Постанова № 28644581, 10.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/16089/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 25 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В. при секретарі судового засідання Поддубному С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД», м. Миколаївка

до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 6 листопада 2012 року № 0003551542

за участю представників:

від позивача: Макіяна Г.М. - за дов.

від відповідача: Олійникова С.І., Склярової Н.С. - за дов.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» заявлено позов до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 6 листопада 2012 року № 0003551542 про нарахування грошового зобов'язання в розмірі 2395 грн. 70 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 17 вересня 2012 року № 4421/15-210/23124940 податковим органом було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, відповідно до якого підприємству нараховано суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 2395 грн. 70 коп. за порушення пункту 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України. Складений за результатами перевірки акт позивач вважає незаконним, оскільки, камеральні перевірки проводяться податковим органом в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Посилається на пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України відповідно до якого протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Зазначив, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року від 24 січня 2012 року мав бути перевірений до 23 лютого 2012 року, однак всупереч нормам Податкового кодексу України перевірка була проведена з порушенням порядку проведення перевірок. Окрім цього, представник позивача зазначив, що підприємство відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України знаходиться на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, а отже до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» не може бути застосована норма абзацу 3 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до ст. 209 розділу V Кодексу), який є податковою звітністю, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки. Отже для підприємства, що обрало оподаткування в порядку статті 209 Податкового кодексу України не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати. Листом Державної податкової служби України від 9 вересня 2011 року № 14/7/15-3417-04 «Щодо виправлення помилок у звітності з податку на додану вартість» визначено, що у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції відповідно до норм Податкового кодексу України до платника податку не застосовуються.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог діючого законодавства, в обґрунтування чого пояснив, що позивачем 24 січня 2012 року до податкового органу було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на 47914 грн. Позивачем після встановлення факту заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість минулих податкових періодів, було подано уточнюючий розрахунок за березень 2011 року від 24 січня 2012 року, але у порушення вимог абзацу 3 пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України не сплачено штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, внаслідок чого відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 6 листопада 2012 року № 0003551542 про накладення штрафу у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання. Стосовно строків проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідач зазначив, що відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України граничний термін надання уточнюючого розрахунку є строк, передбачений пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, тобто 1095 днів, отже податковим органом не було порушено строки проведення зазначеної перевірки.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 23124940, знаходиться на податковому обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість (дата реєстрації - 26.07.1997р.), є суб'єктом спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (дата реєстрації - 01.01.2009р., дата початку дії свідоцтва - 04.09.2009р.). Пунктом 209.1 статті 209 Податкового кодексу України закріплено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування. Відповідно до пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. У відповідності до підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Податковим органом (відповідачем у справі) була проведена камеральна перевірка уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року, наслідки якої викладені в акті перевірки від 17 вересня 2012 року № 4421/15-210/23124940. Так, висновком камеральної перевірки встановлена несплата позивачем до бюджету суми штрафу в розмірі 3% від суми недоплати у зв'язку зі збільшенням суми податку на додану вартість, яка у поточному звітному (податковому) періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в розмірі 47914 грн.

Позивачем 26 жовтня 2012 року на адресу відповідача було подано заперечення на акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 17 вересня 2012 року № 4421/15-210/23124940, в якому просив скасувати акт про результати камеральної перевірки.

Листом від 1 листопада 2012 року відповідачем була надана позивачу відповідь на заперечення від 26 жовтня 2012 року, в якій податковий орган зазначив, що підприємством не були виконані вимоги пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, тому вищезазначений акт перевірки був складений з відповідними висновками, які узгоджуються з діючим законодавством.

На підставі вищенаведеного акту перевірки відповідачем відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України за порушення позивачем пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 6 листопада 2012 року № 0003551542, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 2395 грн. 70 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що 20 квітня 2011 року позивачем до податкового органу подана декларація з податку на додану вартість за березень 2011 року. У рядку 8.1 декларації підприємством зазначено суму податкового кредиту: обсяги придбання - 309810 грн., дозволений податковий кредит - 61962 грн.; у рядку 7 - усього податкових зобов'язань зазначено - 50376 грн.

Позивачем 24 січня 2012 року до податкового органу було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року, відповідно до якого платником самостійно збільшено суму податку на додану вартість, яка у звітному (податковому) періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в розмірі 47914 грн.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлений нормами статті 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в порушення пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України позивачем не було розраховано та сплачено до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати 47914 грн. до подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року від 24 січня 2012 року.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що оскільки підприємство відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України знаходиться на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, то норма пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України до нього не може бути застосована з наступних підстав.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Однак, з аналізу статті 50 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що дана норма врегульовує питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності. Виправлення допущених помилок може бути здійснене одним із таких способів: подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у встановленій формі або відображення уточнених показників у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період. Як у першому так і в другому випадку, платник податків не звільняється від обов'язку сплатити суму недоплати та штраф. Розмір штрафу відрізняється. Так, у першому випадку (у разі надання уточнюючого розрахунку) він становить три відсотки від суми недоплати, тоді як у другому (відображення суми недоплати у податковій декларації наступного податкового періоду) - п'ять відсотків від суми заниження податкового зобов'язання. У першому випадку сума недоплати та штраф сплачуються до моменту подання уточнюючого розрахунку, а у другому випадку сума недоплати, збільшена на суму штрафу, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку відображається у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 120.2 статті 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Таким чином, податковим органом позивачу правомірно застосовані спірним податковим повідомленням-рішенням за порушення ним пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2395 грн. 70 коп.

Стосовно посилання позивача на факт порушення податковим органом (відповідачем у справі) строків проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, суд зазначає, що згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Таким чином, строки проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за березень 2011 року, що був наданий 24 січня 2012 року, податковим органом порушені не були.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року було завищено суму податкового кредиту та занижено суму податкового зобов'язання з цього податку на 47914 грн., та при поданні уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року, підприємством не було виконано вимоги пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, а саме не було розраховано та сплачено до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати 47914 грн. до подання такого уточнюючого розрахунку. Таким чином, податковим органом доведена правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення від 6 листопада 2012 року № 0003551542 про нарахування грошового зобов'язання в розмірі 2395 грн. 70 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-ЛТД» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 6 листопада 2012 року № 0003551542 про нарахування грошового зобов'язання в розмірі 2395 грн. 70 коп., відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 січня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 15 січня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.