Постанова № 28644863, 27.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/14480/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Кобець О.А.,

з участю представників:

позивача - Харламова Р.В.,

відповідача 1 - Чернишової О.О.,

відповідача 2 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Східної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спрут», про визнання протиправними дій Східної митниці щодо відмови в оформленні заявленого до митного декларування товару, скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 700000002/2012/0063 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/0062 від 11 жовтня 2012 року, визнання недійсними рішень Східної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 700000002/2012/000777/1 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/000776/1 від 11 жовтня 2012 року, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 141 889,07 грн., -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» (далі - позивач, ТОВ «Ерлайт») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східної митниці Державної митної служби України (далі - відповідач 1, Східна митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (далі - ГУ ДКСУ у Донецькій області), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спрут» (далі - третя особа, ТОВ «Спрут»), про визнання протиправним дій Східної митниці щодо відмови в оформленні заявленого до митного декларування товару, скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 700000002/2012/0063 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/0062 від 11 жовтня 2012 року, визнання недійсними рішень Східної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 700000002/2012/000777/1 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/000776/1 від 11 жовтня 2012 року, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 149 209,03 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 11 березня 2012 року між ТОВ «Ерлайт» (Україна) та ВАТ «СИБУР Холдинг» (Російська Федерація) укладений зовнішньоекономічний контракт № СХ.10926. У відповідності з додатком № 7 від 04 вересня 2012 року до контракту СХ.10926 ТОВ «Ерлайт» придбало у ВАТ «СИБУР Холдинг» 37,8 тонн бутадієн-метилстирольного синтетичного каучука СКМС-30 АРКМ-15 (далі - товар) за ціною 2 100,00 доларів США за тону на загальну суму 79 380,00 доларів США. На виконання умов контракту на митну територію України був ввезений товар, одержувачем якого є позивач.

Для проведення митного оформлення товару відповідно до митного режиму імпорту позивачем через уповноважену особу митного брокера ТОВ «Спрут» ОСОБА_3, з яким у ТОВ «Ерлайт» укладений договір доручення С-58/12К від 18 червня 2012 року про надання митних брокерських послуг, 09 жовтня 2012 року подано до Східної митниці декларації митної вартості № 700130000/2012/017639 та № 700130000/2012/017640 від 09 жовтня 2012 року, відповідні вантажно-митні декларації № 700120000/2012/017639 та № 700120000/2012/017640 з розрахунком основи нарахування платежів за товар вагою 18 900 кг на рівні 329 442,17 грн. та товарно-супровідні документи. Митна вартість товарів декларантом була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Розглянувши надані документи, співробітники Східної митниці зазначили, що в них наявні розбіжності, які не дозволяють визначити митну вартість товарів за основним методом, та у відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу України затребували додаткові документи, які надано повноваженою особою декларанта ТОВ «Спрут» ОСОБА_3 11 жовтня 2012 року.

Не зважаючи на надання затребуваних документів, а також додаткових банківських та бухгалтерських документів, які підтверджують митну вартість товару, Східною митницею була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2012/00062 та № 700000002/2012/00063 від 11 жовтня 2012 року, в яких зазначено, що в наданих декларантом документах відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, в наслідок чого митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), так як з урахуванням положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності та подані декларантом відомості не підтверджені документально.

Позивач вважає, що картки відмови Східною митницею складені безпідставно.

Керуючись прийнятими рішеннями про коригування заявленої митної вартості товарів № 700000002/2012/000777/1 та № 700000002/2012/000776/1 від 11 жовтня 2012 року, в яких визначено, що обраний другий метод визначення митної вартості на підставі статті 60 Митного кодексу України - 2б (за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів), митним органом, згідно з джерелом інформації, рівень митної вартості визначений на рівні 3,18 доларів США за кг, тобто 3 180 доларів США за тону, та розраховано основу нарахування платежів за товар вагою 18 900 кг на рівні 480 395,29 грн., що відображено в вантажно-митних деклараціях № 700130000/2012/017824 та № 700130000/2012/017827 від 11 жовтня 2012 року, які були подані уповноваженою особою декларанта ТОВ «Спрут» 11 жовтня 2012 року.

