Постанова № 28644786, 07.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/10952/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріКравець Є.С. за участю: представника позивача представника відповідача Бершадської Т.О. Дичик В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповільністю "Інпротех" до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інпротех» звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про: - визнання протиправними дій Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі яких було складено Акт перевірки від 17.08.2012р. № 521/221/31693825; - визнання протиправними дії Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання угод та правочинів, що їх було укладено ТОВ «Інпротех» з придбання товарно-матеріальних цінностей за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. та з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. з ТОВ «Монолітбудпроект» такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та проголошення цих правочинів нікчемними; - скасування податкового повідомлення рішення № 0001412301 від 31.08.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 423595,00 грн.; - зобов'язання відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі Акту перевірки від 17.08.2012р. №521/221/31693825 про результати позапланової виїзної документальної перевірки фінансово-господарської ТОВ «Інпротех» за період з 01.06.2011р. до 30.06.2011р., з 01.09.2011р. по 30.09.2011р. та податкового повідомлення-рішення № 0001412301 від 31.08.2012р.; - зобов'язання відповідача вилучити із АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «Інпротех», що оформлена Актом перевірки від 17.08.2012р. № 521/221/31693825 і поновити в ній данні, що містяться у наданих ТОВ «Інпротех», податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. та з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що на підставі Акту перевірки від 17.08.2012р. № 521/221/31693825 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001412301 від 31.08.2012р., яким визначено суму грошового зобов'язання для позивача з податку на додану вартість, із вироблених в Україні товарів в сумі 423595,00 грн., вказане рішення та акт перевірки яким визнано нікчемність, нереальність правочину між позивачем та його контрагентами є безпідставним, та такими що не відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідачу було надано первинні документи згідно переліку у повному обсязі, жодною законодавчою нормою не передбачено відповідальність платника податків за вчинки його контрагентів, у разі не виконання вимог щодо відповідності угоди інтересам держави та суспільства, така угода може бути визнана лише судом недійсною. Правочини між позивачем та контрагентами відповідають вимогам чинного законодавства, при їх укладенні сторонами було досягнуто згоди з усіх суттєвих умов, правочини сторонами було виконано, грошові кошти сплачено, що підтверджується наданими позивачем до перевірки податковими накладними, актами виконаних робіт, договорами, банківськими виписками, рахунками, вказані первинні документи є достатньою підставою для відображення здійсненої господарської операції у бухгалтерському та податковому обліку, у зв'язку з чим акт та оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Від відповідача надійшло заперечення в яких він посилається на те, що перевіркою позивача встановлені порушення п.185.1 ст.185, п.п.186.2.1 п.186.2 ст.186, п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України за червень та вересень 2011р. Документи ТОВ «Інпротех» було надано не в повному обсязі. Відсутність товарно-транспортних накладних може бути свідченням відсутності факту перевезення товару. Криворізькою південною МДПІ отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Монолітбудкомплект» контрагента позивача, яке здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Надані до перевірки документи не свідчать про реальне здійснення господарських операцій платником податку з ТОВ «Монолітбудкомплект» у червні, вересні 2011р. відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.ст.215, 228 Цивільного кодексу України, ці правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіми особами. Вчинені дії, складений акт та винесені на його підставі рішення вважає правомірним, а позовні вимоги такими що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві та уточненнях.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 566448 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інпротех» зареєстровано 25.03.2004р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області.

Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 712033 станом 05.11.2012р. відносно ТОВ «Інпротех», види діяльності товариства : монтаж та установлення контрольно-вимірювальних приладів, дослідження і розробки в галузі технічних наук, ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами.

Згідно Представницького Сертифіката термін дії до 31.12.2011р. та до 31.12.2012р. ТОВ «Інпротех» є офіційним представником ТОВ «АВМ АМПЕР», м. Кременчук по території центральної України і наділене повноваженнями з представлення інтересів компанії з просування торговельної марки підприємства й виконання комплексу заходів, пов'язаних з реалізацією електроустаткування, що виготовляє компанія.

В період 2, 3 кварталу 2011р. у штаті підприємства ТОВ «Інпротех» працювало 11 та 13 фізичних осіб, відповідно до Форми № 1ДФ від 05.07.2011р., та 05.10.2011р.

Судом встановлено, що в період з 06.08.2012р. по 10.08.2012р. на підставі наказу №721 від 03.08.2012р. та повідомлення № 82/221 від 03.08.2012р., згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 ст.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1, ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, Криворізькою південною МДПІ Державної податкової служби Дніпропетровської області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку за наслідками якої складено Акт «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпротех» з питань достовірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ під час фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Монолітбудкомплект» за період діяльності з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. та з 01.09.2011р. по 30.09.2011р.» № 521/221/32693825 від 17.08.2012р.

Відповідно до арк..4 вказаного акту ТОВ «Інпротех» було надано до перевірки копії наступних документів: отримані податкові накладні за червень та вересень 2011р., видаткові накладні за червень та вересень2011р., специфікації; довіреності на отримання товару; рахунки-фактури за червень та вересень 2011р.; товарно-транспорті накладні на перевезення товару; угоди укладені між підприємствами; інші матеріали.

Згідно отриманого висновку ГВПМ Криворізької МДПІ від 23.07.2012р. в діяльності ТОВ «Інпротех» відсутні ознаки фіктивності, але наявні відомості не свідчать про реальне здійснення господарських операцій між ТОВ «Інпротех» та ТОВ «Монолітбудкомплект» (Криворізькою південною МДПІ, отримано від ДПІ у Печерському районі м.Києва акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Монолітбудкомплект» № 506/22-2/34979064 від 28.03.2012р., яким не підтверджується реальне здійснення операцій за червень, вересень 2011р. ТОВ «Інпротех» та ТОВ «Монолітбудкомплект»). Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що Товариством не надано відповіді на письмові запити ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.08.2011р., 08.11.2011р. та Товариство не знаходиться за юридичною (податковою) адресою 1000 М. м.КИЇВ, вул..Мечникова 14/1, про що складено акт від 28.03.2012р. за №83/22-2/34979064. (арк..10 акту перевірки позивача 17.08.2012р.)

Відповідно арк..7 акту перевірки позивача встановлено, що транспортування товару здійснювало ТОВ «Придніпровська транспортна компанія» згідно наступних ТТН : серія 02 АБЖ № 881676 від 12.09.2011р., автомобіль Камаз 5320, держ. НОМЕР_2 водій ОСОБА_5, вантажовідправник ТОВ «Монолітбудкомплект», вантажоодержувач - ТОВ «Інпротех», пункт завантаження - м.Київ, пункт розвантаження - м.Кривий Ріг.

Транспортування товару здійснювало ТОВ «Декс-Транс» згідно наступних ТТН: серія 07АС100 № 141 від 29.06.2011р., автомобіль ДАФ, держ НОМЕР_3, водій ОСОБА_7, вантажовідправник ТОВ «Монолітбудкомплект», вантажоодержувач - ТОВ «Інпротех» пункт завантаження - м. Київ, пункт розвантаження - м. Кривий Ріг.

Також згідно акту перевірки позивача, зазначено що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів від ТОВ «Монолітбудкомплект» у червні, вересні 2011р., що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Інпротех» та ТОВ «Монолітбудкомплект» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже зазначені правочини відповідно до ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, 228 Цивільного кодексу України, є нікчемними і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих що пов'язані із його недійсністю.

Надані до перевірки документи не свідчать про реальне здійснення господарських операцій платником податку з ТОВ «Монолітбудкомплект» у червні, вересні 2011р. відповідно до ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.ст.215, 228 Цивільного кодексу України, ці правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіми особами.

На підставі наданих до перевірки документів не можливо встановити місце постачання послуг.

Згідно висновків вказаного Акту, перевіркою встановлено порушення: - п.185.1 ст.185, п.п.186.2.1 п.186.2 ст.186, п.198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу в результаті чого підприємством занижено податкові зобов'язання з ПДВ (за рахунок завищення податкового кредиту) у розмірі 393197,16 грн., у т.ч. у розрізі звітних податкових періодів: червень 2011р. - 271615,64 грн., вересень 2011р. - 121581,52 грн.; - ч.4 та 5 ст.203, ст..215, п.1 ст.216,228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, відображених в акті перевірки, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, здійснених між ТОВ «Інпротех» та постачальником товару ТОВ «Монолітбудкомплект».

На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001412301 від 31.08.2012р., яким визначено суму грошового зобов'язання для ТОВ «Інпротех» за платежем: «Податок на додану вартість, код НОМЕР_4», у сумі 423595,00грн. з яких: за основним платежем збільшення на 393198 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 30397 грн.

Судом витребуваний від відповідача та досліджений в судовому засіданні Акт від 28.03.2012р. № 506/22-2/34979064 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Монолітбудкомплект» згідно висновків якого з урахуванням інформації використаної в ході даної перевірки встановлено формування податкового кредиту ТОВ «Монолітбудкомплект» за червень 2011р. в сумі 333 333,3 грн. за рахунок ТОВ «Еспекар» та за вересень 2011р. в сумі 452837,8 грн. за рахунок ТОВ «МК-75» (постачальником є ТОВ «Агрофірма «Зерно Агро») з метою надання податкової вигоди третім особам, а саме в частині надання їм права на податковий кредит, формування податкового кредиту контрагентів-покупців, перелік наведено в додатку за рахунок ТОВ «Монолітбудкомплект». Виходячи з наведеного ТОВ «Монолітбудкомплект» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 712032 відносно ТОВ «Монолітбудкомплект» станом на 05.11.2012р., місцезнаходження м.Київ, Печерський район, вул..Крутий Узвіз буд.6/2, літ.А, статус відомостей про юридичну особу : підтверджено.

Відповідно до копії Свідоцтва № 100238103, НБ № 464769 ТОВ «Монолітбудкомплект» зареєстровано платником податку на додану вартість 31.07.2009 ДПІ у Печерському районі м.Києва.

Згідно Договору № 05/11-1 від 17.05.2011р. копія якого наявна в матеріалах справи, укладеного між ТОВ «Інпротех» та ТОВ «Монолітбудкомплект» предметом якого є продавець передає покупцю у власність товар, кількість і асортимент якого зазначений в Специфікації, яка є невід'ємною частиною вказаного Договору, покупець зобов'язується прийняти продукцію та сплатити її вартість. П.п.2.3 вказаного договору умови поставки продукції : склад покупця м.Кривий Ріг.

Судом також досліджені надані сторонами докази : повідомлення про проведення перевірки № 82/221 від 03.08.2012р., перелік документів згідно податкового повідомлення № 82/221 від 03.08.2012р. в кількості 57 найменувань, договір оренди приміщення для офісу № 111 від 05.12.2011р. між ТОВ «Будтехсервіс» орендодавець та ТОВ «Інпротех» орендар, доповнення до договору № 111 від 05.12.2011р., Акт прийому-передачі № 1, доповнення до договору № 10 від 02.12.2010р., договір оренди приміщення для офісу № 10 від 02.12.2010р. між ТОВ «Будтехсервіс» орендодавець та ТОВ «Інпротех» орендар, доповнення до договору №66 від 02.12.2009р., Акт прийому-прийому №1, №2 від 31.12.2010р., договір-заявка № 1 від 29.06.2011р. між ТОВ «Інпротех» заказник та ТОВ «Декс-Транс», товарно-транспортна накладна серії 07АС100 № 141 від 29.06.2011р., рахунок № 136 від 29.06.2011р., Акт № АР-0000137 здачі-прийомки виконаних робіт за період з 29.06.11 по 30.06.11р., шляховий лист вантажного автомобіля № 017100 від 28.06.2011р., , специфікації № 1, 2, 3 до договору № 05/11-1 від 17.05.2011р., акт приймання-передачі від 13.09.2011р. товарно-транспортна накладна серії 10ААБ № 610953 від 13.09.2011р., товарно-транспортна накладна серії 10ААБ № 610954 від 13.09.2011р., подорожній лист вантажного автомобіля від 13.09.2011р., договір купівлі-продажу № 06/11-3 від 22.06.2011р., специфікації № 1, 2 до договору № 06/11-1 від 22.06.2011р., договір відповідального зберігання № 61/61-1 від 04.08.2011р., додаткова угода № 1 від 22.12.2011р., акти приймання-передачі від 12.09.2011р., 13.09.2011р., 29.06.2011р., договір поставки № 03/11-1 від 21.03.2011р., специфікація № 1 до договору №03/11-1 від 21.03.2011р., договір купівлі-продажу № 09/11-2 від 19.09.2011р.,специфікація №1 до договору від 19.09.2011р., договір № 137 від 27.07.2009р., акт приймання передачі від 17.09.2009р., договір поставки № 08/11-1 від 10.08.2011р.,специфікація № 1 до договору від 10.08.2011р., журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за червень, вересень 2011р., акти приймально-здавальних випробувань від 01.06.2011р. податкові накладні, рахунки, накладні, виписки банку за особовим рахунком, паспорти трансформаторів, паспорти викатних елементів з вакуумним вимикачем ВБ4-П, паспорти вимикачів вакуумних високовольтних серії ВБ4-П, протоколи № 681, 682, 683, 685, 684, 686, 687, 688, 689, 692, 690, 693, 694, 695, 697, 698, 699, 700, 701, 702, 703, 704, 705, 706, 707, 708, 709, 710, 711, 712, 713, 714, 715 приймально-здавальних випробувань викатних елементів, вимикачів, паспорти комплектів жорсткої оцинковки 110кВ, паспорти електромагнітного блокування роз'єднувача РДЗ.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

П.185.1. ст.185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.186.2.1. Податкового кодексу України місце фактичного постачання послуг, пов'язаних з рухомим майном, а саме: а) послуг, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг; б) послуг із проведення експертизи та оцінки рухомого майна; в) послуг, пов'язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання; г) послуг із виконання ремонтних робіт і послуг із переробки сировини, а також інших робіт і послуг, що пов'язані з рухомим майном.

П.198.1. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним за ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Згідно ч.5 ст.203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте недотримання цієї вимоги цивільного законодавства не є ознакою нікчемності договору визначеною законом, оскільки такі ознаки містяться в інших нормах. Згідно ч.1,2,3 ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"вказав, що судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду

Пленум Верховного Суду України в п.18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо".

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

В справі відсутні докази того, що спірними правочинами порушується публічний порядок та він спрямований на знищення, пошкодження майна держави. Порушення публічного порядку доводиться або вироком суду в кримінальній справі, яким встановлено чи мало місце діяння та чи вчинено воно певною особою, або судовим рішенням, яке набуло законної сили, про визнання договору недійсним, з огляду на укладення та виконання його з порушенням вимог законодавства та інтересів держави. Такі докази відповідачем надані суду не були.

Згідно ст.234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, висновки відповідача зроблені в акті перевірки в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, відображених в акті перевірки, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, між ТОВ «Інпротех» та постачальником товару ТОВ «Монолітбудкомплект» не обґрунтовуються законом, так як з цих підстав договір може бути визнаний недійсним виключно за рішенням суду. Такого рішення суду відповідачем не надано.

Як вбачається з акту перевірки позивача від 17.08.2012р. підставою для висновків податкового органу про недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочину, здійсненому між ТОВ «Інпротех» та постачальником товару ТОВ «Монолітбудкомплект» був отриманий від ДПІ у Печерському районі м.Києва акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Монолітбудкомплект» № 506/22-2/34979064 від 28.03.2012р., яким не підтверджується реальне здійснення операцій за червень, вересень 2011р. між ТОВ «Інпротех» та ТОВ «Монолітбудкомплект». Зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що Товариством не надано відповіді на письмові запити ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18.08.2011р., 08.11.2011р. та Товариство не знаходиться за юридичною (податковою) адресою 1000 М. м.КИЇВ, вул..Мечникова 14/1, про що складено акт від 28.03.2012р. за №83/22-2/34979064. (арк..10 акту перевірки позивача 17.08.2012р.) проте вказане не може бути прийнято в якості належного доказу на підтвердження факту нікчемності правочинів, з огляду на наступне.

Судом досліджений та залучений до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 712032 відносно ТОВ «Монолітбудкомплект» станом на 05.11.2012р., згідно якого місцезнаходження останнього м.Київ, Печерський район, вул..Крутий Узвіз буд.6/2, літ.А, статус відомостей про юридичну особу : підтверджено. Відповідно до копії Свідоцтва № 100238103, НБ № 464769 ТОВ «Монолітбудкомплект» зареєстровано платником податку на додану вартість 31.07.2009 ДПІ у Печерському районі м.Києва.

Крім того, згідно Листа ВАСУ «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» N 742/11/13-11, 02.06.2011, зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Монолітбудкомплект». Так згідно Договору № 137 від 27.07.2009пр. копія якого наявна в матеріалах справи, укладеного між ТОВ «Інпротех» та ТОВ «Монолітбудкомплект» постачальник зобов'язується у визначений строк поставити та передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити дану продукцію, а саме, дросель індуктивний (реактор) з відповідними характеристиками.

Згідно Договору № 05/11-1 від 17.05.2011р. копія якого наявна в матеріалах справи, укладеного між ТОВ «Інпротех» та ТОВ «Монолітбудкомплект» предметом якого є продавець передає покупцю у власність товар, кількість і асортимент якого зазначений в Специфікації, яка є невід'ємною частиною вказаного Договору, покупець зобов'язується прийняти продукцію та сплатити її вартість. П.п.2.3 вказаного договору умови поставки продукції : склад покупця м.Кривий Ріг. За умовами вказаного договору постачальник зобов'язувався поставити трансформатори, та інше електротехнічне обладнання, а саме : викатні елементи з вакуумним вимикачем ВБ4-П, вимикачі вакуумні високовольтні серії ВБ4-П, комплекти жорсткої оцинковки 110кВ, електромагнітне блокування роз'єднувача РДЗ і ін..

Вказаними Договорами передбачені всі істотні умови, укладені Договори підписані від імені обох сторін та підписи скріплені печатками, тобто також відповідають вимогам п.2 статті 207 Цивільного Кодексу України.

Фактичне виконання умов договору оформлено первинними документам які надані, як під час перевірки, так і до суду. Первинні документи - видаткові накладні, податкові накладні, якими оформлені господарські операції з виконання умов договорів складені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто відповідають вимогам чинного законодавства щодо надання документу юридичної сили і доказовості.

На підтвердження факту розрахунків та належного виконання умов договору, судом також досліджені, належним чином оформлені видаткові накладні, податкові накладні, розрахункові платіжні банківські документи, специфікації до договорів, журнал-ордер і відомості по рахунку 631 за червень, вересень 2011р., акти приймально-здавальних випробувань, паспорти трансформаторів, паспорти викатних елементів з вакуумним вимикачем ВБ4-П, паспорти вимикачів вакуумних високовольтних серії ВБ4-П, протоколи приймально-здавальних випробувань викатних елементів, вимикачів, паспорти комплектів жорсткої оцинковки 110кВ, паспорти електромагнітного блокування роз'єднувача РДЗ.

Як вбачається згідно арк..7 акту перевірки позивача встановлено, що транспортування товару здійснювало ТОВ «Придніпровська транспортна компанія» згідно наступних ТТН : серія 02 АБЖ № 881676 від 12.09.2011р., автомобіль Камаз 5320, держ. НОМЕР_2, водій ОСОБА_5, вантажовідправник ТОВ «Монолітбудкомплект», вантажоодержувач - ТОВ «Інпротех», пункт завантаження - м.Київ, пункт розвантаження - м.Кривий Ріг, та транспортування товару здійснювало ТОВ «Декс-Транс» згідно наступних ТТН: серія 07АС100 № 141 від 29.06.2011р., автомобіль ДАФ, держ НОМЕР_3, водій ОСОБА_7, вантажовідправник ТОВ «Монолітбудкомплект», вантажоодержувач - ТОВ «Інпротех» пункт завантаження - м. Київ, пункт розвантаження - м. Кривий Ріг.

Тобто на підтвердження транспортування придбаних товарів позивачем як під час перевірки так і до суду надані : договори поставки, товарно-транспортна накладні, рахунки, Акти здачі-прийомки виконаних робіт, шляхові листи вантажного автомобіля, подорожні листи вантажного автомобіля.

Крім того, судом досліджено договори оренди офісного та складського приміщення, а саме договір оренди приміщення для офісу № 10 від 02.12.2010р. між ТОВ «Будтехсервіс» орендодавець та ТОВ «Інпротех» орендар, доповнення до договору №66 від 02.12.2009р., Акт прийому-прийому №1, №2 від 31.12.2010р.

Тобто фізична, технічна та технологічна можливості підприємства позивача ТОВ «Інпротех» до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції за договорами поставки укладеними між ТОВ «Інпротех» та ТОВ «Монолітбудкомплект» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає, що позивач повністю виконав свої зобов'язання перед його контрагентами, що підтверджено зазначеними вище документами та правомірно сформував податковий кредит, відповідно до вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

При прийнятті рішення судом також враховано, що станом на час розгляду справи державна реєстрація контрагента позивача ТОВ «Монолітбудкомплект» не скасована, а згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 712032 відносно ТОВ «Монолітбудкомплект» станом на 05.11.2012р., статус відомостей про юридичну особу - підтверджено. Відповідно до копії Свідоцтва № 100238103, НБ № 464769 ТОВ «Монолітбудкомплект» зареєстровано платником податку на додану вартість 31.07.2009 ДПІ у Печерському районі м.Києва, тобто на момент вчинення відповідних господарських операцій вказаний контрагент був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Тобто статус учасників господарських операцій відповідає законодавчо встановленій спеціальній податковій правосуб'єктності.

Нарахування податковим органом штрафних санкцій є мірою юридичної відповідальності за порушення податкового законодавства. Однак порушення порядку здійснення господарської діяльності третіми особами не впливають на результати діяльності платника податків та не можуть бути підставою для притягнення останнього до відповідальності.

Крім того доводи податкового органу суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно в п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки Податковий кодекс України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України. Зазначені нормативно-правові акти не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства та повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України.

Отже, оскільки чинне законодавство передбачає індивідуалізацію юридичної відповідальності, позивач як добросовісний платник податків не може нести відповідальність за негативні наслідки господарської діяльності контрагентів, а тим більше за відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів. Враховуючи, що правочини за участі Позивача укладені, виконані та документально підтверджені належним чином - немає правових підстав збільшувати грошові зобов'язанні по сплаті податків та застосовувати штрафні санкції до Позивача.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача на підставі яких було складено Акт перевірки, визнання протиправними дій щодо визнання угод та правочинів, такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, зобов'язання відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту, зобов'язання відповідача вилучити із АС інформацію про результати перевірки ТОВ «Інпротех», що оформлена Актом перевірки від 17.08.2012р. № 521/221/31693825 і поновити в ній данні, що містяться у наданих ТОВ «Інпротех», податкових звітах з податку на додану вартість за період з 01.06.2011р. по 30.06.2011р. та з 01.09.2011р. по 30.09.2011р., то суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки вказані вимоги за способом викладення та можливими наслідками задоволення не можуть розглядатись судом в якості матеріально-правового способу захисту порушеного права.

Крім того, з аналізу норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, а за наявності податкового повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001412301 від 31.08.2012 р., саме воно несе негативні наслідки для позивача, оскарження якого відповідає належній формі захисту порушеного права згідно з вимогами КАС України, правом на що позивач скористався, відповідно за вказаних обставин, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку що відповідачем правомірність своїх дій не доведена, а позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001412301 від 31.08.2012 р. обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інпротех» до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0001412301 від 31.08.2012 р.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 12.11.2012 року.

Суддя Н.В. Турлакова