Ухвала суду № 2864896, 15.01.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

15.01.2009 Справа № 10/154

Суддя господарського суду Закарпатської області І.В.Івашкович,

за участю представників:

скаржника (боржника) –Цебрик Л.В., довіреність від 22.07.08

стягувача: не з’явився

міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції –Венжега М.Р., довіреність №08/25 від 25.11.2008р.

розглянувши матеріали за скаргою від 29.12.2008р. боржника комунального підприємства Уж-Тепло”, м. Ужгород на постанову міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 26.11.2008р. ВП№8072034 про стягнення з боржника виконавчого боргу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського апеляційного суду від 07.11.07 по справі 10/154, якою скасовано рішення господарського суду Закарпатської області від 25.09.07 по справі 10/154, присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Уж - тепло" ( м.Ужгород, вул.Бєлінського,17, код 03054098) на користь ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” ( м. Київ, вул. Шолуденка, 1 , код 03344183) 1611152,56 грн., в т.ч. 1374945,07 грн. основного боргу, 148902,27 грн. пені, 60189,66 грн. інфляційних, 27115,56 грн. 3% річних. та 16230,00 грн. відшкодування судових витрат.

На виконання постанови Львівського апеляційного суду від 07.11.07 по справі 10/154, видано наказ від 26.05.08, який пред’явлено до виконання у Міський відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції.

Постановою заступника начальника міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ від 07.07.08 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу від 26.05.2008р. по справі 10/154 та надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до 14.07.08.

В подальшому постановою заступника начальника міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ виконавче провадження було зупинено в порядку п.5 ст.35, ст.36 Закону України „Про виконавче провадження”, а постановою від 25.11.08 виконавче провадження поновлено.

26.11.2008р. заступником міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ в порядку ст.46 Закону України „Про виконавче провадження” було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, мотивовану невиконання боржником виконавчого документу у наданий строк для добровільного виконання.

Не погоджуючись із постановою від 26.11.2008р. боржник звернувся до господарського суду із скаргою від 29.12.2008р., якою просить визнати вказану постанову нечинною та скасувати.

Скаргу мотивує тим, що оскаржувана постанова винесена з порушенням Закону України „Про виконавче провадження” з огляду на такі підстави, як:

- боржник лише 23.07.08 дізнався про винесення постанови від 07.07.2008р. про відкриття виконавчого провадження та отримав її копію при ознайомленні представником із матеріалами виконавчого провадження, у зв’язку з чим строк добровільного виконання рішення слід відраховувати з 24.07.08 по 30.07.08;

- саме в період добровільного виконання рішення між боржником і стягувачем було укладено договір №160/440 від 23.07.08 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.08 №440, за умовами якого сторонами досягнуто домовленість по взаєморозрахунку за відповідним врегульованим нормативно механізмом;

- на виконання договору №160/440 від 23.07.08 боржник платіжним дорученням №7 від 18.09.08 оплатив споживачу суму 1374945,05грн., а отже дану проплату здійснено в період зупиненого виконавчого провадження, коли строк для добровільного виконання рішення не сплив;

- в погашення решти стягнутих сум пені, інфляційних, 3% річних відшкодування судових витрат боржником було перераховано на рахунок стягувача в добровільному порядку платіжним дорученням №1724 від 26.11.08 суму 155049,49грн., тобто без примусового стягнення органом ДВС.

Таким чином, посилаючись на ті підстави, що органом ДВС не здійснювалось примусового стягнення сум за наказом від 26.05.08 по справі 10/154, скаржник стверджує, що постанову від 26.11.2008р. про стягнення з боржника виконавчого збору винесено без наявних на те правових підстав, оскільки відповідно до ст.46 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчий збір стягується у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми.

В процесі судового розгляду скарги представник боржника вимоги за скаргою підтримав. Додатково подав документи на підтвердження погашення залишку стягнутих за судовим рішенням сум, а саме, додав копію платіжного доручення №5 від 27.04.07 на суму 92466грн. та підписаний між стягувачем і боржником додаток від 20.06.08 до протоколу реєстру №1632/Т від 25.04.07, згідно з яким погоджено зарахувати суму 92466грн. в погашення боргу за договором №06/06-615-ТЕ-12 від 31.10.06. Окрім того, додано копію платіжного доручення №1944 від 29.12.2008р. на суми 45,02грн.

Таким чином, представник скаржника стверджує, що стягнуті за постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2007р. по справі 10/154 суми було повністю сплачено шляхом самостійного, без вжиття органом ДВС примусового стягнення, перерахування коштів на рахунок стягувача ДК „Газ України”. Наголосив, що на даний час виконавче провадження з примусового виконання наказу від 26.05.08 по справі 10/154 закінчено у зв’язку з фактичним повним виконання рішення, що відбулося саме шляхом вищезазначених здійснених боржником розрахунків.

Представник міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ письмового відзиву на скаргу не подав, однак усно заявив заперечення проти доводів скаржника. Зокрема, наголосив на неправильному трактуванні скаржником норм ст.46 Закону України „Про виконавче провадження”, за змістом яких виконавчий збір стягується з боржника у випадку невиконання рішення у строк, наданий для добровільного його виконання. Зазначає, що в даному випадку боржник КП „Уж-тепло” у наданий постановою від 07.07.08 строк для добровільного виконання рішення, тобто до 14.07.08, оплату стягнутих за судовим рішенням сум не здійснив, а тому стягнення згідно з постановою від 26.11.08 виконавчого збору в розмірі 162738,25грн. є правомірним.

Представник органу ДВС не погодився з доводами скаржника про те, що строк для добровільного виконання рішення слід обліковувати з 24.07.08 по 30.07.08, стверджуючи, що постанова від 07.07.08 про відкриття виконавчого провадження була своєчасно надіслана боржнику. При цьому не заперечує факт звернення представником боржника 23.07.08 до міськвідділу ДВС із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та отримання ним копії постанови від 07.07.08.

Представник міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ підтвердив, що на даний час виконавче провадження з примусового виконання наказу від 26.05.08 по справі 10/154 закінчено у зв’язку з фактичним виконанням рішення шляхом проведених оплат, про які зазначено скаржником.

Виходячи з аналізу доводів та заперечень учасників даного судового розгляду, доданих документальних доказів, суд прийшов до висновку, що оскаржувані постанова винесена з порушенням вимог Закону України „Про виконавче провадження”, така підлягає скасуванню, а отже скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами ст.24 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов’язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 30 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено обов’язок державного виконавця перед початком примусового виконання рішення пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Передбачено, що у разі, якщо копія постанови про виконавче провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій в порядку, встановленому ст.32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Суд констатує, що в даному випадку міськвідділ ДВС Ужгородського МРУЮ приступив після поновлення виконавчого провадження до примусового виконання наказу господарського суду від 26.05.08 по справі 10/154 та виніс постанову від 26.11.08 про стягнення з боржника виконавчого збору, не дотримавшись вищевказаних вимог Закону України „Про виконавче провадження”.

Так, із матеріалів справи слідує, що 23.07.08 представник боржника звертався до міськвідділу ДВС Ужгородського МРУЮ із клопотанням про видачу копії постанови від 07.07.08 про відкриття виконавчого провадження, мотивованим неотриманням боржником такої постанови. Отже, після отримання такого повідомлення від боржника, міськвідділом ДВС Ужгородського МРУЮ не вжито заходів щодо перевірки факту неотримання боржником постанови від 07.07.08 та за наявності відповідних підстав, не вирішено питання про відкладення провадження виконавчих дій і поновлення боржнику строку для добровільного виконання рішення.

Окрім того, відповідно до ст.46 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчий збір стягується в розмірі 10% відсотків від фактично стягненої суми.

Судом з’ясовано, що при виконанні наказу господарського суду від 26.05.2008р. по справі 10/154 міськвідділом ДВС Ужгородського МРУЮ не вчинялось жодних дій примусового стягнення сум за вказаним наказом. Повне виконання судового рішення відбулось шляхом проведеного боржником добровільного перерахування коштів на рахунок стягувача ДК „Газ України” відповідно до досягнутої між ними домовленості.

Так, згідно з умовами багатостороннього договору №160/440 від 23.07.2008р. про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.08 №440 (сторонами договору є, в т.ч. ДК „Газ України” та КП „Уж-тепло”) боржником платіжним дорученням №7 від 18.09.2008р. перераховано на рахунок стягувача 1374945,05грн., що є сумою основного боргу за наказом від 26.05.08 №10/154.

Погашення решти стягнутої за судовим рішенням сум так само відбулось шляхом проведених за домовленістю сторін взаєморозрахунків, що підтверджується доданими до справи копіями платіжних доручень №1724 від 26.11.08, №1944 від 29.12.2008р., №5 від 27.04.2007р. разом з додатком від 20.06.08 до протоколу-реєстру №1632/Т від 25.04.07.

Суд бере до уваги той факт, що виконавче провадження з примусового виконання наказу від 26.05.08 №10/154 закінчено саме у зв’язку із здійсненням боржником всіх наведених вище оплат, що не заперечувалась представником міськвідділу ДВС Ужгородською МРУЮ, під час судового розгляду скарги.

Таким чином, із фактичних обставин і матеріалів слідує, що державною виконавчою службою під час виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 26.05.08 №10/154 примусового стягнення сум за вказаним наказом не проводилось, отже правові підстави для стягнення виконавчого збору відсутні.

При цьому слід наголосити, що чинним на даний час законодавством іншого порядку стягнення виконавчого збору, ніж встановленого ст..46 Закону України „Про виконавче провадження”, не передбачено.

Виходячи з вищенаведених підстав, суд вважає постанову від 26.11.08 ВП№8072034 про стягнення з боржника виконавчого збору, винесену міськвідділом ДВС Ужгородського МРУЮ, неправомірною, такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу від 29.12.2008р. боржника КП „Уж-тепло”, м. Ужгород задоволити.

2.Визнати неправомірною та скасувати постанову міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції від 26.11.08р. ВП№8072034 про стягнення з боржника виконавчого збору.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.

Суддя І.В.Івашкович