Крім того, позивач зазначив, що митна вартість товарів, які поставлялись на адресу ТОВ «Ерлайт» по контракту СХ.10926 від 11 березня 2012 року, повинна визначатися за ціною договору (контракту) у відповідності до статті 58 Митного кодексу України. Проте, у зв'язку з прийняттям відповідачем 1 рішення про коригування митної вартості товарів, основа для нарахування платежів була визначена в розмірі 960 790,58 грн., за партію товару вагою 37,8 тонн бутадієн-метилстирольного синтетичного каучука СКМС-30 АРКМ-15, замість зазначених декларантом 658 884,34 грн., що призвело до збільшення митних платежів з цієї партії на суму 60 381,22 грн.

Також, відповідно до додатку № 8 від 03 жовтня 2012 року до контракту СХ.10926 від 11 березня 2012 року протягом жовтня 2012 року на адресу ТОВ «Ерлайт» з боку ВАТ «СИБУР Холдинг» було поставлено 56,7 тонн бутадієн-метилстирольного каучука СКМС-30 АРКМ-15 за ціною 2 200 доларів США за тону, у зв'язку з чим уповноваженою особою декларанта ТОВ «Спрут» до Східної митниці були подані вантажно-митні декларації № 700130000/2012/018486, № 700130000/2012/018487 та № 700130000/2012/018488 від 19 жовтня 2012 року, проте відповідач 1, керуючись раніше прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів, знову визначив основу нарахування платежів за товар вагою 18 900 кг на рівні 480 395,29 грн., хоча декларантом було встановлено митну вартість на рівні 41 580 доларів США, тобто 332 348,94 грн. за партію товару вагою 18,9 тонн, що призвело до збільшення митних платежів з партії товару вагою 56,7 тонн на суму 88 827,81 грн.

Таким чином, протягом жовтня 2012 року за поставлений ВАТ «СИБУР Холдинг» товар, у відповідності з додатком № 7 та № 8 до контракту СХ.10926 від 11 березня 2012 року, ТОВ «Ерлайт» надлишково сплатило митних платежів у сумі 149 209,03 грн.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що Східна митниця безпідставно відмовила в прийнятті митної декларації, про що були складені картки відмови від 11 жовтня 2012 року та прийняті незаконні рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 11 жовтня 2012 року.

Враховуючи, що Східна митниця не є розпорядником бюджетних коштів, сума 149 209,03 грн. підлягає стягненню з Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області шляхом безпідставного списання коштів з рахунку Східної митниці.

На підставі викладеного, просив суд визнати протиправними дії Східної митниці щодо відмови в оформленні заявленого до митного декларування товару, скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 700000002/2012/0063 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/0062 від 11 жовтня 2012 року, визнати недійсними рішення Східної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 700000002/2012/000777/1 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/000776/1 від 11 жовтня 2012 року, стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачені кошти у розмірі 149 209,03 грн. (том 1 арк. справи 3-7).

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом, в якій заявив про зменшення розміру позовних вимог та просив суд визнати протиправними дії Східної митниці щодо відмови в оформленні заявленого до митного декларування товару, скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 700000002/2012/0063 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/0062 від 11 жовтня 2012 року, визнати недійсними рішення Східної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 700000002/2012/000777/1 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/000776/1 від 11 жовтня 2012 року, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 141 889,07 грн. (том 1 арк. справи 165-167).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив задовольнити позов.

Представники відповідача 1 заперечували проти задоволення позовних вимог, про що надали письмові заперечення (том 1 арк. справи 115-128), в яких зазначено, що з метою проведення митного оформлення товару «каучук синтетичний марки СКМС-30 АРКМ-15» (код УКТЗЕД 4002191000, країна походження - Російська Федерація) на умовах FCA м. Тольятті, позивачем 09 жовтня 2012 року подано митні декларації (далі - МД) № 700130000/2012/017639 та № 700130000/2012/017640. Митна вартість товару позивачем визначена на рівні 2,18 доларів США/кг. Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача надані ряд документів. Під час контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем 1 встановлено, що заявлена митна вартість значно нижча в порівнянні з цінами на аналогічні товари, митне оформлення яких вже здійснено. Окрім того, за наслідками опрацювання документів виявлені неточності у документах, поданих до митного оформлення. Так, відповідно до графи 44 МД від 09 жовтня 2012 року № 700130000/2012/017639 та № 700130000/2012/017640 декларантом позивача заявлено код контракту - 4104, тобто постачання товару нібито здійснюється за так званим «прямим контрактом», стороною якого є товаровиробник. Проте, у митниці виник обґрунтований сумнів стосовно достовірності заявлених даних, оскільки виробником товару у вказаних МД та товаросупровідних документах зазначено ТОВ «Тольяттікаучук», а зовнішньоекономічний контракт, за яким здійснюється імпортування товару, позивачем укладено з ВАТ «СИБУР Холдинг». Контракт від 11 березня 2012 року № СХ-10926, додатки від 04 вересня 2012 року № 7 зі змінами від 26 червня 2012 року № 2, від 01 серпня 2012 року № 3 до контракту, інвойс на передоплату від 05 вересня 2012 року № 7 інвойси від 03 жовтня 2012 року № 3193, 3194 підписані різними особами, повноваження яких на підпис зазначених документів викликали сумніви, так як до митниці не надано жодного документу, який підтверджує повноваження зазначених осіб. Враховуючи зазначене, позивача зобов'язано надати додаткові документи, а саме: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації (оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» або виписку з журналу-ордеру по рахунку 632); каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

За результатами опрацювання додатково наданих документів виявлено розбіжності. Так, Виписка із Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 05 липня 2012 рок № 2845 не засвідчена підписом особи та печаткою установи, що її видала. Листом ВАТ «СИБУР Холдинг» від 25 вересня 2012 року № 2301/21/СХ та списком учасників ТОВ «Тольяттікаучук» від 30 червня 2012 року не підтверджено приналежність ВАТ «Тольяттікаучук» до ВАТ «СИБУР Холдинг» станом на момент митного оформлення. Згідно платіжного доручення від 25 вересня 2012 року № 63 передоплату за товар «каучук синтетичний СКМС-30 АРКМ-15» здійснено у розмірі 133 245 доларів США, але згідно наданої картки-рахунку № 632 за період з 23 березня 2012 року по 30 вересня 2012 року зазначена сума не відображена. Висновок незалежної оцінки товару б/н від 10 жовтня 2012 року наданий без врахування низки показників, які мають значення для визначення вартості товару і базується лише на ціні спірного товару, яка зазначена в інвойсах від 03 жовтня 2012 року № 3193, № 3194, оскільки відповідно до Розділу висновку експерта «Узгодження результатів оцінки та висновки щодо вартості товару» в якості кінцевої вартості товару прийнята вартість, отримана за результатами застосування витратного методу. Таким чином, на законну вимогу митного органу декларантом надано документи, необхідні для визначення митної вартості, не в повному обсязі (не надано договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та каталоги, прейскуранти (прас-листи) виробника товару), а надані документи містять численні розбіжності та неточності. Також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.

На виконання вимог пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації з декларантом позивача щодо обрання методу визначення митної вартості товарів, за результатами якої встановлено, що у декларанта відсутня інформація про вартість оформлення ідентичних (подібних) товарів згідно статей 59, 60 Митного кодексу України, інформація необхідна для застосування 2в методу згідно зі статтею 62 МК України, а також для застосування 2г методу згідно статті 63 Митного кодексу України. У митного органу наявна інформація про вартість оформлених подібних (аналогічних) товарів згідно статті 60 Митного кодексу України.

На підставі викладеного, посадовою особою митниці прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 11 жовтня 2012 року № 700000002/2012/000776/1 та № 700000002/2012/000777/1, якими визначено митну вартість з урахуванням наявності у митного органу інформації про митну вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на рівні 3,18 доларів США/кг.

Позивач не скористався наданим йому правом на надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України і здійснив митне оформлення спірного товару, тобто визначив митну вартість на рівні скоригованої митним органом відповідно до спірних рішень. Таким чином, оскільки позивачем самостійно визначено митну вартість та випущено товар у вільний обіг зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, таке податкове зобов'язання вважається узгодженим та не може бути оскаржено.

Що стосується послідовного застосування митної вартості, то в спірному випадку наявна у митного органу та декларанта інформація не давали змогу застосувати другорядний метод (2а) визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки при порівнянні ознак оцінюваного товару з інформацією про товари, що була наявна у митного органу, товари не можна вважати ідентичними в розумінні частини 2 статті 59 МК України. Митницею було прийнято рішення про застосування другорядного методу визначення митної вартості, а саме 2б на підставі статті 60 Митного кодексу України - за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів.

Також відповідач 1 зазначив, що позивачем часом раніше за МД від 05 липня 2012 року № 700130000/2011/011008 здійснено митне оформлення товару «каучук синтетичний марки СКМС-30 АРКМ-15», який імпортовано на виконання того ж зовнішньоекономічного контракту із скоригованою декларантом митною вартістю до рівня попередніх митних оформлень, а саме - 3,18 доларів США/кг.

На підставі викладеного Східна митниця вважає, що всі дії посадових осіб митниці по встановленню митної вартості цілком відповідають приписам діючого законодавства та засновані на вимогах нормативних документів з митної справи. Таким чином, просили суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог.

Також представниками відповідача 1 до суду надані додаткові письмові заперечення на позов (том 1 арк. справи 197-199), в яких зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що заявлена митна вартість значно нижча у порівнянні з цінами на аналогічні товари, митне оформлення яких вже здійснено, в тому числі у порівнянні з митними оформленнями позивача за тим самим контрактом. Так, 29 травня 2012 року за ВМД № 700130000/2012/008604 згідно умов контракту від 11 березня 2012 року № СХ-10926 та додатку від 14 травня 2012 року № 3 до нього, а також 05 липня 2012 року за МД № 700130000/2012/011008 згідно умов того ж контракту та додатку від 01 червня 2012 року № 4 до нього, позивачем здійснено митне оформлення аналогічного товару «каучук синтетичний бутадієн-метилстирольний». В обох випадках позивач самостійно, у встановленому порядку, було визначено митну вартість аналогічного товару на рівні 3,18 доларів США/кг і випущено товар у вільний обіг.

Крім того, у додаткових запереченнях зазначено про передчасність заявлення позовної вимоги з приводу повернення сум надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлення яких здійснюється митними органами. Повернення даних сум можливе при наявності таких чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року за клопотанням представника позивача замінено первинного відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач 2).

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду не повідомив, повноважного представника до суду не направив, заяв чи клопотань не надавав.

Представник третьої особи ТОВ «Спрут» у судовому засіданні, в якому приймав участь, підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним позивачем, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 30 червня 1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 30487486, місцезнаходження - 83037, м. Донецьк, вул. Петровського, буд. 2А, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 715614 (том 1 арк. справи 99). Позивач здійснює свою діяльність відповідно до Статуту в новій редакції, затвердженого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» № 64 від 11 травня 2012 року (том 1 арк. справи 86-98).

Відповідач 1 - Східна митниця Державної митної служби України, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

11 березня 2012 року між позивачем (покупець) та Закритим акціонерним товариством «СИБУР Холдинг», Російська Федерація (продавець) укладений контракт № СХ.10926, умовами якого передбачалося постачання покупцю (позивачу) товару - каучуку синтетичного, різних модифікацій, на умовах, визначених у відповідних додатках до контракту, які є його невід'ємною частиною (том 1 арк. справи 11-15). Згідно пунктів 1.5, 1.6 контракту кількість, вартість товару, терміни поставки визначаються у відповідних додатках до контракту, що є його невід'ємною частиною. 26 липня 2012 року до вказаного контракту сторонами внесені зміни стосовно найменування продавця, згідно яких контракт викладено в новій редакції, зокрема в частині, що продавцем є Відкрите акціонерне товариство «Сибур Холдинг» (том 1 арк. справи 16). Згідно Додатку № 7 від 04 вересня 2012 року до вказаного контракту № СХ.10926 (том 1 арк. справи 124-125) сторони узгодили, серед іншого, постачання товару - 37,8 тон бутадієн-метилстирольного синтетичного каучука СКМС-30 АРКМ-15 за ціною 2 100,00 доларів США.

09 жовтня 2012 року позивач через уповноважену особу (декларанта) - митного брокера, товариство з обмеженою відповідальністю «Спрут», подано до Східної митниці вантажно-митні декларації (ВМД) № 700120000/2012/017639 та № 700120000/2012/017640, якими задекларував імпорт товару - каучук синтетичний бутадієн-метилстирольного СКМС-30 АРКМ-15 (код УКТ ЗЕД 4002191000, країна походження - Російська Федерація, на умовах FCA м. Тольятті) у кількості 18 900 кг за кожною декларацією. Ціна товару у кожній ВМД визначена - 41 216,34 доларів США або за курсом НБУ станом на 09 жовтня 2012 року за 1 долар США - 7,993 грн. -329 442,17 грн., що становить 2,18 доларів США за 1 кг. (том 1 арк. справи 25, 28).

