Постанова № 28645480, 15.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 січня 2013 року 13:00 №2а-16901/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Соло-25”

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

про

визнання висновків акта перевірки та дій протиправними

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 грудня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Соло-25” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Соло-25”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної зустрічної звірки ТОВ “Соло-25”, оформлених актом від 29 серпня 2012 року №1228/22-40/30399950 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “Соло-25” (код ЄДРПОУ) щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період 01.05.2012 по 31.07.2012 року”; 2) визнати протиправними висновки відповідача про наявність ознак фіктивності підприємства та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ “Соло-25”, викладені в акті від 29 серпня 2012 року №1228/22-40/30399950 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “Соло-25” (код ЄДРПОУ) щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період 01.05.2012 по 31.07.2012 року”.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 грудня 2012 року позовну заяву ТОВ “Соло-25” залишено без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк та спосіб, встановлений судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16901/12/2670, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 09 січня 2013 року.

09 січня 2013 року до суду надійшло клопотання позивач про розгляд справи за відсутності його представника за наявними доказами.

В судовому засіданні 09 січня 2013 року представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, а суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва здійснено заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ “Соло-25”, за результатами яких складено акт від 29 серпня 2012 року №1228/22-40/30399950 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “Соло-25” (код ЄДРПОУ 30399950) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період 01.05.2012 по 31.07.2012 року” (далі по тексту – Акт неможливість проведення зустрічної звірки).

Позивач вважає протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки та висновки Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, мотивуючи позовні вимоги наступним: податковий орган не наділений повноваженнями визнавати нікчемними правочини, що укладені суб’єктами господарювання; висновки відповідача про безтоварність операцій та нікчемність правочинів зроблені без дослідження первинних документів та документів бухгалтерської і фінансової звітності; перевірка проведена з порушенням процедури, визначеної Податковим кодексом України.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності своїх дій вимогам Податкового кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ “Соло-25”, керуючись наступним.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб’єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб’єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Разом з тим, у межах спірних правовідносин ДПІ у Шевченківському районі м. Києва зустрічної звірки ТОВ “Соло-25” не проведено, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснено, відповідної довідки не складено, про що свідчить й сам Акт про неможливість проведення зустрічної звірки.

Суд враховує посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 24 січня 2006 року стосовно того, що наявність негативних наслідків перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається, а право на судовий захист пов’язане із самою протиправністю дій, однак, звертає увагу, що відповідачем не вчинялись дії по проведенню зустрічної звірки. На переконання суду, незгода з висновками, викладеними в акті про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для визнання протиправними дії, факт вчинення яких відсутній; відсутність дій сама по собі виключає їх протиправність.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що відповідачем вчинено протиправні дії по проведенню зустрічної звірки ТОВ “Соло-25”, відтак, позовні вимоги в цій частині нормативно та документально не підтверджується.

Необґрунтованими є також позовні вимоги про визнання протиправними висновків Акта про неможливість проведення зустрічної звірки щодо ознак фіктивності підприємства та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

Так, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки не можна вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки позивача у сфері публічно-правових відносин, є лише викладенням суб’єктивної думки посадової особи, що здійснила перевірку чи заходи по її проведенню.

За таких підстав, будь-які висновки, викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, зокрема щодо нікчемності укладених правочинів, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, а тому, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

При цьому суд вважає за необхідне роз’яснити, що позивач не позбавлений права оскаржити будь-які дії чи рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, вчинені або прийняті на підставі Акта про неможливість проведення зустрічної звірки, за умови, якщо вони потягли за собою негативні юридичні наслідки для позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Соло-25” не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Соло-25” відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко