Постанова № 28644794, 18.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року (о 14 год. 55 хв.) Справа № 0870/9028/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Русінової Т.Ю.

за участю представника відповідача Крючек К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі - ПАТ «Дніпроспецсталь», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - СДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000140024 від 07.09.2012 та № 0000130024 від 07.09.2012.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у період з 08.08.2012 по 23.08.2012 СДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за червень 2012 року, про що складено Акт перевірки від 23.08.2012 № 314/24-2/00186536. За результатами перевірки 07.09.2012 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000140024, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 у сумі 357 095,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000130024, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 141 883,00 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 70 941,50 грн. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями. Вказує, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Зазначає, що на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередній постачальник позивача у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженими органами як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а ПАТ «Дніпроспецсталь» мало належним чином оформлені податкові накладні, які одержані від таких постачальників та інші первинні документи, що підтверджують факт наявності господарських відносин між підприємствами та виконання договору. Вказує, що Акт перевірки не встановлює жодного порушення норм податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за господарськими операціями з постачання феросплавів, права на заявлення до відшкодування від'ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування, внаслідок чого Акт не може слугувати належною підставою для виключення відображених у податковому обліку позивача сум з податкового кредиту, зменшення від'ємного значення та бюджетного відшкодування і бути належним доказом виявлених порушень. На підставі викладеного, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000140024 від 07.09.2012 та № 0000130024 від 07.09.2012.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Зазначає, що серед постачальників ПАТ «Дніпроспецсталь» виявлено підприємство ТОВ «Трейдсплав», яким надано ризиковий кредит по операціям з придбання феросиліцію на загальну суму ПДВ 357 095,20 грн. Звертає увагу, що до перевірки надані товарно-транспортні накладні, згідно з якими перевізником товару є ТОВ «Метал Трейд», перевезення здійснювалось з м. Стаханов, хоча фактично товар належав ТОВ «Трейдсплав», яке знаходиться у м. Алчевськ, яким чином товар потрапив у м. Стаханів незрозуміло. Вказує, що до перевірки надані сертифікати якості на феросиліцій, в якому зазначено виробника феросиліцію - ПП «Прометей Стіл», проте дане підприємство не має потужностей та трудових ресурсів для вироблення феросиліцію. Від Стахановської ОДПІ отримано довідку про проведення зустрічної звірки ПП «Прометей Стіл» по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Трейдсплав» за період з 01.05.2012 по 31.05.2012. Відповідно довідки ПП «Прометей Стіл» не є виробником поставленого товару. Постачальником товару є ТОВ «Ітекосейл» та ТОВ «Будмехканвініон». Згідно даних декларацій за травень 2012 року постачальником ПП «Прометей Стіл» є ТОВ «Ітекосейл», основним постачальником якого є ТОВ КФ «Комторгцентр 2012», а єдиним постачальником ТОВ КФ «Комторгцентр 2012» є ТОВ «Вільмона». Крім того, постачальником ПП «Прометей Стіл» є ТОВ «Будмехканвініон», основним постачальником якого є ТОВ КФ «Комторгцентр 2012», а єдиним постачальником ТОВ КФ «Комторгцентр 2012» є ТОВ «Вільмона». Таким чином, згідно даних декларації контрагентів за травень 2012 року у підприємств ТОВ «Ітекосейл» та ТОВ «Будмехканвініон» одні й ті самі постачальники товару. Зазначає, що товар переміщувався з Києва до Стаханіва, з Стаханіва до Алчевська, з Алчевська знову до Стаханіва і лише потім до Запоріжжя. Все це відбувалось за незначний проміжок часу, що є неможливим фактично з урахуванням фізичних, технологічних, часових можливостей. Крім того, між суб'єктами господарювання, що працюють в одному сегменті ринку наявна сталість системних зв'язків, тобто налагоджені стабільні зв'язки й учасники ринку обізнані стосовно один одного, проте не зважаючи на це, позивач не співпрацює в даному випадку напряму з виробниками феросиліцію, а здійснює закупівлю товару через низку посередників з метою мінімізації податкових зобов'язань та незаконного формування податкового кредиту. Зазначає, що виходячи з системного аналізу ПК України, право на віднесення до податкового кредиту підлягають лише ті суми податків, які нараховані (сплачені) платником податку до бюджету. За своєю правовою природою податок на додану вартість є непрямим податком, який нараховується та сплачується платником податків відповідно механізму його справляння. При цьому, відповідно до правила першої події, при здійсненні оподатковуваних податком на додану вартість господарських операціях, у платника одного податків виникають податкові зобов'язання, а у іншого платника податків - право на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту. За таких обставин, передумовою віднесення до податкового кредиту, від'ємного значення, бюджетного відшкодування є зобов'язання декларування контрагентом своїх податкових зобов'язань за правилом першої події. На підставі викладеного, просить суд у задоволенні адміністративного позову ПАТ «Дніпроспецсталь» відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (ідентифікаційний код 00186536) є юридичною особою, яка зареєстрована 15.04.1994 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 029409 та Довідка АА № 479493 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Із матеріалів справи вбачається, що посадовими особами СДПІ на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку», відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Дніпроспецсталь» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 у сумі 16 586 464,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за червень 2012 у сумі 23 325 308,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період, за результатами якої складено Акт від 23.08.2012 № 314/24-2/00186536 (далі - Акт).

