Постанова № 28655075, 24.12.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

24 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5449/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представника позивача: Федик Ю.Ю.

представника відповідача: Лучинський П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (надалі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення рішення № 0000462330 від 08.08.2012р., яким ПАТ "Південьзахідшляхбуд" визначено грошове зобов'язання в сумі 332 904 грн. та штрафні санкції в сумі 83 226 грн. 15.10.2012р. Вінницькою ОДПІ у відповідності до податкового повідомлення рішення № 0004112330 донараховано штрафні фінансові санкції в сумі 83 226 грн. Оскільки, зафіксовані порушення податковим органом в ході проведення перевірки, не відповідають дійсності, тому позивач звернувся до суду з позов про визнання протиправними та скасування вищезазначених податкових повідомлень рішень.

Представник позивача позов підтримав та просив їх задовольнити в межах заявлених позовних вимог.

Представник відповідача щодо позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Південьзахідшляхбуд" зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради за ідентифікаційним кодом 03449841, керівником якого у відповідності до довідки Головного управління статистики у Вінницькій області являється Стецюк П.І.

З наданих до суду доказів вбачається, що у період з 13.07.2012р. по 18.07.20012р. Вінницькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Південьзахідшляхбуд" щодо формування податкового кредиту з контрагентами ТОВ "ГСМ- Енергія" за березень 2012р. та з ТОВ "Айвар МС" за квітень 2012р. Зокрема, перевіркою встановлено порушення п.200.1, п.200.2, ст.200, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) і як наслідок заниження податку на додану вартість у період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р. всього в сумі 332 903 грн. 43 коп. Результат даної перевірки оформлено актом перевірки від 20.07.2012р. № 1542/22/03449841 (а.с.14-26).

08.08.2012р. податковим органом винесено податкове повідомлення рішення форми "Р" за № 0000462330, яким визначено грошове зобов'язання в сумі 332 904 грн. та штрафні санкції в сумі 83 226 грн. (а.с.27).

Не погодившись з даним фактом позивач звернувся до ДПС у Вінницькій області з скаргою від 15.08.2012р. вих. за № 13-5пюр/1061 (а.с.29-32).

У відповідності до рішення ДПС у Вінницькій області від 11.10.2012р. № 17134/10/10-02-11, скарга ПАТ "Південьзахідшляхбуд" залишена без задоволення та прийнято рішення щодо збільшення штрафних санкцій в сумі 83 226 грн. (а.с.38). Про що Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення рішення № 0004112330 від 15.10.2012р., яким донараховано штрафні фінансові санкції в сумі 83 226 грн.(а.с.28).

Однак, не погодившись з цим позивачем 25.10.2012р. подано скаргу на ім'я ДПА України (а.с.39-43), яка у відповідності до рішення про результати розгляду скарги від 19.11.2012р. залишена без задоволення, а податкові повідомлення рішення без змін.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Так, п.75.1.ст. 75 ПК України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки, що визначено п.78.4 ст. 78 ПК України.

Судом встановлено, що перевірка ПАТ "Південьзахідшляхбуд" проведена на підставі направлення від 13.07.2012р.№ 1560/22 та наказів Вінницької ОДПІ №1567/22 від 13.07.2012р., за № 1612/22 від 17.07.2012р. Даний факт представником позивача в судовому засіданні не заперечувався.

Положення п.86.3 ст. 86 ПК України встановлює, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у відповідності до п.86.8.ст. 86 ПК України.

Надаючи правову оцінку питанню, щодо порядку проведення перевірки позивача та процедуру винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень, суд приходить до висновку, що Вінницькою ОДПІ не порушено жодну норму, щодо проведення, оформлення результатів перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Стосовно зафіксованих порушень, судом встановлено наступне.

За період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р. позивачем задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за березень 2012р. в сумі 608 296 грн. та за квітень в сумі 279 883 грн. Зокрема, перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість за березень 2012р. по господарських операціях позивача з "ГСМ -Енергія" в сумі 193 325 грн. 83 коп. та за квітень 2012р. по господарських операціях з ТОВ "Айвар МС" в сумі 139 577грн. 60 коп.

Надаючи правову оцінку господарським операціям позивача з "ГСМ -Енергія", судом встановлено, що згідно до договору транспортного експедирування № 13/10-10Е від 13.10.2010р., експедитор ("ГСМ -Енергія") бере на себе зобов'язання виконати послуги пов'язані з організацією перевезення вантажу транспортом, укладати від свого імені договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також виконати інші зобов'язання, пов'язанні з перевезенням вантажу запропонованим клієнтом (ПАТ "Південьзахідшляхбуд"). На підтвердження надання послуг експедитором складаються відповідні акти наданих послуг (а.с.89-91). В матеріалах справи стосовно даного договору наявні: податкові накладні № 122, 123 від 01.07.2012р., видаткові накладні №РН-0000129, № РН-0000130 від 01.07.2011р., № РН-0000132 від 05.07.2011р., № РН-0000134 від 06.07.2011р, № РН-0000135 від 07.07.2011р., акт здачі прийняття робіт (надання послуг), №ОУ-00001699 , № ОУ-0000168

Так, частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Представником відповідача акцентовано увагу суду на той факт, що в ході проведення перевірки ПАТ "Південьшляхбуд" не представлено жодних документів які б підтверджували реальність транспортування бітума нафтового дорожнього.

Натомість представником позивача зазначено, що вищезгаданий товар придбаний у постачальника "ГСМ-Енергія" перевозився ТОВ "Авто ліга" на підставі заявок на перевезення вантажу.

Положення п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 (надалі - правила) передбачають, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Замовник у разі потреби може виписувати додаткові екземпляри товарно-транспортної накладної, кількість яких визначається угодою між Замовником та Перевізником. Усі екземпляри товарно-транспортної накладної як основні, так і додаткові, повинні мати єдину серію і номер. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника, другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику, що визначено п.п.11.5 -11.7 Правил.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Разом з тим, ч.2 даної норми передбачає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, з аналізу даних норм слідує, що товарно-транспортна накладна єдиний та достатній документ на основі якого відбувається списання товарно-матеріальних цінностей, облік, шлях переміщення товару, підтверджує реальність проведення господарської операції як такої та одночасно є первинним документом бухгалтерського обліку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що будь-які товарно-транспортні накладні між позивачем та "ГСМ-Енергія" відсутні, що не заперечувалось представником позивача. Водночас, в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні укладенні між позивачем та ТОВ "Авто ліга": без номера від 02.07.2012р., № 83, 84 від 04.07.2011р., № 85 від 05.07.2011р., без номера від 06.07.2012., без номера від 07.07.2011р.

Судом в порядку дослідження доказів, досліджено вищевказані товарно-транспортні накладні та встановлено, що останні заповненні без всіх необхідних реквізитів, що підтверджують отримання послуг по перевезенню вантажів, розрахунок за перевезення вантажу та облік виконаної роботи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "Південьзахідшляхбуд" за березень 2012р. занижено податок на додану вартість в сумі 193 325 грн. 83 коп.

Згідно до договору поставки № 3006 від 30.06.2011р., постачальник ТОВ "Айвар-МС" зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти, паливно-мастильні матеріали. На виконання умов даного договору в матеріалах справи наявні видаткові накладні № РН-0000485, № РН-0000751, № 0000683, № 0000684 від 01.07.2011р.

Частина 1 статті 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положення п.201.1 ст. 201 ПК України передбачають, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця

У відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як свідчать надані пояснення сторін, фактичне відвантаження товару здійснювалась згідно специфікації, видаткових накладних, актів виконаних робіт. Так на поставку товару ТОВ "Айвар-МС" виписав одну податкову накладну №684 від 01.07.2011р., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В ході судового розгляду справи встановлено, що податкові накладні при включенні до реєстру не були отриманні, а вся необхідна інформація була передана по телефону включно і суми до податкового кредиту, що не заперечувалось представником позивача в судовому засіданні.

Отже, ТОВ "Південьзахідшляхбуд" занизило податок на додану вартість за квітень 2012р. в сумі 139 577 грн. 60 коп.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з того, що положення п. 198.1 ст. 198 ПК України передбачають, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.2.ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено

Згідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою податковою накладною.

Так, нормами ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що встановлено п. 198.6 ст. 198 ПК України.

В той же час, суд вважає за необхідне відмітити, що 13.09.2011р. податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість позивача за липень 2011р. результат якої формений актом від 13.09.201р. № 1031/15-212/03449841. Предметом даної перевірки були податкові накладні № 684 від 01.07.2011р. виписаних по господарських операціях позивача з ТОВ "Айвар-МС" та за № 122 від 01.07.2011р. по господарських операціях з ТОВ "ГСМ- Енергія". За наслідками якої винесено податкове повідомлення рішення № 0008761600 від 03.10.2011р.Не погодившись з даним фактом позивач звернувся до суду з позовом, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. в задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012р. дана постанова залишена без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Південьзахідшляхбуд" залишена без задоволення.

Так, ч.1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд приходить до висновку, встановленні порушення мали місце, а відтак в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже на виконання свого обов'язку відповідачем доведено правомірність винесення своїх рішень, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Таким чином, судові витрати стягненню з бюджету не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна