Рішення № 28642279, 17.01.2013, Київський районний суд м. Донецька

2/0523/385/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

21.11.2012 року м. Донецьк

Київський районний суд міста Донецька у складі

Головуючого судді - Л.М. ПАВЛЕНКО

При секретарі - П.П. КАРПОВІ

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Київського районного суду міста Донецька справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»про визнання п. 4 та п. 12 Кредитного договору -недійсними, вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження транспортного засобу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Київського районного суду міста Донецька із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»про визнання кредитного договору удаваним правочином, визнання п. 4 та п. 12 Кредитного договору -недійсними.

Мотивуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 зазначив, що 21.07.2008р. між ним та ЗАТ «Альфа-Банк»укладено кредитний договір №700008047. Зазначений договір було укладено сторонами із зазначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів фізичних осіб на час укладання кредитного Договору.

Відповідно до п. 2.7 кредитного договору №700008047 від 21.07.2008р. Відповідач зобов'язався надати Позивачу кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (картковий рахунок) Позивача №26202700008047, згідно п. 2.1. у сумі 29 894 долари США 36 центів (двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири долари США 36 центів). Відповідно до п. 2.2. Позивач зобов'язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 18,5 % річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом та зі сплатою комісійної винагороди за перерахування коштів продавцю страховику в сумі 2 681,66 (дві тисячі шістсот вісімдесят одна гривня 66 копійок). У п. 2.8. кредитного договору зазначено, що Відповідач зобов'язується щомісяця в термін до 22 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого за договором становить 637 доларів США (шістсот тридцять сім доларів США).

Згідно п. 2.4. кредитного договору, кредит надавався для придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу №0807-08004 від 08.07.2008р., укладеного між Позивачем та ТОВ «Ніко-Донецьк». Відповідно до п. 2.7. кредитного договору, Відповідач перерахував кошти у сумі 134 083,00 грн. (сто тридцять чотири тисячі вісімдесят три гривні 00 коп.) на розрахунковий рахунок ТОВ «Ніко-Донецьк»та 8 896,82 грн. (вісім тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 82 коп.) на розрахунковий рахунок ТДВ «СК «Індіго»в якості оплати страхової суми за перший рік страхування транспортного засобу.

Станом на 01.10.2010р. Позивачем сплачено за кредитним договором 23 600 доларів США (двадцять три тисячі шістсот доларів США).

Відповідно до п. 12 кредитного договору зазначено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають сторони у зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз»у відповідності до його Регламенту. Позивач вважає, що даний пункт кредитного договору порушує його права та викладений всупереч вимогам ст. 203 ЦК України, оскільки вчинення правочину, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, не допускається.

Також, Позивач зазначив, що п. 4 кредитного договору є застава транспортного засобу. Відповідно до Закону України «Про заставу»договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об'єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна, транспортних засобів провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін договору.

Просив визнати удаваним правочином кредитний договір №700008047 від 21.07.2008р., укладений між ним та Відповідачем та недійсними п. 4 та п. 12 кредитного договору з підстав невідповідності вимогам діючого законодавства.

23.05.2012р. Відповідачем в особі юрисконсульта Лавренової О.В., були надані заперечення на позовну заяву ОСОБА_2 Відповідач вважає позовні вимоги такими, що не ґрунтується на чинному законодавстві і не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Позивач посилається на ст. 203 ЦК України як на підставу недійсності п. 12 кредитного договору №700008047 від 21.07.2008р. Однак не наводить доказів в чому саме полягає недійсність зазначеного кредитного договору.

Згідно зі ст.ст. 47, 49 і ч. 1 ст. 55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст. 1054, 1055 ЦК України комерційні банки здійснюють кредитне обслуговування позичальників на договірних умовах.

Відповідно до ст. 626 ЦК України -договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договору є підписи представника Банку та безпосередньо Позивача -ОСОБА_2.

На виконання умов кредитного договору Відповідач надав Позивачу кредитні кошти у розмірі 29 894,36 (Двадцять дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири долари 36 центів) для придбання транспортного засобу. Зазначені кошти Позивач отримав і спожив і проти факту не заперечує. Крім того, певний час Позивач виконував взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином і не вважав укладений кредитний договір таким, що суперечить нормам чинного законодавства.

На думку Відповідача Позивач помиляється стосовно свого порушеного права на звернення до суду загальної юрисдикції.

Укладаючи кредитний договір, Позивач був повністю ознайомлений з порядком вирішення спорів, пов'язаних з укладанням та виконанням зазначеного договору, що підтверджується його підписом на кредитному договорі. Жодного заперечення щодо порядку розгляду і вирішення спорів у Третейському суді з боку Позивача не надходило і лише у 2011 році Позивач замислився стосовно порядку розгляду спорів.

У відповідності до вимог ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стосовно п. 4 кредитного договору Відповідач вважає, що Позивач помилився щодо свого порушеного права.

Кредитний договір містить елементи різних правовідносин та є за своєю природою змішаним договором.

Застава транспортного засобу за кредитним договором є похідною угодою, яка укладається для забезпечення виконання іншої угоди, зокрема кредитного договору, і не може існувати самостійно, таким чином правила ст. 13 ЗУ «Про заставу»стосовно умов необхідності нотаріального посвідчення договору не застосовується.

Позивач надав до суду Заяву про уточнення позовних вимог, якою відмовився від вимоги щодо «визнання удаваним правочином Кредитний договір»та просив суд:

Визнати недійсним пункт 4 «умови забезпечення кредиту/застави»із підпунктами 4.1.-4.7.11 розділу №2. «Загальні умови кредитування фізичних осіб»Кредитного договору № 700008047 від 21.07.2008р.

В порядку застосування недійсності пункту 4 «умови забезпечення кредиту/застави»із підпунктами 4.1.-4.7.11 розділу №2. «Загальні умови кредитування фізичних осіб»Кредитного договору №700008047 від 21.07.2008р.: Зобов'язати Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (Донецька філія) (місцезнаходження: 83001, М.Донецьк, вул.. Артема, 74, ЄДРПОУ 25333599) зняти обтяження транспортного засобу (об'єкту обтяження), яке належить ОСОБА_2 (ІІН в ДРФО НОМЕР_1) - автомобіля легкового, MITSUBISHI L200, рік випуску 2008, номер об'єкту НОМЕР_2, тип ТЗ легковий пікап, номер державної реєстрації: НОМЕР_3, яке (обтяження) накладено згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: № витягу 19838288 від 23.07.2008р. про приватне обтяження -заставу рухомого майна на підставі кредитного договору, 700008047, 21.07.2008, ЗАТ «Альфа-Банк»та вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження вказаного транспортного засобу - реєстраційний номер запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 7612959, контрольна сума запису ГЕ40А50ЕВ0.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи без її участі на підставі матеріалів справи, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, але від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, тому враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, з ухваленням заочного рішення.

Судом встановлено, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.3 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника або обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна. Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюється законом.

З огляду на викладене, підставою для виникнення обтяження може бути договір, зокрема і договір застави.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про заставу», у випадках, коли предметом застави є, зокрема, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

У відповідності до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, забезпечення зобов'язання Позивача за кредитним договором №700008047 від 21.07.2008р., укладеним між сторонами в простій письмовій формі заставою належного Позивачу транспортного засобу, здійснено шляхом включення до зазначеного договору пункту 4 «умови забезпечення кредиту/застави»із п.п.4.1.- 4.7.11, що є порушенням імперативних приписів ст.13 ЗУ «Про заставу»щодо його нотаріального посвідчення, та спричиняє наслідки, передбачені статтею 14 зазначеного Закону, ст. 203,215 ЦК України.

Зокрема, статтею 14 ЗУ «Про заставу»передбачено, що недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України.