З Акту вбачається, що на порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, п. 10.1. «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002, зареєстрованого в Мін'юсті України 29.12.2010 за № 1402/18697, розділ V п. 4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011 № 1492, зареєстрованого в Мін'юсті України 20.12.2011 за № 1490/20228 ПАТ «Дніпроспецсталь» завищено суму від'ємного значення за червень 2012 року на загальну суму ПДВ - 357 095,00 грн. та бюджетного відшкодування за червень 2012 року на загальну суму ПДВ - 141 883,00 грн.

На вказаний Акт позивачем надані заперечення від 28.08.2012 № 115-136, відповідно до яких позивач вважає, що висновки, зроблені в Акті перевірки від 23.08.2012 № 314/24-2/00186536, є необґрунтованими та помилковими, тому підлягають перегляду.

Листом від 05.09.2012 № 4224/10/24-2 відповідачем надано відповідь на заперечення, з якої вбачається, що висновки Акту від 23.08.2012 № 314/24-2/00186536 залишаються без змін.

На підставі Акту та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0000140024, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 у сумі 357 095,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0000130024, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 141 883,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 70 941,50 грн.

Судом встановлено, що 26.10.2010 між ПАТ «Дніпроспецсталь» (покупець) та ТОВ «Трейдсплав» (постачальник) укладено договір поставки № 11101280, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язаний передати у власність покупцю, а покупець прийняти та сплатити феросплави та інші матеріали (в подальшому - товар) на умовах, викладених в даному Договорі.

Відповідно до п. 1.2. Договору товар поставляється узгодженими партіями на умовах СРТ (склад покупця).

Пунктом 1.3. Договору передбачено, що асортимент товару, кількість, вартість поставки, термін та додаткові умови, вимоги до якості кожної партії товару, що поставляється за даним Договором, встановлюються в Додатках (специфікаціях), які є невід'ємною частиною Договору. Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна за одиницю товару визначається Додатками (специфікаціями).

Оплата кожної партії товару проводиться у розмірі 100% її вартості по факту поставки протягом 60 днів з моменту приймання ОТК поставки. Підставою для здійснення оплати є оригінал рахунку або його факсимільна копія з наступним наданням оригіналу протягом 3 днів (п. 4.1. Договору).

Товар відвантажується постачальником та приймається покупцем згідно з умовами, встановленими в Специфікаціях (п. 5.1. Договору).

Постачальник зобов'язаний при поставці товару направити покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, товаротранспортну накладну, сертифікат якості (паспорт) виробника чи інший подібний документ, податкову накладну.

Судом встановлено, що ПАТ «Дніпроспецсталь» включено до складу податкового кредиту травня 2012 року суму ПДВ - 141 883,28 грн. по постачанню феросиліцію від ТОВ «Трейдсплав».

Факт придбання позивачем у ТОВ «Трейдсплав» вказаного товару на загальну суму 851 299,68 грн., в т.ч. ПДВ 141 883,28 грн. підтверджується наступними документами:

- податкова накладна від 03.05.2012 № 1 на загальну суму 420 657,60 грн., в т.ч. ПДВ 70 109,60 грн., податкова накладна від 15.05.2012 № 2 на загальну суму 430 642,08 грн., в т.ч. ПДВ 71 773,68 грн.;

- прибутковий ордер № 368 від 07.05.2012 на загальну суму 420 657,60 грн., в т.ч. ПДВ 70 109,60 грн., прибутковий ордер № 397 від 18.05.2012 на загальну суму 430 642,08 грн., в т.ч. ПДВ 71 773,68 грн.;

- рахунок-фактура № СФ-0000009 від 03.05.2012 на загальну суму 420 657,60 грн., в т.ч. ПДВ 70 109,60 грн., рахунок-фактура № СФ-0000010 від 15.05.2012 на загальну суму 430 642,08 грн., в т.ч. ПДВ 71 773,68 грн.;

- видаткова накладна № РН-0000009 від 03.05.2012 на загальну суму 420 657,60 грн., в т.ч. ПДВ 70 109,60 грн.; видаткова накладна № РН-0000010 від 15.05.2012 на загальну суму 430 642,08 грн., в т.ч. ПДВ 71 773,68 грн.;

- товарно-транспортна накладна від 03.05.2012 № 9, № 10 на загальну суму 420 657,60 грн., товарно-транспортна накладна від 15.05.2012 № 10, № 11 на загальну суму 430 642,08 грн.

Якість товару підтверджується сертифікатом кості № 50 від 03.05.2012, № 51 від 15.05.2012.

Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 851 299,68 грн., в т.ч. ПДВ 141 883,28 грн., а саме № 12198 від 11.06.2012 на суму 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн., № 12313 від 12.06.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 667,67 грн., № 12390 від 13.06.2012 на суму 70 290,00 грн., в т.ч. ПДВ 11 715,00 грн., № 12438 від 14.06.2012 на суму 50 367,60 грн., в т.ч. ПДВ 8394,60 грн., №12731 від 18.06.2012 на суму 430 642,08 грн., в т.ч. ПДВ 71 773,68 грн.

Судом встановлено, що ПАТ «Дніпроспецсталь» включено до складу податкового кредиту червня 2012 року суму ПДВ - 357 095,20 грн. по постачанню феросиліцію від ТОВ «Трейдсплав» на підставі наступних первинних документів: податкові накладні травня 2012 року, які включено до податкового кредиту червня 2012 року на суму ПДВ 138 009,52 грн. та податкові накладні червня 2012 року, які включено до податкового кредиту червня 2012 року на суму ПДВ 219 085,68 грн.

Факт придбання позивачем у ТОВ «Трейдсплав» вказаного товару на загальну суму 2 142 571,20 грн., в т.ч. ПДВ 357 095,20 грн. підтверджується наступними документами:

- податкова накладна від 25.05.2012 № 3 на загальну суму 392 504,64 грн., в т.ч. ПДВ 65 417,44 грн., податкова накладна від 31.05.2012 № 4 на загальну суму 435 552,48 грн., в т.ч. ПДВ 75 592,08 грн.; податкова накладна від 08.06.2012 № 1 на загальну суму 452 902,56 грн., в т.ч. ПДВ 75 483,76 грн.; податкова накладна від 22.06.2012 № 2 на загальну суму 439 971,84 грн., в т.ч. ПДВ 73 328,64 грн.; податкова накладна від 26.06.2012 № 3 на загальну суму 421 639,68 грн., в т.ч. ПДВ 70 273,28 грн.

