Постанова № 28645289, 12.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2012 року справа № 2а-11809/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Промкоплект»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032270 від 05.07.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Промислова компанія «Промкоплект»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000032270 від 05.07.2012.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, п.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650 Цивільного кодексу України та винесено податкове повідомлення-рішення №0000032270 від 05.07.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 79351,25грн. Встановлене порушення, як вважає позивач, не відповідає дійсним обставинам справи. У зв'язку з чим представник позивача просить позов задовольнити та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надано суду усні та письмові пояснення, які мотивовано тим, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, п.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650 Цивільного кодексу України, що підтверджується актом перевірки, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Промислова компанія «Промкоплект»зареєстровано Дніпровською районною у м.Києві державною адміністрацією 05.10.2004 за №10671020000000765 за адресою: 02002, м. Київ, вул. Флоренції, 1/11 та взято на податковий облік у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 12.10.2004 за №09662.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва на підставі наказу від 06.06.2012 №630 та пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промислова компанія «Промкоплект»з питань достовірності, повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по податку на додану вартість під час взаємовідносин з підприємством ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»за серпень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено Акт №1391/22-719/33055685 від 18.06.2012, яким встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198,6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, статті 201 Розділу V Податкового кодексу України в результаті чого встановлено, заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року на загальну суму 63481,06 грн. Також встановлено порушення п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629, ст.650, ст.655, ст.658, ст.662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Промислова Компанія «Промкомплект» з ТОВ «Київбуд -Сервіс ІБК»за перевіряємий період.

Податковим органом в ході проведення перевірки встановлено відсутність реальної можливості поставок (робіт, послуг) вказаним підприємством для ТОВ «Промислова Компанія «Промкомплект», а саме відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся.

Суд не може погодитись з доводами представника позивача щодо протиправності винесеного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Між ТОВ «Промислова Компанія «Промкомплект»(Замовник) та ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»(Виконавець) укладено ряд договорів:

Договір від 01.08.2011 №20/08-2011. Предмет Договору -організація та виконання по монтажу лебідок на 2-х пасажирських ліфтах, реєстр. №8599, 8432 що встановлені за адресою: м.Київ, вул.Горького, 56. Загальна сума Договору -17908,75 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот вісім гривень 75 коп.), у т.ч. ПДВ 2984,79 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 79 коп.). Форма розрахунку -на розрахунковий рахунок у безготівковій формі. Термін дії з моменту підписання до 31.12.11;

Договір від 10.08.2011 №22А/08-2011. Предмет Договору -виконання комплексу робіт зі встановленню ліфтів, що включає в себе демонтажні, монтажні, пусконалагоджувальні та будівельно-оздоблювальні роботи на об'єкті Замовника, а саме: м. Київ, вул. Васильківська, 94. Ліфт пасажирський в/п 400 кг., 9 зупинок, у кількості 2 шт. Строк виконання усіх робіт складає 30 календарних днів з моменту передачі обладнання Виконавцю. Загальна сума Договору -217800,00 грн. (двісті сімнадцять тисяч вісімсот гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ 36300,00 грн. (тридцять шість тисяч триста гривень 00 коп.). Форма розрахунку -на розрахунковий рахунок у безготівковій формі. Термін дії Договору з моменту підписання та діє протягом одного календарного року або до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань;

Договір від 10.08.2011 №21А/08-2011. Предмет Договору -виконання комплексу пусконалагуджувальних робіт за адресою: м. Суми, вул. Новомістинська, 10. Ліфт в/п 400 кг. на шість зупинок -2 шт. Загальна сума Договору -49000,00 грн. (сорок дев'ять тисяч гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ 8166,67 грн. (вісім тисяч сто шістдесят шість гривень 67 коп.). Форма розрахунку -на розрахунковий рахунок у безготівковій формі. Термін дії Договору з моменту підписання до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань;

Договір від 18.08.2011 №23А/08-2011. Предмет Договору -виконання комплексу робіт зі встановленню ліфтів, що включає в себе монтажні, пусконалагуджувальні та будівельно-оздоблювальні роботи на об'єкті Замовника, а саме: м. Буча, вул. Чкалова, 4/В. Ліфт пасажирський в/п 630 кг., 9 зупинок, у кількості 2 шт. Загальна сума Договору - 215100,00 грн. (двісті п'ятнадцять тисяч сто гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ 35850,00 грн. (тридцять п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.). Форма розрахунку -на розрахунковий рахунок у безготівковій формі. Термін дії Договору з моменту підписання та діє протягом одного календарного року або до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань;

Договір від 31.08.2011 №24А/08-2011. Предмет Договору -виконання комплексу робіт зі встановлення ліфтів, що включає в себе пусконалагоджувальні та будівельно-оздоблювальні роботи на об'єкт Замовника, а саме: м. Київ, вул. Червоноармійська 55. Ліфт пасажирський в/п 800 кг., 13 зупинок, у кількості 2 шт. Загальна сума Договору -136158,00 грн. (сто тридцять шість тисяч сто п'ятдесят вісім гривень 00 коп.), у т.ч. ПДВ 22693,14 грн. (двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто три гривні 14 коп.). Форма розрахунку -на розрахунковий рахунок у безготівковій формі. Термін дії Договору з моменту підписання та діє протягом одного календарного року або до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов Договорів, ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»надано послуги ТОВ «Промислова Компанія «Промкомплект», та виписані наступно податкові накладні, які відображено в складі податкового кредиту ТОВ «Промислова Компанія «Промкомплект»у відповідному місяці податкової декларації з ПДВ, а саме серпень 2011 року: №10 від 12.08.2011, №23 від 31.08.2011, №24 від 31.08.2011, №25 від 31.08.2011, №26 від 31.08.2011, №27 від 31.08.2011.

Надання зазначених послуг відбувалось відповідно до Актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-3), а саме: від 12.08.2011 Довідка про вартість виконаних робіт будівельних робіт /та витрати/ за серпень 2011 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року (монтаж лебідок 2-х ліфтів); від 31.08.2011 Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року та Акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року (Будівельні роботи); від 31.08.2011 Довідка про вартість виконаних робіт будівельних робіт /та витрати/ за серпень 2011 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року (пусконалагоджувальні роботи 2-х ліфтів); від 31.08.2011 Акт приймання виконаних будівельних робіт (Монтаж обрамлення дверей шахти 2-х ліфтів пасажирських); від 31.08.2011 Довідка про вартість виконаних робіт будівельних робіт /та витрати/ за серпень 2011 року та Акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011 року (демонтажні, монтажні роботи 2-х ліфтів); від 31.08.2011 Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року та Акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року (монтаж двох ліфтів в/п 630 кг. на 9 зупинок, висота підйому 24м).

В судовому засіданні представником відповідача зазначено, що ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складено акт від 04.04.2012 №47/22-40/33695603 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень та серпень 2011 року, згідно з яким перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Загальна чисельність працюючих на ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»згідно бази даних ДПІ у Шевченківському районі м. Києва складає -0 осіб. У зв'язку з відсутністю первинних документів та аналізуючи податкову звітність не є можливим зробити висновок про наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності. З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст.234 Цивільного Кодексу України).

Тобто, встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ «Київбуд -Сервіс ІБК»з метою надання податкової вигоди третім особам в частині надання їм права на податковий кредит, а саме формування податкового кредиту зазначених контрагентів-покупців за рахунок ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК».

З вищевикладеного податковим органом зроблено висновок, що укладений між ТОВ «Промислова Компанія «Промкомплект»та ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»правочини не відповідають обов'язковим умовам чинності правочину: ст.203 Цивільного кодексу України та відповідно до ч.1,2 ст.215 вказаного Кодексу є недійсними (нікчемними), оскільки їх недійсність встановлена законом.

Також представником відповідача зазначено про недійсність укладеного між позивачем та ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»правочину. Обґрунтовуючи свій висновок, відповідач посилається одночасно на норми Цивільного кодексу України, якими врегульовано поняття «недійсного»та «нікчемного»правочинів.

Окрім цього, з акту перевірки вбачається, ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»з метою ухилення від сплати податків та особистого збагачення за рахунок незаконного конвертування безготівкових коштів у готівку. При цьому ніякі роботи не виконувались, послуги не надавались, а товари не поставлялись, а лише створювалась видимість проведення господарських операцій шляхом використання документів фіктивного підприємництва.

Зазначене не спростовано представником позивача у судових засіданням, а тому за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарської операції, на підставі якої сформований податковий кредит за спірною господарською операцією, самі по собі податкові накладні не підтверджують право позивача на його формування.

З наданих позивачем документів, судом не вбачається доказів фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Промислова Компанія «Промкомплект»та ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК».

У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.215 даного Кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Крім того, ч.2 даної статті недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до вимог п.9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити у тому числі: посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Порядком заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 21.12.2010 №969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 №1401/18696 (із змінами та доповненнями), визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою платника податку -продавця.

Пунктом 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивачем надано суду договір, укладений з ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК», податкові накладні та акти приймання виконаних робіт.

Разом з тим, надані позивачем документи не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій, а лише фіксують господарські операцій з ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК».

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»носять реальний характер.

Враховуючи викладене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, та заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень є правомірним.

Крім того, відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, ТОВ «Промислова Компанія «Промкомплект»та ТОВ «Київбуд-Сервіс ІБК»не здійснювали господарської діяльності підприємств, в розумінні пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Суд також звертає увагу на наступне. Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 зазначено, що про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску); отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; «тимчасова»поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо); результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися ст.204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги правову позицію викладену у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, а також керуючись внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку про відсутність факту реального здійснення господарських операцій, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення перевірки та складання акту, суд звертає увагу на наступне.

Вчинення зазначених дій прямо передбачено нормами Податкового кодексу України, та було здійснено відповідачем на підставі чинного на момент перевірки наказу про призначення перевірки .

В процесі судового розгляду позивачем не надано жодних доказів вчинення будь -яких дій, якими б порушувався встановлений порядок проведення перевірки, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Зазначений принцип полягає у захисті порушеного права від порушення, що вже відбулося, тобто в наявності матеріально-правового інтересу позивача відносно дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.

Виключення з такої передумови для оскарження рішень (дій, бездіяльності), як наявність порушеного права, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена для справ щодо оскарження нормативно-правових актів, які можуть оскаржувати ті особи, щодо яких можливе застосування акту.

Згідно з абз.1 п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до змісту п. 3 р. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо складання акту документальної позапланової невиїзної перевірки як службового документу, що підтверджує факт проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.9, 11, 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог ТОВ «Промислова Компанія «Промкомплект»відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук