Постанова № 28645115, 29.11.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3750/2012

29 листопада 2012 року 17год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Мельничук О.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача: представник Троянчук Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування частково податкових повідомлень-рішеннь № 0002591742 від 06.07.2012 р. та № 0002601742 від 06.07.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 20033 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю» на суму 19670,74 грн.

В обґрунтування позову вказує, що сума витрат та податкового кредиту за червень та серпень 2011 року сформована позивачем правомірно, господарські операції підтверджуються належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, а доводи податкового органу про нікчемність договорів поставки від ТОВ "Грін Майстер" та ТОВ "Авто Трейд Компані" за червень та серпень 2011 року суперечать чинному законодавству з питань оподаткування. Вказує на хибність твердження податкового органу в акті перевірки щодо відсутності у ФОП ОСОБА_4 найманих працівників. Зазначає, що платник податків не несе відповідальності за недотримання податкового законодавства контрагентом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення, в якому вказав, що ДПІ у Печерському районі м. Києва проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Грін Майстер" за період з 01.06.2011 року по 31.10.2011 року, за результатами якої складено акт № 1624/23-3/36086496 від 16.12.2011 року. В ході даної перевірки встановлено, що за юридичною адресою ТОВ "Грін Майстер" відсутнє. До ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено запит на встановлення місцезнаходження від 19.09.2011 року № 1559/9/23-6. Для перевірки не надані первинні та бухгалтерські документи. Відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей свідчить про неможливість здійснення господарської діяльності. ТОВ "Грін Майстер" здійснювало діяльність, спрямовану на ухилення від сплати податків, здійснення операцій з надання податкової вигоди для третіх осіб. З урахуванням зазначених відомостей про постачальника, відповідач дійшов висновку, що операції, проведенні по бухгалтерському обліку ФОП ОСОБА_4 по придбанню товарів від ТОВ "Грін Майстер", мали нереальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. В порушення чинного законодавства України позивачем безпідставно сформовано витрати та податковий кредит по безтоварних операціях з ТОВ "Грін Майстер".

Також, відповідач у заперечені вказав, що при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ «Авто Трейд Компані» позивач протиправно відніс до складу валових витрат та ПДВ суми коштів по придбаним товарам у зв'язку із тим, що ДПІ у Голосіївському районі м.Києва проведено зустрічну перевірку ТОВ «Авто Трейд Компані» з метою документального підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів ТОВ «ТД «Трейдстар» за червень 2011 р. та вказує, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «ТД «Трейдстар» анульовано 27.09.2011 р., а також вказує, що зустрічну звірку з ТОВ «ТД «Трейдстар» неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт про не встановлення місцезнаходження. Також відповідач вказує, що на основі отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м.Києва щодо ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності між ТОВ «Авто Трейд Компані» та з ТОВ «ТД «Трейдстар», останній має ознаки «фіктивності». Відповідач також підсумовує, що у ТОВ «Авто Трейд Компані» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з ТОВ «ТД «Трейдстар», а також вказує, що ТОВ «Авто Трейд Компані» здійснювало діяльність, спрямовану на отримання контрагентами податкової вимоги в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення.

З наведених підстав відповідач вважає підставним зменшення позивачу податкового кредиту по взаємовідносинах з названими постачальниками, правомірним донарахуванням доходів та податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові заперечення відповідача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що позивач ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 17.05.2007 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне з 21.05.2007 року та є платником ПДВ згідно свідоцтва № 100043384 від 30.05.2007 року. За даними відповідача СПД ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність за видом "роздрібна торгівля автомобільними деталями" .

Судом встановлено, що 27.06.2012 року посадовою особою ДПІ у м. Рівному, на підставі наказу № 317 від 21.05.2012 року, згідно із пп.75.1, ст.75; п.77.4 ст.77, ст. 82 Податкового кодексу України проведено документальну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_3) за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2011 р.

Перевіркою встановлено порушення п.138.2 п.138.4 ст.138 п.139.1 ст.139 п.177.2 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України № 2755-IV від 02.12.2010 р. із змінами і доповненнями. У відповідності до ст.164, п167.1, ст 167, ст.176, пп.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) донарахована за результатами перевірки сума податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у 2011р. становить -34938,86 грн., також встановлено порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 п. 199.1 ст.199 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями в результаті завищення податкового кредиту на суму 20033 грн..

Результати перевірки оформлені актом № 167/2100203980/17-100 від 27.06.2012 року.

На підставі акту перевірки № 167/2100203980/17-100 від 27.06.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення № 0002591742 від 06.07.2012 р. та № 0002601742 від 06.07.2012 р., яким СПД ОСОБА_4 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на суму 20034 грн., у тому числі на 20033,00 грн. за основним платежем, на 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності» за 56206,08 грн., в тому числі за основним платежем на 47741,36 грн. та за штрафними санкціями на 8734,72 грн.

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень № 0002591742 від 06.07.2012 р. та № 0002601742 від 06.07.2012 р., за наслідками якої Державною податковою службою в Рівненській області скаргу платника податків залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини стосовно реальності господарських операцій між СПД ОСОБА_4 та ТОВ "Грін Майстер", ТОВ «Авто Трейд Компані» правомірності формування позивачем від таких операцій податкового кредиту та витрат в червні та серпні 2011 року.

Судом встановлено, що між ТОВ "Грін Майстер" (Постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (Покупець) було укладено Договір поставки товарів № 60 від 01.08.2011 року.

На виконання умов Договору № 60 від 01.08.2011 року ТОВ "Грін Майстер" для ФОП ОСОБА_4згідно видаткової накладної № 64 від 01.08.2011 року поставлено колодки гальмівні "Мерседес" в кількості 30 шт. на загальну суму 22 680,00 грн., у т.ч. ПДВ 3 780,00 грн.

На вказану господарську операцію постачальником ТОВ "Грін Майстер" позивачу виписано податкову накладну № 1 від 01.08.2011 року, податок на додану вартість по якій в сумі 3780,00 грн. позивачем включено до податкового кредиту серпня 2011 року.

На оплату поставленого товару постачальником виписано рахунок-фактуру № РФ-64 від 01.08.2011 року на загальну суму 22680,00 грн., в тому числі ПДВ 3780,00 грн. Факт оплати товару, отриманого від ТОВ "Грін Майстер", підтверджується випискою банку про рух коштів на рахунку ФОП ОСОБА_4

Перевезення товару здійснювалося відповідно до умов Договору № 60 від 01.08.2011 року, що підтверджується дослідженими судом доказами:

- накладною на вантаж № КИ0231145 від 01.08.2011 року;

- договором перевезення вантажів № 678 від 10.01.2011 року;

- актом здачі приймання робіт № РВ0003992 від 31.08.2011 року;

- випискою банку про рух коштів на рахунку ФОП ОСОБА_4 про оплату послуг перевізника;

- довіреністю № 7 від 01.08.2011 року уповноваженої особи постачальника, яка здійснювала відправку товару.

Документами, що свідчать про придбання (приймання) автозапчастин у ТОВ "Авто Трейд Компані" є наступні документи досліджені судом:

Договір постачання №003 від 04 січня 2011р., укладений між ТзОВ "Авто Трейд Компані", в особі генерального директора ОСОБА_7 що діє на підставі статуту з однієї сторони та ФОП ОСОБА_4, в особі ОСОБА_4, що діє на підставі свідоцтва з іншої. А також видаткові накладні а саме:- Видаткова.накладна №4009 від 01.06.2011р.; №4019 від 01.06.2011р.; №4057 від 02.06.2011р.; №4102 від 03.06.2011р. ; №4129 від 03.06.2011р. ;. №4131 від 03.06.2011р.; №4138 від 04.06.2011р.; №4167 від 06.06.2011р.; №4186 від 06.06.2011р. ; №4238 від 07.06.2011р.; №4299 від 08.06.2011р.; №4363 від 09.06.2011р.; №4399 від 10.06.2011р.; №4415 від 10.06.2011р.; №4420 від 10.06.2011р.;- №4424 від 11.06.2011р.;-№4488 від 14.06.2011р.; №4543 від 15.06.2011р.;. №4610 від 16.06.2011р.; №4615 від 16.06.2011р. ; №4666 від 17.06.2011р.; №4684 від 18.06.2011р.;№4729 від 20.06.2011р.; №4787 від 21.06.2011р.; №4837 від 22.06.2011р.; . №4901 від 23.06.2011р. ; №4959 від 24.06.2011р.; №4963 від 24.06.2011р.; . №4987 від 25.06.2011р.; №5009 від 29.06.2011р.; №5049 від 29.06.2011р.; №5035 від 29.06.2011р.; №5096 від 30.06.2011р.; №5073 від 30.06.2011р.; - Видаткова.накладна (повернення) №226 зг.нак. 4615 від 15.06.2011 від 22.06.2011р. - Податкові накладні. №51 від 01.06.2011р. на суму 3884,42грн.; №61 від 01.06.2011р. на суму 109.90грн.;. №102 від 02.06.2011р. на суму 13525,06грн.;. №158 від 03.06.2011р. на суму 7110,98грн.; №186 від 03.06.2011р. на суму 1698,92грн.;№188 від 03.06.2011р. на суму 620,02грн.; №196 від 04.06.2011р. на суму 1138,27грн.;. №226 від 06.06.2011р. на суму 2460,05грн.; №245 від 06.06.2011р. на суму 628,46грн.; №298 від 07.06.2011р. на суму 4299,92грн.;. №370 від 08.06.2011р. на суму 8330,81грн.; №437 від 09.06.2011р. на суму 1969,54грн.; №447 від 10.06.2011р. на суму 204,08грн.; №476 від 10.06.2011р. на суму 1745,98грн.;-№492 від 10.06.2011р. на суму 1524,44грн.;-№497 від 10.06.2011р. на суму 346,96грн.;. №502 від 11.06.2011р. на суму 2125,70грн.; №567 від 14.06.2011р. на суму 6713,64грн.; №630 від 15.06.2011р. на суму 1728,23грн.;. №710 від 16.06.2011р. на суму 10193,20грн.; №715 від 16.06.2011р. на суму 389.24грн.;- №775 від 17.06.2011р. на суму 1044,12грн.;. №793 від 18.06.2011р. на суму 3684,17грн.;. №848 від 20.06.2011р. на суму 9661,43грн.;. №910 від 21.06.2011р. на суму 5395,50грн.; №965 від 22.06.2011р. на суму 3502,67грн.;№1038 від 23.06.2011р. на суму 5460,56грн.;№1112 від 24.06.2011р. на суму 3407,87грн.;№1116 від 24.06.2011р. на суму 1363,51грн.; №1153 від 25.06.2011р. на суму 2990,86грн.;№1175 від 29.06.2011р. на суму 7256,95грн.; №1215 від 29.06.2011р. на суму 1300,36грн.; №1201 від 29.06.2011р. на суму 6264,14грн.;. №1268 від 30.06.2011р. на суму 1876,61грн.; №1245 від 30.06.2011р. на суму 1609,75грн.

Крім того, Розрахунок №1139 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 16.06.2011р. №0715 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 259,91 (без ПДВ), 51,98грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту - Вид.нак.(повернення) №231 зг.нак. 4901 від 23.06.2011 від 29.06.2011р. Розрахунок №77 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 23.06.2011р. №1038 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 604,91 (без ПДВ), 120,98грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту. Вид.нак.(повернення) №225 зг.нак. 4488 від 14.06.2011 від 22.06.2011р. Розрахунок №78 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 14.06.2011р. №0567 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 251,00 (без ПДВ), 50,20грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту - Вид.нак.(повернення) №239 зг.нак. 5096 від 30.06.2011 від 05.07.2011р. Розрахунок №490 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 30.06.2011р. №1268 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 137,64 (без ПДВ), 27,53грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту - Вид.нак.(повернення) №240 зг.нак. 4987 від 25.06.2011 від 06.07.2011р. Розрахунок №487 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 25.06.2011р. №1153 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 277,78 (без ПДВ), 55,56грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту. - Вид.нак.(повернення) №237 зг.нак. 5035 від 29.06.2011 від 05.07.2011р. Розрахунок №485 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.06.2011р. №1201 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 557,79 (без ПДВ), 111,56грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту. - Накладна на повернення №0766 від 14.07.2011р. Розрахунок №486 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.06.2011р. №1215 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 505,76 (без ПДВ), 101,16грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту - Вид.нак.(повернення) №241 зг.нак. 4837 від 22.06.2011 від 06.07.2011р. Розрахунок №488 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 22.06.2011р. №0965 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 256,99 (без ПДВ), 54,40грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту - Накладна на повернення №0769 від 14.07.2011р. Розрахунок №489 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.06.2011р. №1201 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 560,09 (без ПДВ), 112,01грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту - Накладна на повернення №0771 від 14.07.2011р. Розрахунок №491 коригування кількісних і вартісних показників до податкової

накладної від 30.06.2011р. №1268 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 57,17 (без ПДВ), 11,43грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту - Вид.нак.(повернення) №246 зг.нак. 5009 від 29.06.2011 від 14.07.2011р. Розрахунок №687 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 29.06.2011р. №1175 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 163,45 (без ПДВ), 32,69грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту - Вид.нак.(повернення) №247 зг.нак. 107159 від 24.06.2011 від 14.07.2011р. Розрахунок №688 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 24.06.2011р. №1112 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 444,48 (без ПДВ), 88,89грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту - Накладна на повернення №0729 від 04.07.2011р. Розрахунок №81 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 07.06.2011р. №0298 за дог. від 04.01.2011р №003 на суму 397,68 (без ПДВ), 79,54грн. - сума коригування податкового зоб. та подат. кредиту.

Факт доставкитовару підтверджується документами перевізника. Так, доставка товару проводилась через ТОВ "Ваш час", яка займається експрес доставкою вантажів. Для підтвердження ТОВ "Ваш час" (експрес доставка вантажів) про перевезення вантажів від відправника ТОВ "Авто Трейд Компані», код ЄДРПОУ - 22865605 для одержувача ОСОБА_4, надано декларації. Реєстр даних по деклараціям:- КА 310192 від 01.06.2011р. - КА 310193 від 01.06.2011р. - КА 288811 від 02.06.2011р. - КА 288827 від 03.06.2011р. - КА 288869 від 07.06.2011р., - КА 288877 від 08.06.2011р. - КА 288895 від 09.06.2011р. - КА 330513 від 10.06.2011р.- КА 330526 від 14.06.2011р. - КА 330555 від 15.06.2011р. - КА 330557 від 16.06.2011р. - КА 330582 від 17.06.2011р.- КА 330582 від 20.06.2011р. - КА 330600 від 21.06.2011р. - КА 344915 від 22.06.2011р. - КА 344933 від 22.06.2011р. - КА 330775 від 22.06.2011р. - КА 344955 від 24.06.2011р. - КА 344978 від 29.06.2011р КА 344974 від 29.06.2011р. - КА 327504 від 30.06.2011р.

3. Позивачем надано податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ "Авто Трейд Компані" за червень місяць 2011 року з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5). До податкових зобов'язань ТзОВ "Авто Трейд Компані" включено суму 104638,60 (обсяг постачання без податку на додану вартість) та 20927, 72(сума податку на додану вартість) сплачені ФОП ОСОБА_4

4. Також позивачем надано виписки Філії - Рівненське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" по клієнту ФОП ОСОБА_4, де проведені розрахунки з ТОВ "Авто Трейд Компані", всього 11 шт. за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р.

5. Позивачем також надано платіжні доручення, які свідчать про факт сплати коштів ФОП ОСОБА_4 ТзОВ "Авто Трейд Компані":№ 4413 від 01.06.2011 на суму 16518,87

- №4416 від 02.06.2011 на суму 3222,45 - №4417 від 02.06.2011 на суму 10423,87 - №4418 від 02.06.2011 на суму 5562,00 - №4429 від 03.06.2011 на суму 10673,08 - №4439 від 08.06.2011 на суму 7381,96 - №4444 від 09.06.2011 на суму 10532,43 - №4462 від 15.06.2011 на суму 21017,55 - №4469 від 16.06.2011 на суму 1402,46 - №4470 від 16.06.2011 на суму 10423,87- №4480 від 20.06.2011 на суму 5562,00 - №4481 від 20.06.2011 на суму 9070,13 - №4493 від 21.06.2011 на суму 5972,62- №4498 від 23.06.2011 на суму 17651,23 - №4518 від 29.06.2011 на суму 3679,36 - №4509 від 29.06.2011 на суму 5562,00 - №4510 від 29.06.2011 на суму 9070,13- №4508 від 29.06.2011 на суму 10423,87- №4527 від 30.06.2011 на суму 21365,96

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини, суд враховує, що згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеописані та дослідженні судом документи, якими оформлено господарську операцію з поставки позивачу товарів від ТОВ "Грін Майстер" та ТзОВ "Авто Трейд Компані", відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарської операції, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадова особа ДПІ у м. Рівному під час проведення документальної перевірки була зобов'язана врахувати надані ФОП ОСОБА_4 первинні документи, що підтверджують факти вчинення господарських операцій з ТОВ "Грін Майстер" та ТзОВ "Авто Трейд Компані" . У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.

Згідно п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності відносяться витрати, визначені пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 Податкового кодексу України.

Згідно п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У відповідності до п. 138.6 ст.138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

У відповідності до п.138.8.1 ст.138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.

Системний аналіз приписів Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що наявність належними чином оформленого первинного документа на отриманий товар, оплаченого фізичною особою підприємцем та віднесеного на витрати у зв"язку із отриманим доходом, дає право віднести на витрати суми коштів за придбаний товар у періоді в якому він був проданий у зв'язку із господарською діяльністю.

Відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Системний аналіз приписів Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що наявність належним чином оформленої податкової накладної, за умови підтвердження господарської операції первинними та розрахунковими документами, є достатньою підставою для формування платником податків податкового кредиту.

Оцінивши в сукупності досліджені судом докази в розрізі норм матеріального закону, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що ФОП ОСОБА_4 правомірно сформовано податковий кредит на суму 20033,00 грн. та витрати на суму 19670,74 грн. по господарських операціях з ТОВ "Грін Майстер" та ТзОВ "Авто Трейд Компані".

Як встановлено з висновків акта перевірки, заперечень проти позову, прийняття спірних податкових повідомлень-рішень обґрунтоване тим, що господарські операції ФОП ОСОБА_4 з ТОВ "Грін Майстер" та ТОВ "Авто Трейд Компані" були здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому правочин відповідно до ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, а відтак податковий кредит позивачем сформовано на суму 20033,00 з порушенням п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а витрати сформовано з порушенням п.138.2, п.138.4, ст.138 п.139.1 ст.139 п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Аналізуючи доводи відповідача в розрізі приписів ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що правочини, вчинені ФОП ОСОБА_4 з ТОВ "Грін Майстер" та ТзОВ "Авто Трейд Компані", не можуть бути кваліфіковані як такі, що порушують публічний порядок, а отже відсутні підстави для висновку щодо його нікчемності. Матеріалами справи не встановлено документального підтвердження знищення, пошкодження майна чи незаконного ним заволодіння. Зі сторони податкового органу не надано доказів, які підтверджують вину будь-кого з учасників правочину у вчинені діяння, що порушує публічний порядок. На наявність вироку в кримінальній справі, що набрав законної сили, відповідач не покликається.

Суд відхиляє доводи сторони відповідача про те, що 19.09.2011 р. ГВПМ ДПІ у Печерському районі м.Києва відправлено запит на встановлення місцезнаходження ТОВ "Грін Майстер" , позаяк вказаний термін знаходиться за межами періоду вчинення господарських взаємовідносин з позивачем, а відтак зазначена обставина не впливає на оцінку доказів у справі.

Суд критично оцінює доводи сторони відповідача про те, що податкова звітність ТОВ "Грін Майстер" підписана директором ОСОБА_8, яка в поясненні, наданому оперуповноваженому податкової міліції, заперечила будь-яке відношення до діяльності ТОВ "Грін Майстер". Відповідачем не надано суду вирок суду чи постанову слідчих органів, які набрали законної сили, якими були б встановлені вказані обставини.

Також суд критично оцінює доводи відповідача про встановлення наявності сформованого податкового кредиту ТОВ ТД «Трейдстар» по операціям з придбання товарів, робіт та послуг по постачальнику, який не задекларував факт продажу товарів, робіт, послуг, а відтак відсутності у ТОВ «Авто Трейд Компані» об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

При цьому суд враховує, що згідно статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Будь-які відомості щодо обізнаності позивача з можливими порушеннями господарської діяльності чи податкового законодавства, учиненими контрагентоми ТОВ "Грін Майстер" та ТОВ «Авто Трейд Компані» або їхніми контрагентами, в матеріалах справи відсутні.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами, якщо таке мало місце, є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину, а тому позивач мав достатні і передбачені законодавством підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальника ПДВ до складу податкового кредиту та формування валових витрат, отже відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладеного правочину не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання такого договору.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права при розгляді спорів цієї категорії, несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому покладення на позивача обов'язку сплати збільшеного податкового зобов'язання внаслідок порушень господарського чи податкового законодавства, допущених контрагентом (як-то відсутність за місцезнаходженням, порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку) суд вважає неправомірним.

Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини"(пункт 1) України визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Так у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії"(№3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стануть надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що виключає донарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також не доведено порушення ст.164, п.167.1, ст.167, ст.176, пп.177.4, ст.177 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

З огляду на встановлені судом обставини суд вважає, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправними та скасування частково податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному № 0002591742 від 06.07.2012 р. та № 0002601742 від 06.07.2012 р., яким СПД- ФО ОСОБА_4 донараховано податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю на суму 19670,74 грн. та податку на додану вартість на суму 20033 грн..

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002591742 та №0002601742 від 06.07.2012 року Державної податкової інспекції у м.Рівне, якими фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 донараховано податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 19670,74 грн. та по податку на додану вартість в сумі 20033 грн.

Присудити на користь позивача Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 397,04 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Махаринець Д. Є.