Рішення № 28648620, 16.01.2013, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 1001/1854/2012

Провадження № 2/355/75/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року Баришівський районний суд Київської області у складі

головуючого судді Єременка В.М.

при секретарі Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів, мотивуючи тим, що ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 05 жовтня 2009 року було визнано мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини. Після затвердження мирової угоди у нього з відповідачкою була домовленість про те, що він переоформить земельну ділянку, яка була надана йому відповідно до рішення Баришівської селищної ради на ім,я доньки та подарує їй ноутбук, а натомість ОСОБА_2 забере виконавчий лист із примусового виконання. В 2009 році він подарував дочці ноутбук та переоформив через Баришівську селищну раду земельну ділянку. Однак відповідачка не виконала своїх обіцянок. Просить суд звільнити його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку та відкликати виконавчий лист, в зв,язку з тим що на сьогоднішній день він є непрацюючою людиною, має слабкий стан здоров,я, так як переніс операцію 15.08.2012 року на фаланзі одного із пальців правої руки в зв,язку з необережним поводженням при роботі на електростанку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений позов і наполягав на звільненні його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 Окрім того зазначив, що чотири роки тому між ним та відповідачкою була укладена мирова угода про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_3, яка продовжувала навчатись. Дана мирова угода визнана судом і 05.11.2009 року суд виніс відповідну ухвалу. В мировій угоді не велась мова про депозитні рахунки відповідачки ОСОБА_2, про земельну ділянку площею 0.075 га, яка знаходиться на даний час у володінні дочки ОСОБА_3 та не велась мова про дарування ноутбука позивачем своїй дочці. Позивач стверджує в судовому засіданні, що мовляв така усна домовленість мала місце між ним та відповідачкою після визнання мирової угоди. Однак на запитання суду ОСОБА_1 спростував свої доводи, викладені в позовній заяві та пояснив суду, що ніякого договору дарування ноутбука дочці немає. Щодо земельної ділянки, то він в смт.Баришівка біля будинку, в якому проживає по АДРЕСА_1 має у власності земельну ділянку, окрім того на ньому по цій же вулиці в іншому місці числиться ще одна земельна ділянка. А так як він раніше, будучи депутатом Баришівської селищної ради та по завершенню каденції на сесії селищної ради депутати вирішили всім депутатам в обхід Закону наділити кожному по 0.075 га в межах смт.Баришівка, то замість нього заяву до селищної ради на цю земельну ділянку подала його дочка ОСОБА_3, так як за ним вже числились дві земельні ділянки.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнала заявлений до неї позов, не згодна з позовними вимогами, вважає їх незаконними, необґрунтованими, спотвореними. Окрім того зазначила, що їх спільна з позивачем дитина ОСОБА_3 після закінчення загальноосвітньої школи вступила на навчання до вищого навчального закладу з тим щоб отримати відповідну професію. В зв,язку із скрутним матеріальним становищем ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчатись. В судовому засіданні 05.11.2009 року з даного приводу була складена мирова угода, яку підписав ОСОБА_1 і ця мирова угода були прийнята судом. Після прийняття мирової угоди ОСОБА_1 ухилявся від сплати аліментів по мировій угоді. За чотири роки лише один раз з,явився в ДВС до державного виконавця. Заборгованість по сплаті аліментів становить 31583 грн. 50 коп. за період з жовтня 2009 року по жовтень 2012 року. ЇЇ колишній чоловік ОСОБА_1 має приватну фірму, досконало розбирається в комп,ютерній техніці, має замовлення і виконує їх та не бідує, так як у нього вистачає ще коштів на придбання спиртних напоїв. Ноутбук, який начебто ОСОБА_1 подарував дочці, він придбав в м. Києві в 2008 році, як такий, що не підлягає ремонту, але відремонтував і дійсно в 2008 році дочка ним користувалась, але в 2009 році дочці вона за свої кошти за 6 тис. грн. придбала новий ноутбук. Жодного підтвердження того, що ОСОБА_1 начебто подарував дочці щось із того, що він зазначає немає, а звернувся до суду з даним позовом тому, що має велику заборгованість по аліментах, яку не платить і не хоче сплачувати.

Заслухавши позивача, відповідачку, суд вважає, що заявлений позов є не обґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що у позивача є повнолітня донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір,ю ОСОБА_2 та продовжує навчання після закінчення загальноосвітньої школи. 05.11.2009 року Баришівським районним судом винесена ухвала про визнання мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання їх дочки ОСОБА_3 з ОСОБА_1 Однак ОСОБА_1 умови морової угоди не виконує, ухиляється від сплати аліментів, де заборгованість по сплаті аліментів становить 31583 грн. 50 коп. за період з жовтня 2009 року по жовтень 2012 року. Його докази, щодо наявності інших домовленостей після укладення мирової угоди є надуманими і пов,язані лише з існуючою заборгованістю по сплаті аліментів від якої він хоче уникнути, звернувшись до суду з даним позовом. Намагання ОСОБА_1 довести суду, що він подарував дочці ноутбук та переоформив на неї земельну ділянку під умовою відмовитись від аліментів не відповідають дійсності. А при складанні мирової угоди не велась мова про депозитні рахунки відповідачки ОСОБА_2, і тому ці твердження позивача також являються надуманими.

Суд вважає, що позивач за рахунок отриманої в серпні місяці 2012 року незначної травми пальця правої руки, намагається таким чином уникнути від обов,язку сплачувати заборгованість по аліментах на утримання дочки ОСОБА_3, яка навчається, тим більше, що і до цього не сплачував аліменти впродовж 2009-2012 років.

Встановлене судом стверджується : ксерокопією паспорта позивача ОСОБА_1; ксерокопією свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2; ксерокопією свідоцтва про народження ОСОБА_3; ксерокопією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; ксерокопією постанови ВДВС Баришівського РУЮ про відкриття виконавчого провадження від 03.02.2010 року, відповідно до виконавчого листа №2-641, виданого 05.10.2009 року; ксерокопією мирової угоди від 05.11.2009 року по справі №2-641/2009; ксерокопією ухвали Баришівського районного суду Київської області про справі №2-641 від 05.11.2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини; випискою із медичної карти Баришівської ЦРЛ амбулаторного хворого ОСОБА_1 від 30.11.2012 року щодо пошкодженого пальця правої руки; довідкою ДВС Баришівського РУЮ Київської області від 30.11.2012 року №15891 про наявну заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_1 на загальну суму 31583 грн. 50 коп. на утримання дочки ОСОБА_3 за період з жовтня 2009 року по жовтень 2012 року; іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.190 Сімейного кодексу України, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв,язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Посилання позивача на зазначену статтю СК є недоречним і його доводи щодо переоформлення земельної ділянки на дочку є не об,єктивними.

Згідно ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. В суді не встановлено, що матеріальний або сімейний стан ОСОБА_1 з часу визнання мирової угоди змінився.

Частина 2 ст.197 СК України вказує на те, що за позовом платника аліментів, суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв,язку з його тяжкою хворобою, або іншою обставиною, що має істотне значення. У ОСОБА_1 відсутня будь-яка тяжка хвороба, а заборгованість по аліментах виникла лише на підставі злісного ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв,язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов,язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При прийнятті ухвали Баришівським районним судом 05.11.2009 року про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на дочку ОСОБА_3, яка навчається, він добровільно підписав умови мирової угоди та погодився сплачувати аліменти. Якихось об,єктивних причин, які б перешкоджали ОСОБА_1 сплачувати аліменти судом не встановлено, а тому підстав для звільнення його від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої ОСОБА_3 суд не вбачає.

Таким чином суд вважає за потрібне відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.10, 11, 31, 88, 208, 209,212, 214, 215,218 ЦПК України, ст.ст.190,199,273 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області.

Суддя Баришівського районного суду В. М. Єременко