Постанова № 28645326, 01.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2012 року справа № 2а-9015/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Павлюк В.О., розглянувши у відкритому судому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СРБУ Ліфт-Промекс»доДержавної податкової інспекції Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за участю представників сторін:

від позивача: Скакун М.В.,

від відповідача: Шевченко В.О.

Відповідно до п.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СРБУ Ліфт-Промекс»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Держаної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та винесено податкове повідомлення-рішення. Встановлене порушення, як вважає позивач, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 03.10.2005 згідно Свідоцтва Серії А00 №325762 за адресою: 02125, м. Київ, вул. Петра Запорожця, 14-А, кв.38 та взято на податковий облік в Державній податковій інспекції Дніпровського району м. Києва

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі наказу від 22.02.2012 №400, направлення від 23.02.2012 №472 та згідно з пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Бета Трейдінг, ТОВ «Преображение», ТОВ «Прістекс ЛТД», ТОВ «Профіткомпані», ТОВ «Профінком», ТОВ «Екобудтежнолоджи», ТОВ «Трейд-Фокс», ТОВ «Корнест», ТОВ «Корон-Інвестгруп», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон», ТОВ «Профіт-Голд», ТОВ «Вестком -Груп»за весь період діяльності.

За результатами перевірки складено Акт від 06.03.2012р. №27/23-522-33543616, яким встановлено порушення: пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та порушення п.1 п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені правочинами, здійсненими ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»з постачальниками ТОВ «Преображение», ТОВ «Екобудтежнолоджи», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС Альянс»та ТОВ «Тібурон».

В зв'язку з чим, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від №0000672305 від 30.03.2012 за основним платежем 337923,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 84481,00грн.

Представником позивача в судових засіданням зазначено, що встановленні порушення актом перевірки не відповідають дійсності, однак суд не погоджується із зазначеним з огляду на наступне.

Між ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»та ТОВ «Тібурон»укладено ряд договорів:

-контракт №45/08 від 02.12.2008 про будівельно-оздоблювальні роботи в МП та шахтах ліфтів на об'єкті за адресою: м. Київ, пр-т Глушкова, 6;

-договір №39 від 31.10.2008 про будівельні роботи за адресою: м. Вишневе, вул. Жовтнева, 31-а;

-договір №41 від 03.11.2008 про будівництво, пусконалагоджування вантажного ліфта на об'єкті за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, 1;

-договір №51 від 29.12.2008 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45;

-договір №15 від 27.02.2009 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45;

-договір №28 від 29.05.2009 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45.

Між ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»та ТОВ «Преображеніє»укладено ряд договорів:

-договір №4-03 від 01.03.2010 про пусконалагоджування ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська,45;

-договір №06-03 від 01.03.2010 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, 20-й мікрорайон житлового масиву Вигурівщина-Троещина у Деснянському районі м. Києва;

-договір №07-05 від 05.05.2010 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Вишневе, вул. Жовтнева, 31;

-договір №9-09 від 09.09.2010 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Ревуцького, 9;

-договір №14-09 від 28.09.2010 про монтаж ОДС на об'єкті за адресою: м. Київ, масив Вигурівщина-Троещина;

-договір №17-09 від 30.09.2010 про пусконалагоджування ліфтового обладнання за адресою: м. Київ, вул. Пчілки, 3;

-договір №18-09 від 30.09.2010 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, масив Вигурівщина-Троещина;

Між ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»та ТОВ «Корнест»укладено ряд договорів:

-договір №6-05 від 10.06.2009 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45;

-договір №7-06 від 12.06.2009 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45;

-договір №2-07 від 01.07.2009 про будівельно-монтажні роботи на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45;

-договір №8-08 від 30.07.2009 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Пчілки, 3;

-договір №5-09 від 04.09.2009 про пусконалагоджування ліфтового обладнання ППО 404С;

-договір №01-10 від 05.10.2009 про демонтаж, монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 12;

-договір №9-11 від 17.11.2009 про пусконалагоджування ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська, 45;

-договір №01.03 від 01.02.2010 про монтаж ліфтового обладнання на об'єкті за адресою: м. Київ, масив Вигурівщина-Троещина;

Між ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»та ТОВ «ТС Альянс»укладено договір №1-03 від 01.02.2010 про монтаж ліфтового обладнання, а також договори купівлі матеріалів при проведенні будівельно-оздоблювальних робіт.

На виконання вищезазначених умов договорів сторонами підписано наступні акти виконаних робіт:

- з ТОВ «Тібурон»за листопад 2008р. (контракт №45/09), за листопад 2008р. (договір №39), за листопад, грудень 2008р. (договір №41), за січень, лютий, березень 2009р. (договір №51), за травень 2009р. (договір №15), за липень 2009р. (договір №28);

- з ТОВ «Преображеніє»за березень 2010р. (договір №4-03), за березень, квітень 2010р. (договір №06-03), за березень, квітень 2010р. (договір №06-03), за травень 2010р. (договір №07-05);

- з ТОВ «Екобудтехнолоджи»за жовтень 2010р. (договір №9-09), за жовтень 2010р. (договір №14-09), за жовтень (договір №17-09), за жовтень (договір №18-09);

- з ТОВ «Корнест»за червень, серпень, листопад 2009р. (договір №6-05), за липень, серпень, листопад 2009р. (договір №7-06), за липень, серпень, листопад 2009р. (договір №2-07), за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009р. (договір №8-08), за вересень 2009р. (договір №5-09), за жовтень 2009р. (договір №01-10), за лютий 2010р. (договір №01.03).

За результатами господарських операцій, контрагентами позивача виписано наступні податкові накладні №292 від 26.11.2008, №358 від 27.11.2008, №2234 від 19.01.2009, №2581 від 27.01.2009, №2883 від 27.02.2009, №3877 від 25.03.2009, №3717 від 25.03.2009, №5032 від 28.05.2009, №6263 від 09.06.2009 (ТОВ «Тібурон»), №1335 від 31.03.2010, №1918 від 30.04.2010, №1334 від 31.03.2010, №2277 від 31.05.2010 (ТОВ «Преображеніє»), №954 від 29.10.2010, №951 від 29.10.2010, №952 від 29.10.2010, №953 від 29.10.2010 (ТОВ «Екобудтехнолоджи»), №265 від 29.06.2009, №1163 від 30.07.2009, №1857 від 31.08.2009, №1856 від 31.08.2009, №3893 від 30.11.2009, №603 від 10.07.2009, №1160 від 30.07.2009, №1500 від 13.08.2009, №1860 від 31.08.2009, №3838 від 30.11.2009, №1159 від 30.07.2009, №1161 від 30.07.2009, №1162 від 30.07.2009,№1855 від 31.08.2009, №1859 від 31.08.2009, №3839 від 30.11.2009, №1858 від 31.08.2009, №2496 від 30.09.2009, №2571 від 30.09.2009, №3241 від 30.10.2009, №3894 від 30.11.2009, №4480 від 28.12.2009, №4482 від 29.12.2009, №2494 від 29.09.2009, №3198 від 29.10.2009, №3892 від 30.11.2009, №4481 від 28.12.2009, №767 від 26.02.2010 (ТОВ «Корнест»), №1880 від 07.09.2009, №647 від 15.07.2009, №1600 від 25.08.2009 (ТОВ «ТС Альянс»).

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок (робіт, послуг) вказаними підприємствами для ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся.

Суд не може погодитись з доводами представника позивача щодо протиправності винесених податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Корнест». На адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надійшла постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві від 30.11.11 про призначення позапланової перевірки. Разом з постановою про призначення перевірки надіслано наступні матеріали: протокол допиту свідка від 06.10.2011 гр. ОСОБА_5 та постанова про порушення кримінальної справи від 13.10.2011 в порядку ч.2 ст.205 КК України за фактом фіктивного підприємництва.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «ТС Альянс». На адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надійшла постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві від 30.11.11 про призначення позапланової перевірки. Разом з постановою про призначення перевірки надіслано наступні матеріали: протокол допиту свідка від 06.10.2011 гр. ОСОБА_5 та постанова про порушення кримінальної справи від 07.10.2011 в порядку ч.2 ст.205 КК України за фактом фіктивного підприємництва.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Преображеніе». На адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надійшла постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві від 30.11.11 про призначення позапланової перевірки. Разом з постановою про призначення перевірки надіслано наступні матеріали: протокол допиту свідка від 06.10.2011 гр. ОСОБА_5 та постанова про порушення кримінальної справи від 02.09.2011 в порядку ч.2 ст.205 КК України за фактом фіктивного підприємництва.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Екобудтежнолоджи». На адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надійшла постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві від 30.11.11 про призначення позапланової перевірки. Разом з постановою про призначення перевірки надіслано наступні матеріали: протокол допиту свідка від 06.10.2011 гр. ОСОБА_5 та постанова про порушення кримінальної справи від 13.10.2011 в порядку ч.2 ст.205 КК України за фактом фіктивного підприємництва.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Тібурон». На адресу ДПІ у Дніпровському районі м. Києва надійшла постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві від 30.11.11 про призначення позапланової перевірки. Разом з постановою про призначення перевірки надіслано наступні матеріали: протокол допиту свідка від 06.10.2011 гр. ОСОБА_5 та постанова про порушення кримінальної справи від 13.10.2011 в порядку ч.2 ст.205 КК України за фактом фіктивного підприємництва.

В зв'язку з чим, ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які були виписані в попередніх податкових періодах на загальну суму 407482,00грн., в тому числі: за грудень 2008р. -30049,40грн., січень 2009р. -35770,00грн., лютий 2009р. -3740,00грн., березень 2009р. -21757,00грн., травень 2009р. - 1222,50грн., червень 2009р. - 13317,33грн., липень 2009р. -20172,90грн., серпень 2009р. -78001,59грн., вересень 2009р. -34858,89грн., жовтень 2009р. -26496,00грн., листопад 2009р. -37400грн., грудень 2009р. -4828,33грн., лютий 2010р. -3800,00грн., березень 2010р. -29100,00грн., квітень 2010р. -20500,00грн., травень 2010р. -3860,00грн., жовтень 2010р. -42608,00грн.

Зазначене не спростовано представником позивача у судових засіданням, а тому за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарської операції, на підставі якої сформований податковий кредит за спірною господарською операцією, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.

Приписами пп.83.1.6 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є, серед іншого, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права, суд приходить до висновку, що посадовою особою органу державної податкової служби під час проведення перевірки було правомірно використано матеріали кримінальної справи, яка перебуває в провадженні органів податкової міліції у відповідності до вимог Кримінально-процесуального кодексу України.

З наданих позивачем документів, судом не вбачається доказів фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»з контрагентами.

Суд звертає увагу на наступне. Правочин - це дозволена правомірна дія, яка направлена на досягнення позитивного правового результату, що визнається і охороняється державою (Цивільний кодекс України).

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч.1 ст.656 ЦК України).

Відповідно до ст.658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 Цивільного кодексу України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, у результаті порушення чинного законодавства ТОВ «Преображение», ТОВ «Екобудтежнолоджи», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон»мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічять інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного формування валових витрат та податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Отже, товариством порушено ст.228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг)».

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»«Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.06.1997 №2333/2037 із змінами та доповненням, визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Суд звертає увагу на те, що Законом України «Про податок на додану вартість»визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Встановленні актом перевірки порушення Закону України «Про податок на додану вартість»дають змогу дійти висновку про порушення позивачем податкового законодавства, що призвели до завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Преображение», ТОВ «Екобудтежнолоджи», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон».

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано суду договир купівлі-продажу, укладених з ТОВ «Преображение», ТОВ «Екобудтежнолоджи», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон», накладні та податкові накладні.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарськи операції з ТОВ «Преображение», ТОВ «Екобудтежнолоджи», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон».

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарських операцій з ТОВ«Преображение», ТОВ «Екобудтежнолоджи», ТОВ «Корнест», ТОВ «ТС Альянс», ТОВ «Тібурон», які носять реальний характер.

Суд також звертає увагу на наступне. Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; «тимчасова»поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися ст.204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги правову позицію викладену у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог ТОВ «СРБУ Ліфт-Промекс»відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук