Постанова № 28644970, 10.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9832/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до КП «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у сумі 12 579,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до КП «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у сумі 12 579,64 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що на підставі Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400 та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N21-1 Публічне акціонерне товариство повинно вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Станом на 01.11.2012 заборгованість відповідача перед УПФУ в м.Сєвєродонецьку луганської області по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 складає 12 579,64 грн.

До теперішнього часу заборгованість відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з КП «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у сумі 12 579,64 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23). Правом подати суду заперечення проти позову і докази на підтвердження своїх доводів відповідач не скористався. Заяви про визнання позову чи розгляд справи без його участі від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З урахуванням положень ч.4 ст. 128 КАС України, суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Постановою Правління пенсійного фонду України N8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Постанова №8-2).

Згідно із Положенням №8-2, управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно - правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХП «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХП до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХП за ставкою 100% оподаткування.

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.

Зазначене свідчить, про обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкції №21-1 від 19.12.2003).

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.5. Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п 6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.

Відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 в частині пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.09.2012 по 01.11.2012, що підтверджено супровідними листами та розрахунками фактичних витрат (а.с. 10-15).

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

В порушення вимог п.2 Прикінцевих положень Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058 та Інструкції №21-1 від 19.12.2003, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, у зв'язку з чим заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 становить 12 579,64 грн. що підтверджується серед іншого вищезазначеними розрахунками фактичних витрат, розрахунком заборгованості (а.с. 7, 9) і карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 (а.с. 8).

Заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат в сумі 12 579,64 грн. по теперішній час не відшкодована.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 на загальну суму 12 579,64 грн. документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 10 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 січня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до КП «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» про стягнення заборгованості по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 у сумі 12 579,64 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з КП «Сєвєродонецький комбінат будівельних матеріалів та конструкцій» на користь управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ОКПО 21792459) заборгованість по витратам на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.09.2012 по 01.11.2012 в сумі 12 579,64 грн. (дванадцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 64 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова складена у повному обсязі 15 січня 2013 року.

СуддяО.В. Захарова