Рішення № 28647838, 10.01.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 р. Справа № 5010/1538/2012-17/99

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Семчук Д. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ", вул. Січових Стрільців 23, м. Івано-Франківськ, 76018;

до відповідача: Приватного підприємства "Лідер VТМ", вул. Кобринських 49, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300;

про стягнення 14932 грн. 60 коп. в т.ч. 12232 грн. 60 коп. основний борг, 2700 грн. збитки;

за участю представників сторін:

від позивача: Герелюк Т. Б. - представник, (довіреність №1 від 29.11.12),

від відповідача: не з'явились,

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ" подано позов до Приватного підприємства "Лідер VТМ" про стягнення 14932 грн. 60 коп. в т.ч. 12232 грн. 60 коп. основний борг, 2700 грн. збитки.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, подав суду докази сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 12232 грн. 60 коп. після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

З огляду на те, що відповідач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ" (згідно протоколу № 10 позачергових зборів учасників товариства від 18.06.12 змінено найменування та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Коломия") та Приватним підприємством "Лідер VТМ" укладено договір №3143 від 06.06.09.

У відповідності до п.1.1. договору, позивач зобов'язується за завданням відповідача та у відповідності з умовами договору надати йому послуги з вивезення твердих побутових відходів, що утворюються у відповідача, а також інші супутні із цими послуги, а відповідач, зі своєї сторони, зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх.

Згідно договору, позивач зобов'язується надати відповідачу наступні послуги: встановлення на час дії договору на території підприємства відповідача спеціальних контейнерів для накопичення відходів місткістю 5 куб. м.; вивезення відходів, що утворюються у відповідача, власним спецтранспортом на спеціально облаштоване сміттєзвалище, їх знешкодження, переробку та захоронення, на умовах договору; відходи вивозяться у 2-х разовий термін з місця їх накопичення у спеціальних контейнерах, встановлених позивачем, що розташоване м. Снятин вул. Кобринських, 49 (п.п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. договору).

Розділом 3 договору передбачено обсяги, вартість послуг та порядок оплати.

Загальний обсяг вивезення відходів становить 300 куб. м. в рік, тобто 25 куб. м. в місяць. Вартість послуг на момент укладення договору становить 69 грн. 67 коп. за 1 куб. м. Оплата за надані послуги здійснюється відповідачем не пізніше 5 числа поточного місяця за надання послуг протягом цього місяця в умі, вказаній в п. 3.2. договору шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок позивача (п.п. 3.2.,3.4. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до умов договору надав послуги із вивезення твердих побутових відходів, однак відповідач в порушення договірних зобов'язань, за надані послуги за період з червня 2009 р. по серпень 2011 р. в повному обсязі та своєчасно не розраховувався, внаслідок чого станом на день подання позову (06.12.12) борг відповідача перед позивачем становив 12232 грн. 60 коп.

Позивачем подано суду виписку по рахунку згідно якої 25.12.12 відповідачем здійснено оплату суми основного боргу в розмірі 12232 грн. 60 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання.

Відповідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 610 Цивільного Кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків передбачених законом.

В силу ст. 526 Цивільного Кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у встановлені договором строки не розрахувався, чим спричинив прострочення грошового зобов'язання.

Позивачем надано суду докази сплати відповідачем суми основного боргу (виписка по рахунку позивача) згідно якої 25.12.12 відповідачем здійснено оплату основного боргу в розмірі 12232 грн. 60 коп.

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на встановлені судом обставини, в частині позовних вимог про стягнення 12232 грн. 60 коп. основного боргу слід припинити провадження.

Вимога позивача про стягнення збитків по оплаті юридичних послуг в сумі 2700 грн. не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності певних, передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який і є підставою цивільно-правової відповідальності.

Одним з елементів складу цивільного правопорушення, який вимагається законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, є об'єктивна сторона, яку утворюють: наявність збитків у майновій сфері кредитора; протиправні дії, які виражені у невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання; причинний зв'язок між протиправними діями боржника та збитками.

При цьому важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушенні ним взятих на себе зобов'язань. Тобто, протиправна дія є причиною, а збитки - наслідком протиправної дії.

Між тим, заявлена позивачем до стягнення грошова сума у розмірі 2700 грн., сплачена за отриману правову допомогу надану ТзОВ "КолАзБуд" не може розглядатись як завдані позивачу відповідачем збитки, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру, не відносяться до обов'язкових платежів, здійснюються на власний розсуд замовника і їх наявність та розмір не знаходяться у необхідному причинно-наслідковому зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за іншим договором.

Таким чином, віднесення до збитків витрат позивача на правове обслуговування суперечить закону, зокрема положенням ст.ст. 224, 225 ГК України та ст. 22 ЦК України.

Дані витрати понесені позивачем у зв'язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справ у суді, відносяться до судових витрат і відшкодовуватись згідно зі ст. 49 ГПК України, однак їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків (Інформаційний лист Вищого господарського суду "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" від 18.03.2008 № 01-8/164).

Крім того, вимоги в частині стягнення 2700 грн. не можуть бути відшкодовані позивачеві і на підставі ст. 44 ГПК України, оскільки статтею 44 ГПК України, передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як вбачається з договору № А-045/54/1 про надання правової допомоги від 12.11.12 та довіреності № 1 від 29.11.12, правові послуги надавалися особою, яка не є адвокатом.

За наведених обставин та правових норм, в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 2700 грн. слід відмовити, оскільки дана вимога суперечить приписам вищенаведених норм законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст. 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, провадження в частині основного боргу в розмірі 12232 грн. 60 коп. слід припинити, в частині стягнення збитків по оплаті юридичних послуг в сумі 2700 грн. - відмовити.

Враховуючи те, що сплата суми боргу відповідачем здійснена після звернення позивача до суду з позовом, у відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на сторони пропорційно.

Керуючись ст.ст. 11, 22, 202, 509, 526, 610, 629 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

в частині позовних вимог про стягнення 12232 грн. 60 коп. основного боргу - припинити провадження.

В частині позовних вимог про стягнення 2700 грн. збитків - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Лідер VТМ", вул. Кобринських 49, м. Снятин, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78300 (ідентифікаційний код 31979590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕ Івано-Франківськ", вул. Січових Стрільців 23, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 35889312) 1318 (одну тисячу триста вісімнадцять) грн. 48 коп. - судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.01.13

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Озарко Л. Р. 15.01.13