Постанова № 28654802, 25.09.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

25 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/3314/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бошкової Юлії Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Щербатюк Л.Є.,

позивача: Мазур Л.Р., Мазур С.В.

представника відповідача: Герасименка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Торгово - виробничої фірми "Лі"

до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ :

В червні 2007 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Торгово-виробнича фірма "Лі" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 37509 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення - рішення від 11.05.2007 року є незаконним та підлягає скасуванню в зв'язку з тим, що податкові накладні на суму поставленого товару, оформлені згідно вимог п.7.2.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Крім того, нормативні акти не встановлюють обов'язку платника податків здійснювати перевірку наявності державної реєстрації контрагента - юридичної особи, контроль за його звітність, своєчасність та повноту нарахування і сплати ними податків і зборів.

На думку позивача, рішення податкового органу суперечить чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню в судовому порядку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2007 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2009 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000303500/0 від 11.05.2007 року.

Вищий адміністративний суд України, розглянувши адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративної суду від 17.09.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2009 року, касаційну скаргу задовольнив частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2009 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 липня 2012 року прийнято вказану справу до провадження та призначено судове засідання у справі на 26 липня 2012 року.

У судовому засіданні 26 липня 2012 року задоволено клопотання представника відповідача та проведено на підставі ст. 55 КАС України заміну Державної податкової інспекції у м. Вінниці її правонаступником -Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Державної податкової служби.

В ході нового судового розгляду позивач підтримала заявлені позовні вимоги та додаткового зазначила, що укладаючи угоду з ПП "Техно-центр 2002" позивачу не було та не могло бути відомо про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, а відповідний акт про анулювання свідоцтва складений державною податковою інспекцією у Дніпропетровському районі м. Києва 04.07.2005 року, тобто після укладання угоди між ТВФ "Лі" та ПП "Техно-центр 2002".

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та додатково зазначив, що оскільки свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість контрагента позивача - ПП "Техно-центр 2002" анульовано, то податкові накладні, які складені останнім вважаються такими, що складені не платником ПДВ, а тому не можуть бути включені при формуванні податкового кредиту.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

08.05.2007 року Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області проведено перевірку торгово - виробничої фірми "Лі" та складено акт № 20/35-30-13328937 про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003 по 31.12.2006 року.

На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Вінниці винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11.05.2007 року № 0000303500/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 37509 грн., з них за основним платежем - 25006 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 12503 грн.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідно до висновків акту перевірки є наявність зі сторони позивача порушень п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.01.2003 року по 31.12.2006 року на суму 539168 грн.

Так, розбіжність у розмірі 539168 грн. встановлена в результаті того, що підприємством до податкового кредиту було включено суми податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих від підприємств, свідоцтва платників ПДВ яких анульовані рішенням судів: рішенням Шевченківського м. Києва від 22.03.2005 року визнано недійсними установчі документи ПП "Техно-центр 2002", а ДПІ у Дніпропетровському районі м. Києва складено акт про анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість ПП "Техно-центр 2002" від 04.07.2005 року № 19-321/576; Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.08.2005 року визнано недійсним статут та установчий договір ТОВ "Кробус" з моменту їх реєстрації з 31.07.2003 р. та визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ з 11.08.2003 р., про що ДПІ у Святошинському районі м. Києва складено акт про анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Кробус", виданого 11.08.2003 року; Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.06.2003 р. визнано недійсними з моменту реєстрації установчі документи ТОВ "Бартон" та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37606271 від 10.09.2002 року з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Вінницький окружний адміністративний суд, в свою чергу, розглядаючи вперше вказану справу та приймаючи постанову від 17 вересня 2007 року, дійшов висновку про безпідставність вказаних висновків відповідача у справі, що послужили підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень -рішень. Зокрема суд зазначив, що ПП "Техно-центр 2002" на момент укладання угоди між ТВФ "Лі" та ПП "Техно-центр 2002" останнє було зареєстровано як платник податку на додану вартість в податковому органі, мало індивідуальний податковий номер, саме тому позивач має право на включення до податкового кредиту податкових накладних, виданих ПП "Техно-центр 2002". Таким чином, на думку суду першої інстанції, своїм рішенням відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за порушення податкового законодавства з боку ПП "Техно-центр 2002".

Розглядаючи справу за апеляційною скаргою відповідача у даній справі на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2007 року суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду, що матеріалами справи підтверджується, що угода між позивачем та ПП "Техно-центр 2002" була укладена 11.12.2003 року, податкові накладні, які лягли в основу формування податкового кредиту з ПДВ виписані контрагентом позивача в період з грудня 2003 року по листопад 2005 року, тобто до анулювання ліцензії платника ПДВ ПП "Техно-центр 2002" було виписано більшість податкових накладних. Однак суд апеляційної інстанції зазначив, що позбавлений можливості встановити обсяг господарських операцій після анулювання свідоцтва платника ПДВ, за результатами яких позивачем до складу податкового кредиту включений податок на додану вартість. Окрім цього, суд не має змоги встановити суму основного платежу, що міг би бути донарахований податковою інспекцією за результатами проведеної перевірки, що одночасно виключає і можливість встановлення суми штрафних санкцій, які могли б бути застосовані до платника податку за включення до податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними, виданими особою, яка зареєстрована як платник податку.

Вищий адміністративний суд України, розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2009 року у даній справі, ухвалою від 18.06.2012 року касаційну скаргу задовольнив частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2009 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судова колегія касаційної інстанції не погодилась з висновками судів попередніх інстанцій та зазначила, що вони зроблені без всебічного та повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, незастосування системного аналізу норм чинного законодавства.

У зв'язку із вказаним, суд касаційної інстанції направляючи справу на новий розгляд вказав, що для правильного вирішення спору підлягає встановленню сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ПП "Техно-центр 2002" після втрати ним статусу платника податку на додану вартість, тобто після 04.07.2005 року.

Розглядаючи справу, після направлення її Вищим адміністративним судом України на новий розгляд, суд першої інстанції бере до уваги, що в силу ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

При розгляді справи судом встановлено, що на ТВФ "Лі" Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області була проведена виїзна позапланова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2003 року по 31.12.2006 року.

За результатами проведеної перевірки встановлено завищення податкового кредиту по ПДВ на суму 25006 за період з липня по листопад 2005 року внаслідок порушення п.п. 7.2.4, п.п. 7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями.

Завищення податкового кредиту виникло в результаті того, що ТВФ "Лі" включено суми податку на додану вартість по податкових накладних, виданих з 04.07.2005 року по 03.11.2005 року (а.с. 172-201 т.2), отриманих від ПП "Техно-центр 2002", свідоцтво платника ПДВ якого було анульовано, а саме: рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.03.2005 року № 2-2245/2005 визнано недійсним установчі документи ПП "Техно-центр 2002", ЄДРПОУ - 31953698, м. Київ з 23.01.2003 року. ДПІ у Дніпропетровському районі м. Києва було складено акт про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП "Техно-центр 2002" від 04.07.2005 року № 19-321/576.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з і придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону. При чому, відповідно до п. 9.6 ст. 9 цього Закону, свідоцтво про реєстрацію особи як платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Згідно з пунктами 2 і 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №165 (в редакції чинній на час правовідносин), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник ПДВ та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, і вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що податкові накладні, які виписані ПП «Техно-центр 2002» на виконання угоди № 31112 від 11.12.2003 року, укладеної між ПП "Техно-центр 2002" та ТВФ "Лі", в силу вимог чинного на момент вчинення спірних правовідносин законодавства не можуть бути належними документами, що підтверджують право на податковий кредит, оскільки надані позивачу особою, яка на дату їх виписки не була платником ПДВ, тому податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним.

Аналогічна правова позиція висвітлена в рішеннях Вищого адміністративного суду України, а саме: ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.04.2012 року в адміністративній справі № К-46078/09-С, ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.05.2012 року № К-29206/10, ухвала Вищого адміністративного суду України № К- 20482/10 від 31.05.2012 року.

Окремо суд звертає увагу, що при дослідженні податкових накладних, виписаних ПП "Техно-центр 2002" на виконання угоди з ТВФ "Лі" судом були виявлені розбіжності у розрахунку фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами і доповненнями) за порушення податкового законодавства (відповідно до вимог п. 6.1.3 та п. 6.1.6 наказу ДПА України № 17 від 11.04.2003 року та податкових накладних, виписаних ПП "Техно-центр 2002", з 04.07.2005 року.

Так, представник відповідача, перевіривши виявлені в судовому засіданні розбіжності, пояснив, що дійсно при обчисленні розрахунку за липень 2005 року допущена арифметична помилка та надав суду уточнений розрахунок фінансових санкцій, з якого вбачається, що сума донарахувань разом зі штрафними санкціями складає 37912,50 грн., а не 37509 грн.

Однак, при прийнятті рішення по суті заявлених позовних вимог відповідні розбіжності не приймаються судом до уваги, оскільки сума розрахунку фінансових санкцій, зазначена в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, включає в себе суму фінансових санкцій, обчислену після встановлення розбіжностей.

Більш того, виявлені судом розбіжності у сумі розрахунку не можуть бути взяті до уваги при прийнятті рішення і з тих підстав, що арифметична помилка була виявлена у податкових накладних, виписаних у липні 2005 року, після анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Техно-центр 2002".

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги не знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна