунок погашення заборгованості. Станом на 25 жовтня 2008 р. заборгованість відповідача, після отриманих позивачем коштів, становить 10760000 грн. Крім цього, 10 грудня 2008 р. ТОВ “Латуж” уступило Орендному підприємству Ужгородський коньячний завод право вимоги на 3991330,87 грн. боргу, яке належало позивачу на підставі Договорів купівлі-продажу № 1 від 03.01.2005 р. та № 9 від 05.01.2006 р., укладених з відповідачем у справі. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що йому відомо про укладення Договору про уступку права вимоги від 10 грудня 2008 р. На виконання цього договору між ЗАТ “Торгова група “Тиса” та Орендним підприємством Ужгородський коньячний завод 22 грудня 2008 р. укладено Договір про погашення заборгованості. Відтак, з урахуванням усіх проплат відповідача та з урахуванням Договору про уступку права вимоги від 10.12.2008 р., заборгованість відповідача перед позивачем становить 6768669,13 грн. Сторони у справі підписали Акт звірки взаємних розрахунків, в якому відображено усі вище наведені товарно-транспортні накладні та накладні, проплати відповідача та договір від 10.12.2008 р. Згідно з актом звірки заборгованість ЗАТ “Торгова група “Тиса” перед ТОВ “Латуж” станом на 31 грудня 2008 р. також становить 6768669,13 грн. Позивач, скориставшись правом, наданим йому ст. 22 ГПК України, подав заяву № юр-10/09 від 19 січня 2009 р. про зменшення позовних вимог до 6768669,13 грн. Представник відповідача зазначену суму заборгованості визнав у повному обсязі. Відтак, 6768669,13 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з ЗАТ “Торгова група “Тиса” (79035, м. Львів, вул. Зелена, 115 “б”, і.к. 30053266) на користь ТОВ “Латуж” (м. Мукачево, пл. Миру, 16, і.к. 22103657) 6768669,13 грн. основного боргу, 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Бортник О.Ю.