Отже, митна вартість товарів декларантом визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Як встановлено судом із пояснень представників сторін, разом із зазначеними ВМД для підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 11 березня 2012 року № СХ.10926, зміни до цього контракту від 26 червня 2012 року № 2, додаток № 7 до контракту від 04 вересня 2012 року, інвойси від 03 жовтня 2012 року № 3193-3194, сертифікат якості від 03 жовтня 2012 року № 1371 та № 1373, митну декларацію країни відправлення від 03 жовтня 2012 року № 10412060/031012/0013280, інвойс на передоплату від 05 вересня 2012 року № 7, платіжне доручення від 24 вересня 2012 року № 63, договір на перевезення вантажів в міжміському та міжнародному сполученні автомобільним транспортом від 26 жовтня 2011 року № 26-10 з додатком № 1 від 29 грудня 2011 року, договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні від 25 вересня 2012 року № 1082, рахунок від 04 жовтня 2012 року № РФ-161 та № РФ-162 на оплату транспортних послуг, довідка про транспортні витрати від 03 жовтня 2012 року № 03/10 (59) та № 03/10 (60), заявка на перевезення вантажу автомобільним транспортом до договору № 26-10 від 26 жовтня 2011, міжнародні товарно-транспортна накладна CMR від 03 жовтня 2012 року № 0487544 та № 0467512, декларація митної вартості форми ДМВ-1.

Проте, за наслідками вивчення та опрацювання документів відповідачем - 1 виявлені наступні розбіжності, які вказані на зворотньому боці поданих декларацій митної вартості:

- декларантом заявлено, що контракт на постачання товару від 11 березня 2012 року № СХ.10926 укладено безпосередньо із виробником товару (виробник згідно товаросупровідних документів ТОВ «Тольяттікаучук», але зовнішньоекономічний контракт, за яким здійснюється імпортування товару, позивачем укладено з ВАТ «СИБУР Холдинг»;

- контракт від 11 березня 2012 року № СХ.10926, додатки від 04 вересня 2012 року № 7 зі змінами від 26 червня 2012 року № 2, від 01 серпня 2012 року № 3 до контракту, інвойс на передоплату від 05 вересня 2012 року № 7 інвойси від 03 жовтня 2012 року № 3193, 3194 підписані різними особами, повноваження яких на підпис зазначених документів викликали сумніви, так як до митниці не надано жодного документу, який підтверджує повноваження зазначених осіб (том 1 арк. справи 24, 27).

Враховуючи зазначене, позивача відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України зобов'язано надати додаткові документи, а саме: договір (угода, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації (оборотно-сальдові відомості по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» або виписку з журналу-ордеру по рахунку 632); каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Також декларанту роз'яснено його право надати додаткові документи про підтвердження заявленої митної вартості.

Як вбачається, із вказаними вимогами Східної митниці декларант ТОВ «Ерлайт» ознайомлений 09 жовтня 2012 року о 14 год. 30 хв., про що наявна відповідна відмітка на ДМВ.

На виконання означених вимог 11 жовтня 2012 року декларант позивача митному органу надав: звіт про незалежну оцінку товару від 10 жовтня 2012 року; лист ТОВ «Ерлайт» від 09 жовтня 2012 року № 365/1, яким дане товариство повідомляло, що між ним та ВАТ «СИБУР Холдинг» укладено прямий зовнішньоекономічний контракт, з огляду на те, що ВАТ «СИБУР Холдинг» є власником ТОВ «Тольяттікаучук», а також даним листом повідомлялось, що будь-які договори з третіми особами, що пов'язані з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, відсутні. До даного листа позивач надав: список учасників ТОВ «Тольяттікаучук», виписку із Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 05 липня 2012 року № 2845, лист ВАТ «СИБУР Холдинг» від 25 вересня 2012 року 2301/21/СХ, згідно якого дане товариство є власником ТОВ «Тольяттікаучук»; картку рахунка № 632 за період з 23 березня 2012 року по 30 вересня 2012 року, зведений меморіальний ордер від 25 вересня 2012 року; платіжне доручення на предоплату за товар від 25 вересня 2012 року № 63; заявку на купівлю іноземної валюти від 25 вересня 2012 року № 63; повідомлення про виконання операції з купівлі валюти від 25 вересня 2012 року, лист «СИБУР Холдинг» від 23 серпня 2012 року № 1636/19/СХ; довіреності № 83 від 18 червня 2012 року, № 50 від 15 червня 2012 року (том 1 арк. справи 24, 27, 29-76).

Як встановлено судом із пояснень представника відповідача 1, за результатами опрацювання додатково наданих документів митним органом виявлено розбіжності. Так, Виписка із Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 05 липня 2012 рок № 2845 не засвідчена підписом особи та печаткою установи, що її видала. Листом ВАТ «СИБУР Холдинг» від 25 вересня 2012 року № 2301/21/СХ та списком учасників ТОВ «Тольяттікаучук» від 30 червня 2012 року не підтверджено приналежність ВАТ «Тольяттікаучук» до ВАТ «СИБУР Холдинг» станом на момент митного оформлення. Згідно платіжного доручення від 25 вересня 2012 року № 63 передоплату за товар «каучук синтетичний СКМС-30 АРКМ-15» здійснено у розмірі 133 245 доларів США, але згідно наданої картки-рахунку № 632 за період з 23 березня 2012 року по 30 вересня 2012 року зазначена сума не відображена. Висновок незалежної оцінки товару б/н від 10 жовтня 2012 року наданий без врахування низки показників, які мають значення для визначення вартості товару і базується лише на ціні спірного товару, яка зазначена в інвойсах від 03 жовтня 2012 року № 3193, № 3194, оскільки відповідно до Розділу висновку експерта «Узгодження результатів оцінки та висновки щодо вартості товару» в якості кінцевої вартості товару прийнята вартість, отримана за результатами застосування витратного методу.

Отже, як вказав представник відповідача, на вимогу митного органу декларантом не надано договір із третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, та каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару), а надані документи містять численні розбіжності та неточності. Також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований.

Як видно із зворотного боку декларацій митної вартості, які містяться в матеріалах справи, митним органом проведена процедура консультації з декларантом позивача щодо обрання методу визначення митної вартості товарів, за результатами якої встановлено, що у декларанта відсутня інформація про вартість оформлення ідентичних (подібних) товарів згідно статей 59, 60 Митного кодексу України, інформація необхідна для застосування 2в методу згідно зі статтею 62 Митного кодексу України, а також для застосування 2г методу згідно статті 63 Митного кодексу України. У митного органу наявна інформація про вартість оформлених подібних (аналогічних) товарів згідно статті 60 Митного кодексу України.

Після чого Східною митницею прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 11 жовтня 2012 року № 700000002/2012/000776/1 та № 700000002/2012/000777/1, якими визначено митну вартість імпортованого товару, з урахуванням наявності у митного органу інформації про митну вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на рівні 3,18 доларів США/кг (том 1 арк. справи 78, 80).

З огляду на вказані обставини, Східною митницею складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2012/00062 та № 700000002/2012/00063 від 11 жовтня 2012 року (том 1 арк. справи 77, 79), згідно яких підставою для їх прийняття слугувало рішення про коригування митної вартості від 11 жовтня 2012 року, а також те, що в наданих декларантом позивача документах відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, в наслідок чого митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), так як з урахуванням положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України документи містять розбіжності та подані декларантом відомості не підтверджені документально.

Після прийняття відповідачем 1 вказаних рішень, уповноваженою особою декларанта здійснено митне оформлення імпортованого товару за вантажно-митних деклараціями ІМ-40 № 700130000/2012/017824 та № 700130000/2012/017827 від 11 жовтня 2012 року за ціною, що визначена відповідачем у спірних рішеннях (3,18 доларів США/кг), тобто визначена в розмірі 960 790,58 грн., за партію товару вагою 37,8 тонн бутадієн-метилстирольного синтетичного каучука СКМС-30 АРКМ-15, замість первинно зазначених декларантом 658 884,34 грн. (за обома деклараціями) (том 1 арк. справи 81, 82).

Також, відповідно до додатку № 8 від 03 жовтня 2012 року до контракту СХ.10926 від 11 березня 2012 року (том 1 арк. справи 18) протягом жовтня 2012 року на адресу позивача ВАТ «СИБУР Холдинг» поставлено 56,7 тонн бутадієн-метилстирольного каучука СКМС-30 АРКМ-15 за ціною 2 200 доларів США за тону, у зв'язку з чим уповноваженою особою декларанта до Східної митниці подані вантажно-митні декларації № 700130000/2012/018486, № 700130000/2012/018487, № 700130000/2012/018488 від 19 жовтня 2012 року, в яких декларант позивача самостійно, з урахуванням наведених вище рішень відповідача, визначив основу нарахування платежів за товар вагою 18 900 кг на рівні 480 395,29 грн. за кожною декларацією (том 1 арк. справи 83-85).

Правомірність прийняття митним органом рішень про коригування заявленої митної вартості товару від 11 жовтня 2012 року № 700000002/2012/000776/1 та № 700000002/2012/000777/1, якими визначено митну вартість імпортованого товару на рівні 3,18 доларів США/кг, замість визначеної позивачем вартості товару на рівні 2,18 доларів США/кг, а також карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, та, як наслідок, чи підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача кошти (надлишково сплачені митні платежі), є спірним питанням цієї справи.

Прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

За приписами пункту 2 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582/2011 Держмитслужба України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністра, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до пунктів 3 та 4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 582/2011 основними завданнями Держмитслужби України є внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері державної митної справи; реалізація державної політики у сфері державної митної справи; забезпечення захисту економічних інтересів України. Держмитслужба України відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого: організовує та забезпечує здійснення регіональними митницями, митницями контролю за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законом порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України, у тому числі й після завершення операцій митного контролю та митного оформлення; здійснює контроль за: своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на митні органи; класифікацією за товарною номенклатурою Митного тарифу України товарів, поданих до митного оформлення тощо.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI визначено поняття митного контролю. Це - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно частини 8 наведеної статті Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, серед інших, такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; відомості про найменування країн відправлення та призначення; відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

За приписами статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 55 Митного кодексу України надано право митному органу коригувати митну вартість товарів.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Із наведеного вбачається, що до виключної компетенції митних органів належить вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товару. Саме митний орган встановлює достатність наданих декларантом документів для підтвердження митної вартості товару.

Згідно частини 2 статті 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

10 квітня 2008 року Верховна Рада України шляхом прийняття Закону України № 250-VI ратифікувала Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994). Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. Статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, ніщо в цій Угоді не тлумачиться як обмежуюче або таким, що ставить під сумнів право податкових адміністрацій переконуватися у правдивості або точності будь якої заяви, документу або декларації, що надаються для цілей митної оцінки.

Як встановлено судом, при витребуванні у позивача додаткових документів у митного органу був обґрунтованих сумнів стосовно достовірності заявлених даних щодо правильності заявленої митної вартості товару, за наслідками вивчення та опрацювання документів, яким виявлені розбіжності.

Таким чином, на думку суду відповідач 1 при перевірці правильності визначення митної вартості товару за вантажно-митними деклараціями № 700120000/2012/017639 та № 700120000/2012/017640 від 09 жовтня 2012 року, діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що визначений Митним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Як вбачається з матеріалів справи документами, що підтверджували митну вартість задекларованих товарів та були надані позивачем, є: зовнішньоекономічний контракт № СХ.10926 від 11 березня 2012 року з додатковими угодами та іншими документами, перелік яких наведений вище за текстом даної постанови.

Заявлена митна вартість товару за ціною 2,18 доларів США пояснюється позивачем як договірна ціна згідно контракту № СХ.10926 від 11 березня 2012 року.

Як слідує з пояснень відповідача 1, заявлена позивачем митна вартість не відповідала митній вартості, заявленій раніше, що подавалися до Східної митниці для митного оформлення, зокрема згідно ВМД № 700130000/2011/0011008 від 05 липня 2012 року, якою здійснено митне оформлення каучука синтетичного марки СКМС-30 АРКМ-15 на виконання того ж зовнішньоекономічного контракту із скоригованою декларантом митною вартістю до рівня попередніх митних оформлень, а саме - 3,18 доларів США за 1 кг каучука.

Отже, наведені обставини зумовили потребу у витребуванні додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів згідно з вимогами пункту 3 статті 53 Митного кодексу України.

Суд погоджується із відповідачем 1 у тому, що за результатами опрацювання додатково наданих декларантом позивача документів, митним органом не міг бути застосований метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, оскільки надані документи містили розбіжності та неточності.

Зокрема, виписка із Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 05 липня 2012 року № 2845 не засвідчена підписом особи та печаткою установи, що її видала, тому дана виписка правомірно не прийнята до уваги. Листом ВАТ «СИБУР Холдинг» від 25 вересня 2012 року № 2301/21/СХ та списком учасників ТОВ «Тольяттікаучук» від 30 червня 2012 року не підтверджено приналежність ТОВ «Тольяттікаучук» до ВАТ «СИБУР Холдинг» станом на момент митного оформлення, а обставина, що ВАТ «СИБУР Холдинг» є учасником (власником, засновником) ТОВ «Тольяттікаучук» для митного оформлення не має будь-якого значення, оскільки, у відповідності до законодавства України так і Російської Федерації (статья 32 Федерального Закона «Об обществах с ограниченной ответственностью»), керівництво поточною діяльністю здійснюється саме виконавчим органом товариства, а не учасником (засновником) товариства. При цьому, у вказаних МД та товаросупровідних документах виробником імпортованого товару вказано ТОВ «Тольяттікаучук», а зовнішньоекономічний контракт, за яким здійснюється імпортування товару, позивачем укладено з ВАТ «СИБУР Холдинг». З платіжних документів, митний орган також не міг встановити дійсну митну вартість імпортованого товару, оскільки згідно платіжного доручення від 25 вересня 2012 року № 63 передоплату за товар «каучук синтетичний СКМС-30 АРКМ-15» здійснено у розмірі 133 245 доларів США, але згідно наданої картки-рахунку № 632 за період з 23 березня 2012 року по 30 вересня 2012 року зазначена сума не відображена. Висновок незалежної оцінки товару б/н від 10 жовтня 2012 року наданий без врахування низки показників, які мають значення для визначення вартості товару і базується лише на ціні спірного товару, яка зазначена в інвойсах від 03 жовтня 2012 року № 3193, № 3194, оскільки відповідно до Розділу висновку експерта «Узгодження результатів оцінки та висновки щодо вартості товару» в якості кінцевої вартості товару прийнята вартість, отримана за результатами застосування витратного методу.

За даних обставин, на вимогу митного органу декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості.

Як зазначалось судом вище, на виконання вимог пункту 4 статті 57 Митного кодексу України митним органом проведена процедура консультації з декларантом позивача щодо обрання методу визначення митної вартості товарів, за результатами якої встановлено, що у декларанта відсутня інформація про вартість оформлення ідентичних (подібних) товарів згідно статей 59, 60 Митного кодексу України, інформація необхідна для застосування 2в методу згідно зі статтею 62 Митного кодексу України, а також для застосування 2г методу згідно статті 63 Митного кодексу України.

При цьому, у митного органу була наявна інформація про вартість оформлених подібних (аналогічних) товарів згідно статті 60 Митного кодексу України, які імпортувались позивачем у справі та подавалися до Східної митниці для митного оформлення, зокрема, як вказано судом вище, ВМД № 700130000/2011/0011008 від 05 липня 2012 року, яка складала 3,18 доларів США за 1 кг каучука аналогічної марки.

Таким чином, враховуючи наведене, митницею прийнято рішення щодо можливості застосування другорядного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що відповідачем 1, правомірно у відповідності до приписів Митного кодексу України прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товару від 11 жовтня 2012 року № 700000002/2012/000776/1 та № 700000002/2012/000777/1, якими визначено митну вартість з урахуванням наявності у митного органу інформації про митну вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на рівні 3,18 доларів США/кг.

Отже, з огляду на наведене, Східною митницею цілком правомірно складено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 700000002/2012/00062 та № 700000002/2012/00063 від 11 жовтня 2012 року.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідачем в ході судового розгляду доведено правомірність прийняття спірних рішень, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним дій Східної митниці щодо відмови в оформленні заявленого до митного декларування товару, скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 700000002/2012/0063, № 700000002/2012/0062 від 11 жовтня 2012 року, визнання недійсними рішення Східної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 700000002/2012/000777/1, № 700000002/2012/000776/1 від 11 жовтня 2012 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що під час судового розгляду справи, судом не встановлені обставини надмірної сплати позивачем митних платежів, тому вимоги позивача в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 141 889,07 грн. задоволенню також не підлягають.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Східної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю «Спрут», про визнання протиправним дій Східної митниці щодо відмови в оформленні заявленого до митного декларування товару, скасування карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 700000002/2012/0063 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/0062 від 11 жовтня 2012 року, визнання недійсним рішення Східної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів № 700000002/2012/000777/1 від 11 жовтня 2012 року та № 700000002/2012/000776/1 від 11 жовтня 2012 року, стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 141 889,07 грн., - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 грудня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанова у повному обсязі складена 02 січня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.