Рішення № 28651581, 10.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа№ 5015/5167/12

За позовом: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь», м. Львів

про стягнення 50 894, 67 грн.

Суддя П. Манюк

при секретарі Н. Чорній

за участю представників:

від позивача: Гуковський П.В. - представник

від відповідача: Галань В.М. - представник

Суть спору: Розглядається справа за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»до Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь»про стягнення 50 894, 67 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.12.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2012 року.

В судовому засіданні оголошувалася перерва.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, вимоги суду зазначені в ухвалі від 06.12.2012 року виконав.

Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні, подав клопотання про призначення судової інженерно -технічної експертизи, у задоволенні якого судом відмовлено.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:

Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал»(надалі позивач) звернулося з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь»(надалі відповідач) про стягнення додаткової плати за скид в міську каналізацію стічних вод з наднормативним забрудненням в розмірі 50 894, 67 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачу надаються послуги з водовідведення на підставі договору про подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі від 06.10.1998 року № 200527 ( надалі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, позивач надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент (відповідач) користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стоків у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України, зокрема: "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України" (надалі - Правила користування), "Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання та водовідведення"(надалі - Правила експлуатації).

За умовами п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору, позивач зобов'язується: забезпечити постачання відповідачу питної води, яка відповідає чинному стандарту або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України на відхилення від стандарту, а також приймання стічних вод у яких не перевищено гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в об'ємі встановлених лімітів.

Відповідно до п.п.2.1.3 п.2.1 позивач зобов'язується проводити обстеження систем водопостачання та водовідведення на предмет дотримання відповідачем умов договору.

Відповідач в свою чергу зобов'язується (п.п. 2.2.1 п. 2.2, п. 2.2.7 договору) оформитись абонентом позивача (водоканалу) та отримати дозвіл на скид стічних вод в міську каналізацію у порядку, визначеному Правилами користування, протягом 20-днів від укладення договору, погодити у встановленому порядку паспорт водного господарства і проект ліміту на скид забруднювальних речовин.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що прийом стічних вод в систему міської каналізації та нарахування розміру тарифів за перевищення концентрацій, визначених лімітом на скид забруднюючих речовин, проводиться відповідно до нормативних актів, що регулюють дане питання.

Позивачем, відповідно до п.3.1.4 "Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова", які затвердженні рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002 року № 292 (надалі - Місцеві правила), 31.07.2012 року було проведено контрольний відбір проб стічних вод відповідача, про що складено Акт № 4720. Частину проби для проведення головного аналізу було передано в хімбаклабораторію позивача. Іншу частину проби, для проведення контрольного аналізу, передано відповідачу. Однак, відповідачем контрольний аналіз так і не проводився.

Відповідач не виконав вимог нормативно-правових актів та договору, оскільки на підставі результату вимірювань відібраної проби стічних вод від 07.08.2012 року № 432 хімлабораторією позивача встановлено, що скинута відповідачем стічна вода містить забруднення (залізо), що перевищують відповідні ДК (Ліміт № 177). При виявленні перевищень якісних показників стічних вод, відповідно до п.п. 2.6, 3.1.5, 4.2.2.4, 8.4.3, 9.2.2, 9.4.2….9.4.2.1 Місцевих правил та п. 3.6 договору, позивач зобов'язаний нарахувати додаткову плату за водовідведення обчислену за підвищеним коефіцієнтом кратності, а відповідач -її сплатити. Відповідно до розрахунку від 10.08.2012 року № 4514/36 сума додаткової плати становить 50 894, 67 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 12.09.2012 року № 4514 про необхідність добровільної сплати вказаної суми, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

В представленому відзиві та в усних пояснення, наданих в судових засіданнях, відповідач позовні вимоги заперечив з мотивів, що при вирощуванні овочевої продукції агрофірма використовує систему крапельного зрошення у зв'язку з чим до кожної рослини подається саме така кількість поживних речовин, яка необхідна рослині для нормального росту, тому з системи живлення рослин в каналізацію стоки практично не потрапляють. В інших підрозділах агрофірми також не ведеться жодна діяльність при якій виникли б наднормові скиди шкідливих речовин в каналізаційну систему. Зазначені позивачем скиди шкідливих речовин на підприємстві практично не утворюються, тому вони не могли надходити в каналізаційну систему від агрофірми.

Крім того, між позивачем та відповідачем укладений договір від 01.01.2009 року № 0109/10 про відшкодування витрат на перекачування стічних вод житлового мікрорайону «Лисиничі». Відповідно до умов цього договору відповідач здійснює перекачування стічних вод мікрорайону «Лисиничі»каналізаційними мережами та каналізаційною насосною станцією, які знаходяться на балансі агрофірми. Виконуючи умови зазначеного договору, відповідач перекачує стічні води вказаного мікрорайону через свою каналізаційну насосну станцію до системи міської каналізації. При цьому для перекачування використовуються ті ж самі каналізаційні мережі, що й для власних стічних вод агрофірми. Тобто стічні стоки з мікрорайону «Лисиничі»надходять в каналізаційні мережі відповідача, де змішуються з стоками відповідача і позивач вже вважає ці стоки такими, що створені самою агрофірмою.

В судовому засіданні 10.01.2013 р. представником відповідача було підтримано його клопотання від 09.01.2013 р. про призначення судової інженерно-технічної експертизи, на розгляд якої він просив поставити питання про те, чи технічно можливе потрапляння каналізаційних стоків мікрорайону «Лисиничі», які перекачує ВАТ «Агрофірма «Провесінь», з центрального колодязя каналізаційно-насосної станції агрофірми «Провесінь»до контрольних каналізаційних колодязів КК-1 та КК-2. У задоволенні вказаного клопотання судом відмовлено з мотивів її недоцільності, оскільки незалежно від результатів експертизи нею не буде підтверджено чи спростовано факту перевищення допустимих концентрації забруднюючих речовин у стічних водах відповідача станом на час проведення контрольних замірів, а також те, що вказане перевищення сталося саме внаслідок потрапляння каналізаційних стоків мікрорайону «Лисиничі», які перекачує ВАТ «Агрофірма «Провесінь», з центрального колодязя каналізаційно-насосної станції агрофірми «Провесінь»до контрольного каналізаційного колодязя КК-2.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів:

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.2, ч.4 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, між Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал»та Відкритим акціонерним товариством «Агрофірма «Провесінь»06.10.1998 року укладено договір № 200527 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізаційної мережі. Відповідно до п.1.1 договору, позивач надає послуги у забезпеченні питною водою та прийманні стічних вод, а абонент (відповідач) користується послугами: здійснює забір води з водопроводу, скид стоків у каналізацію і сплачує вартість наданих послуг на умовах, які визначені договором та чинним законодавством України.

Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться позивачем відповідно до "Правил приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації Львова", затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002 року № 292.

Відповідно до п.2.4 «Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», які затвердженні наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37, підприємства зобов'язані: виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги; дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства; оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників…".

Згідно п. 4.3.1 Місцевих правил уповноваженим органом Львівського міськвиконкому затверджено перелік підприємств, Дозвіл на скид для яких надається на підставі доведеного Ліміту на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації.

З 2003 року відповідача внесено у Перелік підприємств, як таке, що лімітується на підставі ПЛ (розробляє Проект ліміту, п. 4.4 Правил). На час виникнення спору відповідач перебував у переліку під № 911.

Згідно з п. 2.6 Місцевих правил, встановлення абоненту режиму та нормативів скидання забруднювальних речовин у міську каналізацію, формування висновку щодо відповідності фактичних показників якості стічних вод допустимим, а також виконання розрахунку входять виключно до компетенції водоканалу.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", при недотриманні вимог договору та Місцевих правил, підприємства повинні сплатити водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень.

Згідно п. 3.5.1 Місцевих правил, підприємство зобов'язане здійснювати систематичний контроль за фактичними концентраціями забруднювальних речовин в своїх стічних водах і не перевищувати встановлені ліміти водовідведення та допустимі показники стічних вод в КК на своїх випусках.

Скидання стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій (ДК) оплачується з відповідним коефіцієнтом кратності (п.п. 4.2.2.4, 9.2 Місцевих правил та п.3.6 договору).

Відповідно до п.3.1.4 та п. 3.1.5 Місцевих правил, водоканал зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, а також за режимом і обсягом скиду, виставляти підприємствам до оплати рахунки за послуги водовідведення. У випадку виявлення з боку підприємств порушень Правил (перевищення встановлених показників об"єму та якості стічних вод, скид без Дозволу, невиконання вимог Акту тощо), водоканалом нараховується додаткова плата із застосуванням коефіцієнта кратності (розділи 8, 9 Правил).

Як встановлено судом, на виконання обов'язку здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають підприємства, 31.07.2012 року позивачем проведено вибірковий контрольний відбір проб стічних вод відповідача, про що було складено Акт № 4720 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів, який також підписаний уповноваженим представником відповідача без будь-яких зауважень, в тому числі щодо місця та порядку відбору проб та жодних скарг з цього приводу від нього не надходило. Доказів зворотнього відповідачем не подано. Частину проби для проведення головного аналізу було передано в хімбаклабораторію позивача. Іншу частину проби передано відповідачу для можливості проведення її контрольного аналізу. Відповідачем контрольний аналіз не проводився.

Так за результатами головного аналізу проби (результат вимірювань від 07.08.2012 року № 432) водоканал відповідно до його компетенції, зробив висновок, що показники щодо вмісту заліза (загальні) в стічній воді відповідача перевищують відповідні допустимі концентрації, встановлені у ліміті № 177.

Внаслідок виявлених перевищень якісних показників стічних вод відповідачу донараховано плату за водовідведення з коефіцієнтом кратності. За розрахунком від 10.08.2012 року № 4514/36 сума додаткової плати становить 50 894, 67 грн.

Відповідно до п. 7.4.6.2. Місцевих правил позивач, згідно з чинним законодавством України, скеровує підприємству претензію, до якої додаються: копія акту про відбір проби, копія результатів хімічного аналізу, розрахунок (додаються лише документи, які стороні не передавались) та рахунок за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин стічних вод.

Позивач згідно поштової квитанції 13.09.2012 року скерував відповідачу претензію від 12.09.2012 року № 4514 до якої долучив копію акту про відбір проби, копію «Г»-результату вимірювань №432, розрахунок додаткової плати за скид стічних вод №4514/36, рахунки П 1 № 4514/ЕК, П 2 № 4514/ВК.

Відповідно до п. 7.4.7 Місцевих правил, підприємства, що одержали претензію, зобов"язані в місячний строк задовольнити обгрунтовані вимоги водоканалу відповідно до виставленого рахунку на суму додаткової плати, обчисленої за коефіцієнтом кратності. У випадку незгоди -повідомити водоканал, вказавши мотиви повного чи часткового відхилення претензійних вимог. Якщо місячний строк розгляду претензії порушено чи залишено її без відповіді, підприємство несе відповідальність згідно з чинним законодавством. Претензія позивача відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Щодо застосування у розрахунках формули «Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», то вказана Інструкція затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року, № 37 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за № 402/6690. На вимогу п.4.2 Інструкції, в розрахунку, позивачем здійснено розподіл плати за скид понаднормативних забруднень на дві частини: 80 % на користь ЛМКП «Львівводоканал», а 20 % перераховується в доход міського бюджету міста Львова (фонду охорони навколишнього природного середовища міста Львова).

Як вже зазначалося вище відповідачем, відповідно до п. 4.4.1 Місцевих правил, розроблено проект ліміту на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації, де вказано розрахунок ліміту на скид по випуску № 2. В цій таблиці зокрема вказані джерела забруднення агрофірмою, а саме по залізу «Механо-та термообробка чорних металів, корозія обладнання».

Згідно з груповим рахунком за липень місяць 2012 року (копія знаходиться в матеріалів справи) відповідачем було скинуто в міську каналізацію 3 879 м. куб. стічних вод, що спростовує твердження його представника про відсутність значної кількості стоків на підприємстві. Перевищення якісних показників стічних вод відповідача встановлено на підставі результатів лабораторних вимірювань від 31.07.2012 року № 432 здійснених атестованою хімбаклабораторією позивача. Відповідно до п.п. 7.2.17, 7.2.18, 7.2.20 Місцевих правил відповідачу передано пробу для проведення контрольного аналізу з метою спростування або підтвердження результатів головного аналізу № 432, однак відповідач своїм правом надати позивачу результати аналізів контрольної проби не скористався.

Враховуючи наведене, посилання відповідача на те, що скиди забруднювальних речовин на підприємстві не утворюються, тому вони не могли надходити в каналізаційну систему від агрофірми не заслуговують на увагу суду.

Щодо посилання відповідача, що стоки з житлового масиву «Лисиничі»змішуються з стічними водами агрофірми і позивач вважає ці стоки вже такими, що створені відповідачем та те, що позивач відбирав проби не з стоків вхідної труби колодязя, а із залишків стоків на дні колодязя, так як на підприємстві стоки практично відсутні, то слід зазначити наступне.

В розробленому відповідачем проекті ліміту на скид забруднюючих речовин про можливість забруднення стічних вод підприємства, які потрапляють в його контрольні колодязі стічними водами з інших джерел не йдеться.

Відповідно до п. 7.1.1 Місцевих правил, відбір проб стічних вод підприємства здійснено позивачем з контрольного каналізаційного колодязя (КК-2) в присутності представника відповідача -головного інженера, з боку якого жодних зауважень щодо порядку відбору проб, залиття контрольного колодязя іншими стоками до представників позивача не було.

Пункт 3.5.10 Місцевих правил зобов'язує підприємства не допускати накопичення забруднювальних речовин в контрольному колодязі, здійснювати необхідні заходи для запобігання потрапляння в контрольний колодязь випадкових забруднень.

Матеріалами справи доведено, а відповідачем не заперечується і не спростовується, що укладений між сторонами договір № 200527 не припинив своєї дії і підлягає виконанню. З метою перевірки виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань позивачем, в присутності представника відповідача, здійснено вибірковий відбір проб стічних вод відповідача з його контрольного колодязя КК-2, про що складено 31.07.2012 року Акт № 4720. За результатами головного аналізу проби стічних вод позивачем зроблено висновок про перевищення в цій пробі встановлених Правилами значень допустимих концентрацій. Представнику відповідача була передана контрольна проба, однак контрольний аналіз відповідач не проводив, відтак результати головного аналізу не спростовані ним у встановленому порядку, додаткову плату відповідач не оплатив, претензію позивача залишив без відповіді. Отже, відповідач не спростував належними і допустимими доказами правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позивачем представлено достатньо доказів в обґрунтування позовних вимог, а тому заявлені вимоги підлягають до задоволення, стягненню з відповідача підлягає додаткова плата за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах в розмірі 50 894, 67 грн.

Відповідно до п. 4.2. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 р. № 37, 20 відсотків плати за скид понаднормативних забруднень перераховуються до міського фонду охорони навколишнього природного середовища, що утворений в складі міського бюджету. Таким чином, 20 відсотків плати за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах в розмірі 8 774, 94 грн. підлягають стягненню в дохід міського бюджету м. Львова на рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища.

Решту суми плати за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах в розмірі 42 119, 73 грн. підлягає стягненню на користь позивача

Враховуючи те, що спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 193 ГК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь»(79067, м. Львів, вул. Глинянський Тракт, 152, код ЄДРПОУ 00854400) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»(79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471) суму в розмірі 43 729, 23 грн., з них:

- 42 119, 73 грн. додаткової плати за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах.

- 1 609, 50 грн. судового збору.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь»(79067, м. Львів, вул. Глинянський Тракт, 152, код ЄДРПОУ 00854400) в дохід міського бюджету м. Львова (фонд охорони навколишнього природного середовища, м.Львів, пл. Ринок, 1, р/р № 33110331700002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38008294) 8 774, 94 грн. плати за перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах (за скид понаднормативних забруднень).

4. Накази видати відповідно ст.116 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.