- прибутковий ордер № 421 від 25.05.2012 на загальну суму 392 504,64 грн., в т.ч. ПДВ 65 417,44 грн., прибутковий ордер № 438 від 01.06.2012 на загальну суму 435 552,48 грн., в т.ч. ПДВ 75 592,08 грн.; прибутковий ордер № 479 від 08.06.2012 на загальну суму 452 902,56 грн., в т.ч. ПДВ 75 483,76 грн.; прибутковий ордер № 534 від 22.06.2012 на загальну суму 439 971,84 грн., в т.ч. ПДВ 73 328,64 грн.; прибутковий ордер № 541 від 26.06.2012 на загальну суму 421 639,68 грн., в т.ч. ПДВ 70 273,28 грн.

- рахунок-фактура № СФ-0000011 від 25.05.2012 на загальну суму 392 504,64 грн., в т.ч. ПДВ 65 417,44 грн., рахунок-фактура № РН-0000012 від 31.05.2012 на загальну суму 435 552,48 грн., в т.ч. ПДВ 75 592,08 грн.; рахунок-фактура № СФ-0000013 від 08.06.2012 на загальну суму 452 902,56 грн., в т.ч. ПДВ 75 483,76 грн.; рахунок-фактура № СФ-0000014 від 22.06.2012 на загальну суму 439 971,84 грн., в т.ч. ПДВ 73 328,64 грн.; рахунок-фактура №СФ-0000015 від 26.06.2012 на загальну суму 421 639,68 грн., в т.ч. ПДВ 70 273,28 грн.

- видаткова накладна № РН-0000011 від 25.05.2012 на загальну суму 392 504,64 грн., в т.ч. ПДВ 65 417,44 грн.; видаткова накладна № РН-0000012 від 31.05.2012 на загальну суму 435 552,48 грн., в т.ч. ПДВ 75 592,08 грн.; видаткова накладна № РН-0000013 від 08.06.2012 на загальну суму 452 902,56 грн., в т.ч. ПДВ 75 483,76 грн.; видаткова накладна № РН-0000014 від 22.06.2012 на загальну суму 439 971,84 грн., в т.ч. ПДВ 73 328,64 грн.; видаткова накладна № РН-0000015 від 26.06.2012 на загальну суму 421 639,68 грн., в т.ч. ПДВ 70 273,28 грн.

- товарно-транспортна накладна від 25.05.2012 № 13, № 14 на загальну суму 392 504,64 грн., товарно-транспортна накладна від 31.05.2012 № 15, № 16 на загальну суму 435 552,48 грн., товарно-транспортна накладна від 08.06.2012 № 17, № 18 на загальну суму 452 902,56 грн., товарно-транспортна накладна від 22.06.2012 № 19, № 20 на загальну суму 439 971,84 грн., товарно-транспортна накладна від 26.06.2012 № 21, № 22 на загальну суму 421 639,68 грн.

Якість товару підтверджується сертифікатом якості № 52 від 25.05.2012, № 53 від 31.05.2012, № 54 від 08.06.2012, № 55 від 22.06.2012, № 56 від 26.06.2012.

Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 2 142 571,20 грн., в т.ч. ПДВ 357 095,20 грн., а саме № 13623 від 05.07.2012 на суму 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн., № 13782 від 06.07.2012 на суму 192 504,64 грн., в т.ч. ПДВ 32 084,11 грн., № 14013 від 09.07.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., № 14141 від 10.07.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., № 14742 від 18.07.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., № 14951 від 19.07.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., № 15141 від 20.07.2012 на суму 35 552,48 грн., в т.ч. ПДВ 5 925,41 грн., № 15238 від 23.07.2012 на суму 200 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн., № 15349 від 25.07.2012 на суму 252 902,56 грн., в т.ч. ПДВ 42 150,43 грн., № 15925 від 01.08.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., № 16056 від 02.08.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., № 16541 від 10.08.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., № 17270 від 20.08.2012 на суму 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 666,67 грн., № 17325 від 21.08.2012 на суму 230 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 38 333,33 грн., № 17475 від 23.08.2012 на суму 231 611,52 грн., в т.ч. ПДВ 38 601,92 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що перевізником товару є ТОВ «Метал Трейд», з яким ТОВ «Трейдсплав» (замовник) укладено договір від 01.04.2012 № ДПГ 101/04-12 перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до п. 1. якого перевізник зобов'язується за винагороду та за рахунок замовника, власними силами або силами третіх осіб здійснити перевезення вантажів, які надаються замовником, на підставі транспортної заявки (додаток №1) до даного договору по території України автомобільним транспортом.

Для перевезення вантажів ТОВ «Метал Трейд» були укладені договори найму (оренди) транспортного засобу від 30.09.2010 з гр. ОСОБА_3, який зареєстрований в реєстрі за № 641, від 30.09.2010 з гр. ОСОБА_3, який зареєстрований в реєстрі за № 643, від 24.02.2011 з гр. ОСОБА_4 який зареєстрований в реєстрі за № 73, від 24.02.2011 з гр. ОСОБА_4, який зареєстрований в реєстрі за № 74. Відповідно до зазначених договорів ТОВ «Трейдсплав» були передані у користування транспортні засоби.

ТОВ «Метал Трейд» прийняті на роботу ОСОБА_5 на посаду водія-експедитора відповідно до наказу від 18.04.2012 № 2-К, ОСОБА_6 на посаду водія-експедитора відповідно до наказу від 02.04.2012 № 4.

Крім того, ТОВ «Метал Трейд» укладено з гр. ОСОБА_7 договір оренди гаражного боксу № ДАБ/1 від 01.04.2012.

Придбаний позивачем товар використаний у власній господарській діяльності, про що свідчать внутрішньозаводські товарно-транспортні накладні № 73 від 03.05.2012, № 441 від 15.05.2012, № 692 від 25.05.2012, № 851 від 31.05.2012, № 209 від 08.06.2012, № 817 від 22.06.2012, № 944 від 26.06.2012.

В матеріалах справи міститься та судом досліджена довідка Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 10.08.2012 № 212/227-35653167 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Трейдсплав» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ «Дніпроспецсталь» їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.06.2012 по 30.06.2012. З даної Довідки вбачається, що звіркою ТОВ «Трейдсплав» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ПАТ «Дніпроспецсталь».

Оскільки ПАТ «Дніпроспецсталь» вважає, що податкові повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0000140024 та № 0000130024 прийняті СДПІ всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. В даному пункті перелічені обов'язкові реквізити, що мають міститися в податковій накладній.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.10. ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з приписів вищевказаних норм, податкова накладна засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. Придбання товарів (робіт, послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що у позивача наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких позивачем задекларовано суму податкового кредиту (договір, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, сертифікати якості, платіжні доручення), а придбаний позивачем товар в подальшому був використаний у власній господарській діяльності, якою є, зокрема, виробництво чавуну, сталі та феросплавів. Складені контрагентом податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечується матеріалами перевірки. Крім того, відповідачем не було спростовано факт наявності контрагента позивача на час здійснення господарських операцій в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та наявності в нього свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як встановлено ч. 1 ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

Частиною 2 ст. 218 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, зобов'язання контрагентів позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Позиція вищих судових інстанцій (Верховного та Вищого адміністративного судів) по питанню відповідальності субєктів господарювання вже давно є сталою та полягає у тому, що платник податків не мусить нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами. Це може бути відповідальністю самого контрагента, якщо він допускає такі порушення. Аналогічні висновки надавав і Європейський суд по правам людини, зокрема у справах «Інтерсплав проти України» та «БУЛВЕС АД проти Болгарії».

Платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операції з придбання товару не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-якого з контрагентів.

Суд вважає, що Акт перевірки не встановлює жодного порушення норм податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту за господарськими операціями з постачання феросплавів, права на заявлення до відшкодування від'ємного значення ПДВ та бюджетного відшкодування, внаслідок чого Акт не може слугувати належною підставою для виключення відображених у податковому обліку позивача сум з податкового кредиту, зменшення від'ємного значення та бюджетного відшкодування і бути належним доказом виявлених порушень.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновки, зроблені відповідачем в Акті, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби № 0000130024 від 07.09.2012, № 0000140024 від 07.09.2012.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак