Постанова № 28644891, 10.01.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/3335/12

Ряд стат. звіту № 8.2.1

Код - 10

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 р. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Дору Ю.Ю., за участю секретаря судового засідання Сабадаш В.І. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода"- представник Феделещак М.М.;

відповідача: Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області - представник Беззаботнов В.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними дій та визнання незаконним і скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 15 січня 2013 року.

Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області, яким просить суд: 1) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді по проведенню 5 жовтня 2012 року документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода, щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість за рішенням ОДПС про розстрочення податкового боргу №36 від 27.06.2012 року, декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, липень 2012 року, рішення про проведення якої оформлене наказом від 24.09.2012 року №881 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання"; 2) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді по складанню додатків 1 і 2 до Акту №2649/15-02 від 05.10.2012 року "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки" - розрахунки ШС в частині відображення кількості днів затримки сплати податкових зобов'язань, які були розстрочені у відповідності до рішення ОДПС про розстрочення податкового боргу №36 від 27.06.2012 року, без урахування перенесення строків платежів відповідно до рішення ОДПС про розстрочення податкового боргу №36 від 27.06.2012 року; 3) визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Ужгороді від 24.09.2012 року №881 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання"; 4) стягнути з Державного бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, обґрунтовуючи їх тим, що у вказаному наказі відповідач не зазначив, є перевірка плановою чи позаплановою. А, оскільки, податковим органом не витримані строки попередження про планову перевірку, встановлені п.77.4 ст. 77 ПКУ, та ця перевірка не була включена до плану-графіку проведення документальних планових перевірок відповідно до вимог п.77.1 ст.77 ПКУ - ця перевірка не може бути плановою, також у відповідача були відсутні підстави, передбачені ст. 78 Податкового кодексу України для проведення позапланової перевірки.

Відповідач проти позову заперечив, надавши суду письмові заперечення (а.с. 22-24). В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, оскільки перевірка позивача була проведена відповідно до вимог ст. 79 Податкового кодексу України, на підставі відповідного наказу керівника податкового органу та завчасно повідомлено позивача. Вказав, що достатньою підставою для проведення перевірки було видання наказу керівника податкового органу, згідно до ст. 75 ПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 24.09.2012 року керівником ДПІ в м. Ужгороді було прийнято наказ №881 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання», де в п.1 вказано про проведення документальної невиїзної перевірки КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» щодо дотримання строків сплати податку на додану вартість за рішенням ОДПС про розстрочення податкового боргу №36 від 27.06.2012 року, декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, липень 2012 року тривалістю один день (а.с.6). 24.09.2012 року на виконання даного наказу на адресу позивача було надіслано повідомлення №5178/10/15-02 (а.с.7). 05.10.2012 року за результатами даної перевірки було складено акт №2679/15-02 (а.с.8-9).

Згідно наказу на проведення перевірки від 24.09.2012 року та повідомлення про її проведення підставою для такої перевірки вказано ст. 75, 79 Податкового кодексу України.(а.с.6-7)

Згідно ст. 75 Податкового кодексу України, а саме п. 75.1 - органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п. 75.1.2. - документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно наказу на проведення перевірки - дана перевірка була невиїзною, із посиланням в наказі на п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України), яка врегульовує порядок проведення саме документальних позапланових невиїзних перевірок.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України 79.1. документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Отже, норма статті 79 ПК України є відсильною, із відсиланням на специфіку проведення певного виду перевірки, передбаченого статтями 77, 78 ПК України.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок (тобто саме тої, яка мала місце, відповідно до акту від 05.10.2012 р.) врегульовується ст. 78 ПК України. Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України, Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: 78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; 78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 78.1.3. платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; 78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 78.1.5. платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; 78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; 78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; 78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону; 78.1.12. органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; 78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки. Проте, ні в наказі на проведення перевірки від 24.09.2012 року (а.с.6), ні в акті перевірки від 05.10.2012 р. (а.с.8-9), ні в судовому засіданні представником відповідача - ДПІ в м. Ужгороді не зазначено, жодної із підстав для проведення перевірки, які передбачені ст. 78 ПК України.

Отже, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Ужгороді по проведенню 5 жовтня 2012 року документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода, щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість за рішенням ОДПС про розстрочення податкового боргу №36 від 27.06.2012 року, декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, липень 2012 року, рішення про проведення якої оформлене наказом від 24.09.2012 року №881 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання" та визнання незаконним та скасування наказу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді від 24.09.2012 року №881 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання".

Проте, суд вважає, що не підлягає до задоволення позовна вимога про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Ужгороді по складанню додатків 1 і 2 до Акту №2649/15-02 від 05.10.2012 року "Про результати проведення документальної невиїзної перевірки" - розрахунки ШС в частині відображення кількості днів затримки сплати податкових зобов'язань, які були розстрочені у відповідності до рішення ОДПС про розстрочення податкового боргу №36 від 27.06.2012 року, без урахування перенесення строків платежів відповідно до рішення ОДПС про розстрочення податкового боргу №36 від 27.06.2012 року виходячи з наступного. Розрахунки штрафних санкцій здійснював старший державний податковий інспектор Стегура М.М., достатньою підставою для якого була наявність наказу керівника податкового органу про проведення такої перевірки. Оскільки, при складанні додатків №1 та №2 до акту перевірки щодо розрахунку суми штрафних санкцій та відсоткової санкції за прострочення сплати податків позивачем, податковим інспектором вказано ставку 10% (додаток №1), тобто таку, яка передбачає прострочення сплати податків строком до 30 днів та 20% (додаток№2), яка передбачає прострочення сплати податків строком понад 30 днів, враховуючи рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу (ст. 100 ПКУ) №36 від 27.06.2012 р. (а.с.9) Відтак, суд приходить до висновку, що дії податкового інспектора відповідали вимогам Податкового кодексу України, не вплинули на порушення прав позивача. Суд розцінює вказану кількість днів прострочення сплати податків, яка вказана в додатку №1 (від 109 днів до 15 днів), як описку, адже сума штрафних санкцій та відповідна відсоткова ставка застосовані вірно, за прострочення сплати податкових зобов'язань до 30 днів (10%); кількість днів прострочення сплати податкових зобов'язань (а.с.9), яка вказана в додатку №2 (від 137 днів до 46 днів), як описку, адже сума штрафних санкцій та відповідна відсоткова ставка застосовані вірно, за прострочення сплати податкових зобов'язань понад 30 днів (20%) (а.с.9).

Оскільки, при складанні додатків №1 та №2 щодо розрахунку штрафних санкцій, податковий інспектор діяв на підставі Наказу від 24.09.2012 року №881 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання", згідно чинного законодавства та в межах покладених на нього повноважень. Отже, дії по складанню додатків 1 і 2 до Акту були законними, а тому не підлягають до визнання протиправними, а позовні вимоги в даній частині не підлягають до задоволення.

Згідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного (місцевого) бюджету, такими витратами, згідно п. 3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Згідно платіжного доручення № 1677 від 13.11.2012 року позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 32,19 грн. Отже, відшкодуванню з Державного бюджету належить 21,46 грн. (двадцять одна гривня 46 копійок).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними дій та визнання незаконним і скасування наказу - задовольнити частково .

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді по проведенню 5 жовтня 2012 року документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода (код ЄДРПОУ 03344326, 88017, м. Ужгород, вул. Митна, 1), щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість за рішенням ОДПС про розстрочення податкового боргу №36 від 27.06.2012 року, декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, липень 2012 року, рішення про проведення якої оформлене наказом від 24.09.2012 року №881 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання".

3. Визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м.Ужгороді від 24.09.2012 року №881 "Про проведення перевірки суб'єкта господарювання".

4. Стягнути з Державного бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 21,46 грн. (двадцять одної гривні 46 копійок).

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

6. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.