Рішення № 28652985, 17.01.2013, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 916/4120/12

Провадження № 2/353/37/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіна У.Ю.

за участю: cекретаря - Мороз М.І.

прокурора - Вівчарук Л.В.

представника третьої особи без самостійної вимог на стороні позивача - органу опіки

та піклування Тлумацької РДА - Хімейчука Р.О.

відповідачки - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач справу за позовом Прокурора Тлумацького району в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, третя особа без самостійної вимог на стороні позивача: Орган опіки та піклування Тлумацької районної державної адміністрації, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів ,-

в с т а н о в и л а :

Прокурор Тлумацького району в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів з тих підстав, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання та утримання дітей, не провідує їх та не спілкується з ними, не працює, не створила та не має можливості створити належні умови для проживання, навчання та розвитку своїх дітей. Діти позбавлені батьківської турботи, уваги та любові, оскільки знаходяться на повному утриманні та вихованні в Долинському дитячому будинку та у Надвірнянському будинку дитини.

В судовому засіданні прокурор Вівчарук Л.В. позов підтримала з підстав, наведених в позовній заяві, просила позов задовольнити та при винесенні рішення зважити на те, що ОСОБА_2 вже два рази була засуджена: вироком Тлумацького районного суду від 05.11.2008 р. за ст. 164 ч. 1 КК України (злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні) та вироком Тлумацького районного суду від 12.09.2012 р. за ст. 166 КК України (злісне невиконання обов'язків по догляду за малолітньою донькою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.).

Представник третьої особи без самостійної вимог на стороні позивача - органу опіки та піклування Тлумацької РДА - Хімейчук Р.О позов підтримав і пояснив, що службою неодноразово проводились виїзди за місцем проживання даної сім`ї, виховні бесіди та роз`яснення, проте позитивних результатів не досягнуто. Вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів заперечила, в судовому засіданні пояснила, що не має коштів для того, щоб

провідувати дітей та платити аліменти, оскільки їй уже не платять допомогу на дітей. Додатково повідомила, що спілкується іноді по мобільному телефону з старшою дочкою ОСОБА_3. Вважає, що нею створені необхідні умови для проживання, виховання та розвитку дітей, а тому просила у позові відмовити.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, з таких підстав:

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 з спів жителем ОСОБА_16 і в неї на даний час на утриманні знаходиться одна дитина (ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3.) з 9-ти малолітніх дітей, матір'ю яких вона є: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5.), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7.), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_8.), ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_9), ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_10.), ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_11), ОСОБА_16 (ІНФОРМАЦІЯ_2.), що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с. 8-15). Відомості про батька у актових записах у всіх дітей крім ОСОБА_16 та ОСОБА_12 записані згідно ч. 1 ст. 135 СК України (а.с. 23, 24, 30). Сім`я проживає в незадовільних матеріально-побутових та санітарно-гігієнічних умовах. Соціальну допомогу, яка виділяється державою на дітей, ОСОБА_2 було помилково виплачено наперед, у зв'язку з чим на даний момент вона допомоги на дитину не отримує (а.с. 2). Під час перебування дітей в даній сім`ї вони часто залишалися без догляду, хворіли, не отримуючи відповідного лікування з вини матері, яка тікала з лікарні не завершивши лікування, психологічна обстановка в даній родині була дуже складна. Дані факти були встановлені та відображені в рішеннях Тлумацького районного суду від 11.06.2009 р. та 06.07.2012 р. (а.с. 26, 19-20) та, відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України не потребують доказування. Також ОСОБА_2 була засуджена вироком Тлумацького районного суду від 12.09.2012 р. за ст. 166 КК України (злісне невиконання обов'язків по догляду за малолітньою донькою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 46-49) та вироком Тлумацького районного суду від 05.11.2008 р. за ст. 164 ч. 1 КК України (злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні) (а.с. 76-77).

Згідно вищевказаних судових рішень неповнолітні діти: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_16 були відібрані від матері без позбавлення останньої батьківських прав та направлені на утримання і виховання в Долинський дитячий будинок «Теплий дім» та у Надвірнянський будинок дитини.

Розпорядженням голови Тлумацької райдержадміністрації від 02.07.2009 року № 694 малолітнім дітям (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.) було надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а відповідно до розпорядження голови Тлумацької райдержадміністрації від 23.07.2012 року № 549 такий статус отримала і малолітня ОСОБА_16

У 2010 році ОСОБА_2 звернулася до Тлумацького районного суду з заявою про повернення їй на виховання малолітніх дітей (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.), однак відповідно до рішення суду від 13.07.2010 р. позовні вимоги ОСОБА_2 визнані безпідставними (а.с. 41-42).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання свої обов'язків по вихованню дитини. Частиною 3 цієї статті передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Ст. 18 «Конвенції про права дитини» визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Ст. 150 СК України, ст. 59 Закону України «Про освіту», ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачені обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини, відповідно до яких батьки зобов'язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати гідність дитини, готувати до

самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та ін.

В судовому засіданні встановлено, що з часу влаштування малолітніх дітей у державні заклади ОСОБА_2 вкрай рідко провідувала їх, а після народження малолітніх дочок - ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, і зовсім перестала їх відвідувати. Згідно довідки № 47 від 05.12.2012 р. семерих дітей ОСОБА_2, які проживають у Долинському дитячому будинку «Теплий дім», за період з 07.07.2009 р. по 05.12.2012 р. вона відвідала лише один раз - 25.07.2010 р., а телефонувала до них 15.02.2010 р., 26.02.2010 р., 30.07.2010 р., 10.04.2011 р., 15.06.2011 р., 23.06.2011 р., 12.07.2011 р., 21.08.2011 р., 02.09.2011 р., 21.10.2011 р., 17.12.2011 р. (а.с. 62). За цей період тільки двоє дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - два роки назад приїжджали на зимові канікули до матері. Доньку ОСОБА_10 у Надвірнянському будинку дитини ОСОБА_2 також провідувала тільки один раз, при чому у той час, коли слухалась кримінальна справа щодо неї (а.с. 64).

Згідно характеристик Надорожнянської сільської ради № 234/02-33 від 01.11.2012 р., № 671 від 2012.2012 р. ОСОБА_2 характеризується негативно, у господарстві нічого не утримує, її спів житель ОСОБА_16 зловживає спиртними напоями, обоє ніде не працюють, умовами проживання, виховання та розвитку дітей не цікавляться, дітей не провідують, проживають за рахунок грошової допомоги на дітей.

Свідок ОСОБА_14, який працює сільським головою, пояснив, що є головою сільської ради с. Надорожна Тлумацького району. Сім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_16 відноситься до неблагополучних сімей. Восьмеро дітей були вилучені за рішенням суду та перебувають у дитячому будинку. У 2009 році представники релігійної громади побудували їм новий будинок, проте ОСОБА_2 не створені нормальні умови для проживання та виховання дітей, вона не забезпечує дітей необхідним для нормальних умов проживання, не здійснює належний догляд за ними, ухилялась від їх лікування. На даний час стан справ у даній родині не покращився.

Стаття 3 Конвенції про права дитини зазначає, що в усіх діях щодо дітей, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. У відповідності до ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішення питання між батьками, іншими особами спору щодо місця її проживання.

Опитана в судовому засіданні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка є донькою відповідачки та проживає в Долинському дитячому будинку «Теплий дім», повідомила, що причиною того, що її та інших дітей забрали з сім'ї було те, що матір та її співжитель пили. Підтвердила, що за чотири роки матір приїжджала в дитячий будинок тільки один раз; з матір'ю інколи спілкується по мобільному телефону. Категорично відмовилась їхати додому, вважає, що їй та іншим дітям ОСОБА_2 буде краще в дитячому будинку, де вони мають належні умови проживання, виховання, розвитку. Інша донька ОСОБА_2 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, повідомила, що хотіла би вернутись додому, якщо би там були створені нормальні умови.

Психолог Савчин М.В., яка працює у Долинському дитячому будинку «Теплий дім», повідомила, що коли діти поступили в дитбудинок, вони були педагогічно запущені, з неналежним станом здоров'я, кволі. Крім того, зазначила, що жодного разу не чула від дітей бажання повернутись додому до матері.

Згідно висновку № 1466/01-18/04 від 20.11.2012 р. Тлумацької РДА, як орган опіки та піклування, виходячи з інтересів неповнолітніх дітей та враховуючи те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків щодо їх виховання, утримання та розвитку, вважає доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її малолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 (а.с. 16-17).

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.1998 року п. 25 із змінами і доповненнями згідно Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. та п. 15 Постанови ПВС України № 3 від 30.03.2007 р. звернуто увагу суддів на

те, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, а тому питання про його застосування може вирішуватися після повного, всебічного й об'єктивного з'ясування обставин справи і характеру ставлення батьків до дітей.

Виходячи з вищенаведених обставин, які встановлені в судовому засіданні, суд із врахуванням інтересів малолітніх дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10., вважає обґрунтованими висновки Тлумацької РДА, як органу опіки та піклування щодо необхідності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно них та вважає, що позов прокурора Тлумацького району в цій частині підлягає до задоволення, оскільки згідно ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 за станом свого психічного здоров'я усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними, а також вона мала юридичну і фактичну можливість до вчинення відповідних дій, які становлять зміст батьківського обов'язку. Вона була зобов'язана брати участь у вихованні дітей і мала право на особисте спілкування з ними. Проте ОСОБА_2 таким правом не скористувалась, самоусунувшись від нього.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачка умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню малолітніх дітей, нездатна забезпечити їм нормальні умови проживання, розвитку та виховання, а тому позбавлення її батьківських прав буде відповідати інтересам дітей.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, і в разі, якщо змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, суд може постановити рішення про поновлення батьківських прав.

Що стосується стягнення з відповідачки аліментів, то відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Враховуючи вище вказане, вимоги прокуратури в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей є підставними та підлягають до задоволення. Проте, при визначені розміру аліментів суд враховує, що на даний час матеріальний стан ОСОБА_2 є незадовільним, а тому вона не зможе сплачувати аліменти в розмірі по 250 грн. на кожну дитину, оскільки вона та її спів житель не працюють, інших доходів не мають.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 166, 169, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст. 59 Закону України «Про освіту», ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.1998 року п. 25 із змінами і доповненнями згідно Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. та п. 15 Постанови ПВС України № 3 від 30.03.2007 р. , ст.ст. 10, 11, 61,88, 209, 212, 213-215,218 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительку АДРЕСА_1 батьківських прав стосовно її малолітніх дітей: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5.), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7.), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_8.), ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_9), ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_10.), ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_11), ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_2.).

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_1, на користь Долинського дитячого будинку «Теплий дім» (м. Долина, вул. Івасюка, 16) та Надвірнянського будинку дитини (м. Надвірна, вул. Руднєва, 24), аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5.), ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_7.), ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_8.), ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_9), ОСОБА_8 (ІНФОРМАЦІЯ_10.), ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_11), ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_2.), з наступним їх зарахуванням на особисті рахунки дітей, в розміріпо 100 (сто) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня подання заяви до суду і продовжувати стягнення до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_1 на користь держави код ЄДРПОУ 20568085, р/р 31218206700451, МФО 836014, УДК в Тлумацькому районі - 214 (Двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору.

Стягнення аліментів розпочати з 11.12.2012 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Тлумацький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча У.Ю.Луковкіна