Рішення № 28649297, 16.01.2013, Селидівський міський суд Донецької області

2/242/42/2013

543/5302/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю представника відповідача Рашевської І. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 приміщення Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29.11.2012 р. звернувся до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_2 зазначив, що він має багаторічний стаж роботи у галузі вугільної промисловості. Останнім місцем його роботи була шахта «Курахівська»ДП «Селидіввугілля», з якої його було звільнено 06.08.2012 року за станом здоров,я. За фактом виявлення у нього професійного захворювання складено акт від 10.07.2012 р. за формою П 4.

06.08.2012 року висновком МСЕК йому встановлено 25 відсотків втрати професійної працездатності.

Пошкодженням здоров,я внаслідок професійного захворювання йому завдано моральну шкоду, оскільки значно погіршився стан його здоров,я, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв,язків, труднощів у сімейно-побутових умовах. Декілька раз на рік він звертається за медичною допомогою. Йому встановлено діагноз -пневмоконіоз: антракосілікатоз, інтерстіційна форма, хронічний бронхіт, легенева недостатність першого ступеня. Щороку він витрачає значну суму коштів, свого часу та нервів на те, щоб поліпшити стан його здоров,я, потребує санітарно-курортного лікування.

Просить суд стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди на його користь 25000 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, надав суду заяву з підтриманням позовних вимог та проханням розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача - ДП «Селидіввугілля»ВП «Шахта «Курахівська»у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок медико-соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав і зазнає потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого. Працюючи на підприємстві, позивач отримував пільги у зв,язку з шкідливими і тяжкими умовами праці, а зокрема: отримував підвищену заробітну плату, вийшов раніше на пенсію за пільговим списком, працівника та пенсіонерам підприємства виписується вугілля для побутових потреб, мав більш тривалу відпустку, ніж працівники інших галузей промисловості, з заробітної плати позивача утримувався менший розмір податку з доходів фізичних осіб, ніж з працівників, які не працюють у важких і шкідливих умовах праці, тому що неможливо уникнути всіх шкідливих факторів праці на шахті. Просить суд ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Представник третьої особи - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, надав суду заяву, в якій заперечував проти позову та просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, судом встановлено, що відповідно копії трудової книжки ОСОБА_2 звільнено наказом № 98 від 06.08.2012 року з ВП «Шахта «Курахівська»ДП «Селидіввугілля»за станом здоров,я за п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Згідно копії акту, складеного 10.07.2012 року в. м. Гірник на ВП «Шахта «Курахівська»ДП «Селидіввугілля» та затвердженого головним державним санітарним лікарем м. Селидове, у ОСОБА_2 встановлено професійне захворювання, що виникло внаслідок недосконалості технологічних процесів при видобутку вугілля та перекріпленні гірничих виробіток, невиконання у повному обсязі заходів боротьби з пилом на дільниці з видобутку вугілля № 1; перевищення ГДК пилу на робочому місці гірника очисного забою у 3,5-21,4 рази; перевищення ГДК пилу на робочому місці кріпильника з ремонту у 2,4-4,3 рази.

Згідно копії довідки Донецького обласного центру медико-соціальної експертизи серії 10 ААА № 132070 ОСОБА_2. вперше оглянуто 06.08.2012 р. та встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25 відсотків безстроково у зв,язку з професійним захворюванням пневмоконіоз. ОСОБА_2 потребує медикаментозне лікування

При вирішенні питання про право позивача на відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги статей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»в їх сукупності, якими передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати компенсації за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв,язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд знаходить неспроможними заперечення представника відповідача з приводу того, що підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок медико-соціальної експертної комісії про стрес, та вважає, що при визначенні факту спричинення моральної шкоди у зв,язку з професійним захворюванням позивача під час виконання ним трудових обов,язків, яке встановлено висновком МСЕК заподіяння моральних страждань ОСОБА_2 є доведеним.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до роз,яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров,я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_2 отримував пільги у зв,язку з шкідливими і тяжкими умовами праці, а зокрема: отримував підвищену заробітну плату, вийшов раніше на пенсію за пільговим списком, працівника та пенсіонерам підприємства виписується вугілля для побутових потреб, мав більш тривалу відпустку, ніж працівники інших галузей промисловості, з заробітної плати позивача утримувався менший розмір податку з доходів фізичних осіб, ніж з працівників, які не працюють у важких і шкідливих умовах праці, оскільки отримання позивачем вищезазначених пільг регулюється відповідними Законами України та на дані правовідносини не поширюється.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 30 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що професійне захворювання, встановлене у позивача актом П-4 від 10.07.2012 року та довідкою МСЕК серії 10 ААА № 132070 від 06.08.2012 року, заподіює йому моральні страждання, тому що через нього він змушений зараз докладати додаткових зусиль для утримання себе, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі. Внаслідок професійного захворювання, позивач зіткнувся з труднощами побутового плану. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, ступень вини відповідача, стан здоров'я позивача, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, неможливість їх поновлення, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному лікуванні.

Таким чином, суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 7500 гривень, який повинен бути стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 і він є достатнім для відшкодування завданої ОСОБА_2 моральної шкоди, спричиненої йому стійкою втратою працездатності у розмірі 25 відсотків внаслідок професійного захворювання.

У задоволенні решти позовних вимог позивача необхідно відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю.

На підставі п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв,язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 23 ЦК України, ст. 237-1 КЗпП України, ст.ст. 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля»на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди 7500 (сім тисяч п,ятсот) гривень.

У решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля»судовий збір у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя