Постанова № 28644709, 04.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/16365/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Тютюннику М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Климович В.П. (дов.)

відповідача: Бєломєстнової Л.В. (дов.)

Стороженка В.А. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш»

до Східної митниці

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» (надалі - позивач, ТОВ «Донпроммаш») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східної митниці (надалі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2012р.: №182 про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 11 818,09 грн., у тому числі за основним платежем 9 598,62 грн. і за штрафними санкціями - 2 219,47 грн.; №183 про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у сумі 29 987,60 грн., у тому числі за основним платежем 24 422,94 грн. і за штрафними санкціями - 5 564,66 грн.; стягнення з відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 21.08.2012р. №48/2/700000000/0031297292, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового та митного законодавства законодавства.

В судовому засіданні від 04.01.2013р. представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Східна митниця надала до суду письмові заперечення на позовну заяву, за змістом яких не погоджується з вимогами зазначеного позову, вважаючи, що включення до складу митної вартості повної суми витрат на транспортування - обґрунтоване, а, відповідно, оскаржувані податкові повідомлення - правомірні.

В судовому засіданні від 04.01.2013р. представники відповідача проти позову заперечували та просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 31297292, місцезнаходження: 83114, м.Донецьк, пр.Панфілова, буд. 20-Б), про що видане відповідне свідоцтво серія А00 №302700.

Східною митницею була проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання ТОВ «Донпроммаш» законодавства України з питань митної справи за період з 27.02.2009р. по 27.02.2012р.

Наказом митниці від 13.02.2012р. №115 проведення даної перевірки було призупинено до моменту повернення всіх необхідних документів, адже, як було з'ясовано після початку перевірки, значна кількість необхідної документації була вилучена податковою міліцією у зв'язку з порушенням кримінальної справи. Листом від 22.03.2012р. №11-23/4063 Східна митниця повідомила ТОВ «Донпроммаш» про призупинення перевірки.

Після отримання від УП ДПС у Донецькій області інформації про винесення судом постанови про закриття кримінальної справи у відношенні посадових осіб ТОВ «Донпроммаш» та повернення вилучених документів, наказом митниці від 20.06.2012р. №379 з 22.06.2012р. проведення документальної планової виїзної перевірки було поновлено. Даним наказом встановлено провести перевірку в трок до 31.07.2012р.

Враховуючи великий обсяг зовнішньоекономічних операцій, що підлягали перевірки та затримку в наданні запитаних документів з боку підприємства, наказом митниці від 30.07.2012р. №452 було продовжено строк проведення даної перевірки на 15 днів, до 21.08.2012р.

По закінченню вказаної перевірки було складено відповідний акт від 21.08.2012р. №48/2/700000000/0031297292 (надалі - Акт від 21.08.2012р.).

Згідно висновків вказаного акту від 21.08.2012р., перевіркою дотримання ТОВ «Донпромаш» вимог законодавства України з питань митної справи встановлено порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності вимог п.5 ст.267 Митного кодексу України в частині недостовірності задекларованих витрат на транспортування імпортованих товарів, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 84 737,60 грн. (мито - 14 019,91 грн., ПДВ - 70 717,69 грн.), перерахуванню до Державного бюджету підлягають кошти у сумі 83 160,10 грн. (мито 13 584,73 грн., ПДВ - 69 575,37 грн.).

За наслідками адміністративного оскарження акту перевірки від 21.08.2012р. №48/2/700000000/0031297292, вказаний акт залишено без змін.

На підставі акту перевірки були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 23.11.2012р.:

- №182 про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 11 818,09 грн., у тому числі за основним платежем 9 598,62 грн. і за штрафними санкціями - 2 219,47 грн.;

- №183 про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у сумі 29 987,60 грн., у тому числі за основним платежем 24 422,94 грн. і за штрафними санкціями - 5 564,66 грн.

В ході проведення перевірки було встановлено.

В період з 27.02.2009р. по 27.02.2012р., що підлягав перевірці, ТОВ «Донпроммаш» здійснювало ввезення на митну територію України у режимі ІМ-40 таких товарів: частини взуття: підошва гумова для виготовлення взуття; шкіряна підкладка свиняча без лицьового покриття (спил) для взуття; текстильні матеріали; машини швейні автоматичні промислові для виробництва або ремонту взуття та інше згідно зовнішньоекономічних контрактів.

Під час перевірки правильності визначення митної вартості даних митних оформлень встановлено, що митна вартість визначалася:

- за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (до митного оформлення надавались рахунки, договори, декларації митної вартості форми ДМВ-1, сертифікати про походження товару, платіжні доручення);

- із застосуванням 3 методу визначення митної вартості (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

- із застосуванням 6 методу оцінки (резервний метод).

Перевезення вантажу на умовах поставки EXW, FCA здійснювало автомобільним та авіатранспортом із використання послуг експедиторів/перевізників за договорами на транспортно-експедиційне обслуговування.

Розрахунки за транспортно-експедиційні послуги між експедиторами/перевізниками та ТОВ «Донпроммаш» згідно платіжних доручень здійснювались безготівковим способом на підставі актів виконаних робіт та виставлених рахунків.

Перевірку достовірності декларування митної вартості товарів, імпортованих ТОВ «Донпроммаш» на умовах поставки FСA, EXW здійснено шляхом співставлення даних, що містяться у документах, поданих до митного оформлення, з даними бухгалтерського обліку підприємства, а саме використано: вантажні митні декларації, товарно-транспортні накладні, декларації митної вартості, довідки, які подавалися до митного оформлення для підтвердження розміру витрат на транспортування товару до митного кордону України, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи, що підтверджують оплату ТОВ «Донпроммаш» за отримані транспортно-експедиційні послуги.

За результатами перевірки встановлено, що вартість витрат на доставку імпортованих товарів до митного кордону України на умовах поставки FСA, EXW, зазначених у довідках, що подавалися ТОВ «Донпроммаш» до митного оформлення, не підтверджуються у документах бухгалтерського обліку підприємства.

Так, під час митного оформлення товарів за ВМД від 12.08.2010р. №700000012/0/010425 для підтвердження транспортних витрат ТОВ «Донпроммаш» подавалась виписана ТзОВ ТП «М+К» калькуляція транспортних витрат від 11.08.2010р. №01/11-08/10, згідно якої транспортні витрати з перевезення вантажу маршрутом м.Merato Saraceno (Італія) - п/п Чоп (Україна) склали 6 590,63 грн. В той же час в ході перевірки від підприємства отримано рахунок від 11.08.2010р. №5729 та акт від 13.08.2010р. №5729, що виставлялися ТзОВ ТП «М+К» за дане перевезення. Згідно вказаних первинних документів вартість міжнародних транспортних послуг м.Merato Saraceno (Італія) - п/п Чоп (Україна) складає 8 869,89 грн.

Таким чином, на підставі наведеного, митним органом було зроблено висновок, що ТОВ «Донпроммаш» занижено транспортні витрати, а відтак і митну вартість на 2 279,26 грн.

Також, відповідач зазначає, що неможливо виділити із повної ціни транспортування імпортованих товарів та обчислити витрати на транспортування товарів після їх ввезення, оскільки немає документального підтвердження таких витрат.

Таким чином, митний орган стверджує, що до складу митної вартості повинна бути включена повна сума витрат на транспортування оцінюваних товарів ТОВ «Донпроммаш».

Під час митного оформлення товарів за ВМД від 28.07.2010р. №700000012/0/009682 та №700000012/0/009684 для підтвердження транспортних витрат ТОВ «Донпроммаш» подавалась виписана ПП «Фортуна-Донецьк» довідка про вартість транспортних витрат від 21.07.2010р. та копія рахунка-фактури від 26.07.2010р. №23/а, згідно яких транспортні витрати з перевезення вантажу маршрутом Італія - п/п Чоп склали 10 850,00 грн.

Відповідач зазначає, що в ході перевірки від підприємства отримано рахунок-фактуру за тим же номером і датою (від 26.07.2010р. №23/а) та акт від 28.07.2011р. №23/а, що виставлялися ПП «Фортуна-Донецьк» за дане перевезення. Згідно вказаних первинних документів вартість транспортних послуг Італія - п/п Чоп - Україна складає 35 142,00 грн.

Таким чином, митний орган прийшов до висновку, що оскільки відсутнє документальне підтвердження поділу транспортних витрат до і після перетину митного кордону України, сума у розмірі 24 292,00 грн. повинна бути включена до митної вартості

Шляхом зіставляння відомостей, зазначених у вантажних митних деклараціях та документах, що надавались об'єктом контролю під час митного оформлення (інвойси, транспортні накладні, довідки транспортних витрат), з бухгалтерськими документами ТОВ «Донпроммаш» (договори на надання послуг з транспортування вантажів, акти виконаних робіт, рахунки на надання транспортних послуг, платіжні документи) встановлено невідповідність між розміром транспортних витрат, заявлених під час митного оформлення, та витратами, понесеними перевізником вантажу.

Згідно пояснень відповідача, кошти у загальній сумі 339 688,60 грн. підлягають включенню до митної вартості задекларованих товарів за вказаними ВМД.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено, що заниження податкового зобов'язання позивача склало 84 737,60 грн. (мито - 14 019,91 грн., ПДВ - 70 717,69 грн.).

Східна митниця надала пояснення, відповідно до яких стало відомо, що на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень закінчився встановлений п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України строк давності для визначення контролюючим органом сум грошових зобов'язань ТОВ «Донпроммаш» для ВМД, оформлених у 2009р., у зв'язку з чим сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті є меншою у порівнянні з визначеною у акті перевірки, та загалом складає 34 021,56 грн., з яких ввізне мито - 9 598,62 грн. та ПДВ - 24 422,94 грн.

Статтею 259 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Частинами 1,2 ст.264 Митного кодексу України встановлено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 265 Митного кодексу України (дійсного на момент виникнення правовідносин) встановлено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Статтею 69 Митного кодексу України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Процедуру здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також донарахування обов'язкових платежів установлює «Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 р. N 339 (у редакції чинній на момент проведення перевірки).

У відповідності до п. 4 вказаного Порядку встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом:

1) проведення: перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості товарів; камеральної перевірки; перевірки згідно з «Порядком проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1730 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 51, ст. 3363);

2) надсилання запитів до: митних органів іноземних держав з метою встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення товарів митним органам України; державних органів, установ та організацій для встановлення автентичності документів, поданих під час митного оформлення, та достовірності відомостей, що в них містяться, у тому числі з метою підтвердження дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України;

3) вжиття інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи заходів.

Згідно п.7 вказаного Порядку, у разі коли в результаті здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Держмитслужбою формою.

Суд зазначає, що Східною митницею проведена перевірка позивача у відповідності до «Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та «Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1730, які були чинними на момент проведення перевірки.

Тобто, при проведенні перевірки відповідач діяв у відповідності до чинного на час здійснення перевірки законодавства та в межах наданих йому повноважень.

Згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою ст.9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ст.267 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При цьому зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижченаведені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню:

а) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

б) витрати на транспортування після ввезення;

в) податки та збори (обов'язкові платежі), які справляються в Україні.

Із наведеної норми вбачається, що витрати на транспортування після ввезення не включаються до митної вартості тільки за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Відповідно до «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 8 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 р. встановлено, що для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:

- або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;

- або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Позивач пояснив, що після отримання акту первірки до митного органу були надані наступні документи:

- акт здачі-прийняття робіт від 03.12.2009р. №28/а, рахунок-фактура №28-а від 03.12.2009р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 27.02.2010р. №5/а, рахунок-фактура №5-а від 27.02.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 02.03.2010р. №6/а, рахунок-фактура №6-а від 02.03.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 31.03.2010р. №7/а, рахунок-фактура №7-а від 25.03.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 25.06.2010р. №21/а, рахунок-фактура №21-а від 25.06.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 28.07.2010р. №23/а, рахунок-фактура №23-а від 26.07.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 13.12.2010р. №25/а, рахунок-фактура №25-а від 13.12.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 24.02.2011р. №16, рахунок-фактура №16 від 22.02.2011р.;

- акт здачі-прийняття робіт від 31.03.2010р. №7/а, рахунок-фактура №7-а від 25.03.2010р.;

- рахунок на оплату №35 від 05.05.2010р., акт надання послуг №38 від 14.05.2010р.;

- акт здачі-прийняття робіт №0749 від 05.07.2010р.;

- довідка вартості перевезення вантажу автомобілем від 23.06.2010р.;

- акт виконаних робіт №5729 від 13.08.2010р., рахунок на оплату за надані транспортні послуги №5729 від 11.08.2010р.;

- калькуляція транспортних витрат №01/11-08/10 від 11.08.2010р.;

- акт виконаних послуг №СА-0091;

- рахунок-фактура №СА-0091 від 14.03.2011р.;

- калькуляція транспортних витрат від 14.03.2011р.;

- калькуляція транспортних експедиційних витрат від 22.02.2011р.;

- калькуляція транспортних витрат від 25.03.2011р.;

- рахунок-фактура №28-а від 07.12.2009р.;

- акт надання послуг №38 від 14.05.2010р.;

- рахунок на сплату №35 від 05.05.2010р.;

- податкова накладна №36 від 17.05.2010р.;

- рахунок-фактура №СФ-0000749 від 30.06.2010р.;

- акт виконаних робіт №5729 від 13.08.2010р.;

- рахунок на оплату за надані транспортні послуги №5729 від 11.08.2010р.;

- рахунок-фактура №СФ-0001276 від 08.10.2010р.

Абзацом 2 п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України встановлено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до абз.2 та 4 п.44.7 ст.44 ПКУ протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу всі необхідні документи.

Суд зазначає, що відповідач порушив нормативні приписи ст.44 Податкового кодексу України, а саме після отримання документів не призначив позапланову документальну перевірку.

Також суд зазначає, що вказані вище документи, які були надані митному органу, відповідають нормам Закону України «Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт перевезення товару та можливість виокремлення вартості послуг перевезення за межами та на митній території України..

Крім того, як вбачається із пояснень відповідача, митний орган не спростовує факт перевезення, зокрема, за міжнародною автомобільною накладною CMR. Але вказаний, та інші транспортні документи, а також і виставлені експедитором калькуляції, рахунки, не фіксують факт здійснення господарської операції - перевезення та не підтверджують фактичний розмір розрахунків позивача з експедитором.

Також відповідач зазначає, що на момент митного оформлення належні документальні докази, що фіксують факт надання послуг з перевезення, були відсутні.

Із вказаними висновками про неможливість встановлення розмежування транспортних витрат до і після перетину митного кордону України, суд не може погодитися оскільки, здійснивши правовий аналіз документів, суд дійшов висновку, що із наданах позивачем до матеріалів справи документів, а саме калькуляцій транспортних витрат, рахунків-фактури та актів виконаних робіт, вбачається можливим встановити поділ транспортних витрат до і після перетину митного кордону України.

Тобто, відповідачем неправомірно зарахована до складу митної вартості повна сума витрат на транспортування оцінюваних товарів ТОВ «Донпроммаш».

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Донпроммаш» в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 23.11.2012р.:

- №182 про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 11 818,09 грн., у тому числі за основним платежем 9 598,62 грн. і за штрафними санкціями - 2 219,47 грн.;

- №183 про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у сумі 29 987,60 грн., у тому числі за основним платежем 24 422,94 грн. і за штрафними санкціями - 5 564,66 грн.

Щодо позовних вимог ТОВ «Донпроммаш» про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Згідно ч.1 ст.9 вказаного Закону України судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

На квитанції від 29.11.2012р., наданої до матеріалів справи, як доказ сплати судового збору, зазначено, що отримувач судового збору: Держбюджет Калінінського району м.Донецька.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Донпроммаш» в частині стягнення судових витрат з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Донпроммаш» підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» до Східної митниці задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східної митниці №182 від 23.11.2012р. про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 11 818,09 грн., у тому числі за основним платежем 9 598,62 грн. і за штрафними санкціями - 2 219,47 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східної митниці №183 від 23.11.2012р. про нарахування податкового зобов'язання по сплаті мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у сумі 29 987,60 грн., у тому числі за основним платежем 24 422,94 грн. та за штрафними санкціями - 5 564,66 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донпроммаш» (ЄДРПОУ 31297292, місцезнаходження: 83000, м.Донецьк, пр.Панфілова, 20 Б) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок судового збору.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 4 січня 2013 року, повний текст виготовлено 9 січня 2013 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.