Рішення № 28647912, 16.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-74/17372-2012 16.01.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» до Приватного акціонерного товариства «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ» про відшкодування майнової шкоди в розмірі 15 913 гривень 83 копійки Представники:

від Позивача: Великородний А. О. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(надалі також - «Позивач», «ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ»(надалі також -«Відповідач», «ПрАТ «Акціонерна страхова компанія «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ») про відшкодування майнової шкоди в розмірі 15 913 гривень 83 копійки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»на підставі Полісу добровільного страхування транспортного засобу № 19 G -0357331 від 09 серпня 2010 року внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер АХ 6335 АК, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статі 993Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер 783-67 ХК, яким скоєно ДТП, застрахована в Приватному акціонерному товаристві «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6122475, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2012 року порушено провадження у справі № 5011-74/17372-2012, розгляд справи призначено на 19 грудня 2012 року.

19 грудня 2012 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, Довідку про номери поточних рахунків ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»та письмове підтвердження того, що в провадженні Господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи зі спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору

В судовому засіданні 19 грудня 2012 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13 грудня 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 грудня 2012 року відкладено розгляд справи на 16 січня 2013 року, зобов'язано Відповідача виконати вимоги Ухвали суду від 05 грудня 2012 року про порушення провадження у справі та зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати суду відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № ВЕ/6122475, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.

02 січня 2013 року Судом отримано від МТСБУ інформацію з єдиної централізованої бази даних стосовно Полісу № ВЕ/6122475.

В судовому засіданні 16 січня 2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 26 грудня 2012 року

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 16 січня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2010 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»(Рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 20 квітня 2011 року ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»перейменовано у ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО») та Сидорчуком Дмитром Михайловичем підписано Поліс добровільного страхування транспортного засобу №» 19 G -0357331, предметом якого є страхування транспортного засобу «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер АХ 6335 АК.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 вересня 2010 року на вулиці Ахсарова, 25 в місті Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер АХ 6335 АК, під керуванням Сидорчука Д.П. та транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер 783-67 ХК, під керуванням Гончарука С.В.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер АХ 6335 АК.

Згідно з Довідкою ДАІ, копія якої міститься в матеріалах справи, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Гончаруком С.В пунктів 2.9, 10.2 Привал дорожнього руху України.

Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 вересня 2010 року у справі № 3-4957/10 Гончарука С.В. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Висновку № 000044 від 10 листопада 2010 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності Фоменком Сергієм Станіславовичем, вартість відновлювального ремонту автомобіля «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер АХ 6335 АК складає 20 003 гривні 74 копійки.

На підставі Страхового Акту № 111927/1011781 від 11 листопада 2010 року, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 18 819 гривень 91 копійка, що підтверджується Платіжним дорученням № 1353 від 19 листопада 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу № ВЕ/6122475, цивільно-правова відповідальність Гончарука С.В. на момент настання страхової події була застрахована в ПрАТ «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ»на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6122475.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що 22 грудня 2010 року Харківська філія ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»звернулась до ПрАТ «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ» з Претензією вих.. № 418/10-8 від 22 грудня 2010 року щодо відшкодування понесених збитків. Однак, 06 червня 2011 року Позивачем було отримано від ПрАТ «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ»Лист вих.. № 641 від 23 травня 23 травня 2011 року, в яком у останнє просило здійснити розрахунок коефіцієнту фізичного зносу та розміру матеріального збитку для автомобіля марки «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний номер АХ 6335 АК. 20 червня 2012 року Харківська філія ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО»надіслала Лист вих.. № 218/12-8 від 12 червня 2012 року щодо зміни реквізитів разом з Актом дослідження спеціаліста-автотоварознавця № 111927 від 07 червня 2011 року на суму матеріального збитку -16 446 гривень 46 копійок.

Таким чином, Позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ»15 913 гривень 83 копійки (16 446 гривень 46 копійок -532 гривні 63 копійки франшиза передбачена Договором).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Полісом добровільного страхування транспортного засобу №»19 G -0357331 було відшкодовано на користь страхувальника 18 819 гривень 91 копійка.

Таким чином, до ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом ««ЗАЗ», державний реєстраційний номер 783-67 ХК встановлена у судовому порядку Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 23 вересня 2010 року у справі № 3-4957/10.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу № ВЕ/6122475, яка міститься в матеріалах справи, Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6122475 передбачено, що франшиза становить 510 гривень 00 копійок.

З огляду на викладене, Суд зазначає, що відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача 510 гривень 00 копійок, що становить розмір франшизи за Полісом № ВЕ/6122475.

Враховуючи визначені Полісом № ВЕ/6122475 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом суму матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 15 403 гривні 83 копійки (15 913 гривень 83 копійки -510 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № ВЕ/6122475).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ»(04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, літ. «А», код ЄДРПОУ 31093336) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(61010, м. Харків, майдан Бугримової, 3, код ЄДРПОУ 16467237) 15 403 (п'ятнадцять тисяч чотириста три) гривні 83 копійки.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НАРОДНА ФІНАНСОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ДОБРОБУТ»(04070, м. Київ, вулиця Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5, літ. «А», код ЄДРПОУ 31093336) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»(61010, м. Харків, майдан Бугримової, 3, код ЄДРПОУ 16467237) 1 557 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят сім) гривень 92 копійки судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 17 січня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин