Рішення № 2865237, 14.11.2008, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.2008 Справа № 4/82

За позовом Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

Третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Закарпатського обласного управління з фізичної культури та спорту МОН України, м. Ужгород

До відповідача Ужгородської міської ради, м. Ужгород

Суддя Л. С. Журавчак

За участю представників сторін:

від позивача –Дворак Є. І., представник по довіреності від 12.03.2008р. № 01-17/130

від 3-ї особи на стороні позивача - Дворак Є. І., представник по довіреності від 23.04.2008р. № 89

від відповідача –

Суть спору про визнання права власності

Позивач просить задоволити позов у повному обсязі з підстав, вказаних у позовній заяві.

Зазначає, що Ужгородська міська рада своїм рішенням від 06.04.2007р. № 291, на підставі якого надала дозвіл Закарпатському обласному управлінню з фізичного виховання та спорту на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,6639 га під будівлею по вул. Заньковецької, 5 у м. Ужгороді, фактично не визнала за територіальною громадою області право власності на тенісні корти та бігову доріжку із спеціальним покриттям, що відносяться до спортивного комплексу за вказаною адресою, оскільки на ці об’єкти відповідач дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки не дав.

В обґрунтування своєї позиції щодо визнання за ним права власності на тенісні корти та бігову доріжку із спеціальним покриттям посилається на те, що при введенні в експлуатацію спорткомплексу „Юність” він становив цілісний майновий комплекс, в який входили будівлі спорткомплексу, а також тенісні корти площею 0,9961 га та бігова доріжка із спеціальним покриттям площею 0,2334 га, які знаходяться на балансі та утриманні вказаного управління з фізичного виховання та спорту з 1989 року та використовуються в учбовому процесі ДСШЮ.

Відповідач проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому відзиві на позов.

Зокрема, вказує на те, що позовні вимоги позивача про визнання права власності територіальних громад міст, селищ Закарпатської області в особі Закарпатської обласної ради є безпідставними, оскільки об’єкти спільної власності територіальних громад міст, сіл, селищ перебувають виключно в управлінні, а не у власності обласних рад.

Крім того, повноваження районних і обласних рад щодо користування і розпорядження комунальним майном, яке забезпечує спільні потреби територіальних громад і перебуває в управлінні районних, обласних рад, мають похідний від повноважень представницьких органів місцевого самоврядування характер, оскільки у вирішенні відповідних питань (питань продажу, здачі в оренду, концесію, під заставу, тощо) згадані ради діють за дорученням сільських, селищних, міських рад.

Зазначає також, що позивач не довів документально той факт, що при введенні в експлуатацію спорткомплексу „Юність” до нього входили тенісні корти та бігова доріжка.

В судовому засіданні оголошувалися перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України для з"ясування деяких обставин справи та подання додаткових доказів.

В С Т А Н О В И В:

На IV сесії V скликання Ужгородська міська рада прийняла рішення від 06.04.2007р. № 291 „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок”, відповідно до якого надала дозвіл Закарпатському обласному управлінню з фізичного виховання та спорту на підготовку проекту відведення земельної ділянки площею 0,6639 га під будівлею по вул. Заньковецької, 5, яким, як вважає позивач, не визнала за територіальними громадами області в особі Закарпатської обласної ради право спільної власності на тенісні корти, що розташовані на земельній ділянці площею 0,9961 га та на доріжку із спеціальним покриттям, що займає площу 0,2334 га, які входять до складу цілісного майнового комплексу „Юність” за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 5.

Рішенням ХІІ сесії ХХІ скликання Закарпатської обласної ради народних депутатів від 14 травня 1993р. „Про внесення змін до рішення обласної ради народних депутатів від 23 грудня 1992 року „Про комунальну власність області та програму її приватизації” (пункт 1) віднесено до комунальної власності Закарпатської області спорткомплекс „Юність” в м. Ужгороді.

Відповідно до вказаного рішення обласної ради виконком Ужгородської міської ради 17.03.2000р. видав свідоцтво про те, що спорткомплекс „Юність”, розташований в м. Ужгороді, по вул. Заньковецької, 5 в цілому складається з 4-х будівель і належить до комунальної власності області (зареєстроване Ужгородським державним міжрегіональним виробничим підприємством технічної інвентаризації за № к-177).

Рішення Ужгородської міської ради від 06.04.2007р. № 291 „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок” свідчить про те, що відповідачем не визнається право власності за позивачем на тенісні корти, що розташовані на земельній ділянці площею 0,9961 га, та на бігову доріжку із спеціальним покриттям, що займає площу 0,2334 га.

Позивач подав суду довідку Закарпатського обласного управління з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України від 18.03.2008р. про те, що тенісні корти та споруда на них взяті на баланс управління у 1989 році і їх залишкова балансова вартість станом на 01.01.2008р. складає 57608 грн., а доріжки із спеціальним покриттям –9856 грн.

Позивач стверджує, що тенісні корти та бігова доріжка зі спеціальним покриттям входили в склад цілісного майнового комплексу, крім будівель спорткомплексу, на підтвердження чого, зокрема, подав акт держкомісії про прийняття в експлуатацію спортзалів павільйонного типу для профтехучилищ м. Ужгорода.

Згідно з актом будівництво об’єкту здійснено на підставі рішення виконкому Закарпатської обласної Ради народних депутатів від 06.11.1984 р. № 270.

Акт про прийняття об’єкта в експлуатацію затверджений рішенням Ужгородського міськвиконкому від 30.12.1985р. № 307.

Розпорядженням голови Центральної Ради Всесоюзного добровільного спортивного товариства „Трудові резерви” від 27.04.1987 р. № 130 створено спортивний комплекс Закарпатської обласної ради ВДСТ „Трудові резерви” в м. Ужгороді, що включає 3 спортивні зали площею 4022 кв. м., адміністративно-побутовий комплекс і 14 спортивних площинних споруд з присвоєнням назви „спорткомплекс „Юність”.

Відповідно до наказу Міністерства освіти України від 01.09.1992р. № 114 ВДСТ „Трудові резерви” ліквідовано на території України з переходом всієї сукупності його прав щодо власності та підпорядкованості Міністерству освіти України як правонаступнику. Цим же наказом створено при Міністерстві освіти України Центральний спортивний клуб „Гарт”, якому вирішено передати фінансові та матеріальні цінності колишнього ВДСТ „Трудові резерви”.

Наказом управління освіти і науки Закарпатської обласної державної адміністрації від 11.03.1993р. створено обласний спортивний клуб „Гарт”, на який покладено відповідальність за організацію і проведення всієї спортивно-масової, фізкультурно-оздоровчої роботи навчальних закладів області системи управління освіти і науки.

Згідно з довідкою № 1236 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вказаного спортивного клубу його місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 5.

Відповідно до наказу від 05.06.2001р. в. о. голови Центрального спортивного клубу „Гарт”, вказаний спортклуб, а також його територіальні структурні підрозділи, в т. ч. обласні, ліквідовані з переходом всіх фінансових та матеріальних цінностей до Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України як правонаступника.

На підставі аналогічного наказу Закарпатського обласного спортивного клубу „Гарт” від 07.06.2001р. в зв’язку з його ліквідацією всі фінансові та матеріальні цінності перейшли від клубу до управління з фізичного виховання та спорту Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України як правонаступника (п. 1 наказу).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу, а способом їх захисту може бути, зокрема, визнання права.

Статтею 392 вказаного кодексу передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач подав докази про те, що рішенням Закарпатської обласної ради від 14.05.1993р. спорткомплекс „Юність” в м. Ужгороді віднесено до комунальної власності області.

Подано ним суду також свідоцтво Ужгородського міськвиконкому від 17.03.2000р. про його право власності на вказаний комплекс, який в цілому складається з 4-х будівель.

Балансоутримувачем спорткомплексу „Юність” є третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору –Закарпатське обласне управління з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України, що підтверджено перерахованими вище наказами про передачу цінностей, довідкою вказаного управління від 18.03.2008р., інвентарною карткою обліку основних засобів № 2 щодо тенісних кортів і споруди на них.

Рішення IV сесії V скликання Ужгородської міської ради від 06.04.2007р. № 291 та відзив відповідача свідчать про те, що ним не визнається право власності позивача на тенісні корти та бігову доріжку і підкреслюється відсутність у позивача доказів про наявність такого права.

Відповідно до п. 1.9 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 26.06.1998р. за № 399/2839, яка була чинна на момент державної реєстрації спорткомплексу „Юність” за позивачем, такій реєстрації підлягали:

а) житлові і нежитлові будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами;

б) вбудовані в житлові будинки нежитлові приміщення (як частини цих будинків);

в) квартири багатоквартирних будинків.

(належні до вказаних об’єктів допоміжні будівлі та споруди реєструються у складі цих об’єктів; не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов’язані фундаментом із землею).

Відповідно до вказаної Інструкції і було зареєстровано Ужгородським державним міжрегіональним виробничим підприємством технічної інвентаризації спорткомплекс „Юність” в цілому у складі 4-х будівель.

Однак подані позивачем та балансоутримувачем докази свідчать про те, що до спорткомплексу входять тенісні корти та бігова доріжка.

Вказаний факт підтверджений розпорядженням голови Центральної ради ДСТ „Трудові резерви” від 27.04.1987р. № 130, паспортом спорткомплексу від 04.05.1998р., в якому перераховані як літні корти, так і літні ігрові площадки, інвентарною карткою обліку основних засобів, довідкою III –ї особи від 18.03.2008р.

Таким чином, у суду є правові підстави для визнання за позивачем права власності на тенісні корти та бігову доріжку зі спеціальним покриттям у складі спорткомплексу „Юність” по вул. Заньковецької, 5 в м. Ужгороді відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України.

В силу викладеного доводи відповідача судом не прийняті до уваги.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 16, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Визнати право спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Закарпатської області в особі Закарпатської обласної ради на тенісні корти та доріжку із спеціальним покриттям, що відносяться до цілісного майнового комплексу „Спортивний комплекс „Юність”, за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 5.

3. Стягнути з Ужгородської міської ради (м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ: 33868924) на користь Закарпатської обласної ради (м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ: 25435963) суму 675 грн. (шістсот сімдесят п’ять грн.) на відшкодування витрат по держмиту і 118 грн. (сто вісімнадцять грн.) на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення виготовлено в повному обсязі і підписане 21.11.2008р. та набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л. С. Журавчак