З огляду на викладене, підлягає припиненню обтяження транспортного засобу, здійснене на підставі пункту 4 «умови забезпечення кредиту/застави»із підпунктами 4.1.-4.7.11 розділу №2. «Загальні умови кредитування фізичних осіб»Кредитного договору № 700008047 від 21.07.2008р., укладеному із порушенням вимог законодавства в порядку, передбаченому ч.5 ст. 43 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до зазначеної статті, відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про третейські суди»третейську угоду було укладено сторонами у вигляді третейського застереження в п. 12 розділу №1 «Базові умови кредитування»наступного змісту: «судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення спорів, які виникають при виконанні або припиненні договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням Договору збитків та недійсність (неукладеність) Договору, підлягають остаточному вирішенню у Постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз»у відповідності до його регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадської ».

Вищезазначене третейське застереження не відповідає встановленим ст. 12 ЗУ «Про третейські суди»вимогам , з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про третейські суди", склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді), а згідно до ч. 3 ст. 16, ч. 1 ст. 17 даного Закону, формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Як вбачається з тексту застереження, викладеному в пункті 4 «умови забезпечення кредиту/застави»із підпунктами 4.1.-4.7.11 розділу №2. «Загальні умови кредитування фізичних осіб»Кредитного договору № 700008047 від 21.07.2008р., порядок призначення судді для розгляду справи не встановлений.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про третейські суди" спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз»у одноособовому складі судді Нечай М.В. було прийнято рішення у справі № 895-6/104/10 від 13.05.2010р. (надалі - рішення третейського суду). В описовій частині рішення третейського суду зазначено про наявність необхідного обсягу компетенції для вирішення спору у відповідності до третейської угоди, яку, начебто, належним чином укладено у вигляді третейського застереження в кредитному договорі.

Проте, текст застереження, наведений в рішенні, не є тотожним застереженню, узгодженому та підписаному Позивачем в п. 12 розділу №1 «Базові умови кредитування».

Таким чином, третейською угодою не передбачено в якому складі та яким чином призначається склад суддів для розгляду справи в третейському суді, що є порушенням вимог ст. ст. 16, 17 Закону України "Про третейські суди" щодо формування складу третейського суду та є підставою для визнання її недійсною в порядку ст.ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України, а тому суд не бере її до уваги.

На підставі викладеного, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 13,14 Закону України «Про заставу», ст.3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Закону України «Про третейські суди», керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,214,215,ч.1 ст. 224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»про визнання п. 4 та п. 12 Кредитного договору -недійсними, вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження вказаного транспортного засобу - реєстраційний номер запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 7612959, контрольна сума запису ГЕ40А50ЕВ0 - задовольнити.

Визнати недійсним пункт 4 «умови забезпечення кредиту/застави»із підпунктами 4.1.-4.7.11 розділу №2. «Загальні умови кредитування фізичних осіб»Кредитного договору № 700008047 від 21.07.2008р.

В порядку застосування недійсності пункту 4 «умови забезпечення кредиту/застави»із підпунктами 4.1.-4.7.11 розділу №2. «Загальні умови кредитування фізичних осіб»Кредитного договору №700008047 від 21.07.2008р.: Зобов'язати Державне підприємство «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України (Донецька філія) (місцезнаходження: 83001, М.Донецьк, вул.. Артема, 74, ЄДРПОУ 25333599) зняти обтяження транспортного засобу (об'єкту обтяження), яке належить ОСОБА_2 (ІІН в ДРФО НОМЕР_1) - автомобіля легкового, MITSUBISHI L200, рік випуску 2008, номер об'єкту НОМЕР_2, тип ТЗ легковий пікап, номер державної реєстрації: НОМЕР_3, яке (обтяження) накладено згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна: № витягу 19838288 від 23.07.2008р. про приватне обтяження -заставу рухомого майна на підставі кредитного договору, 700008047, 21.07.2008, ЗАТ «Альфа-Банк»та вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна обтяження вказаного транспортного засобу - реєстраційний номер запису у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 7612959, контрольна сума запису ГЕ40А50ЕВ0.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Київського районного суду міста Донецька протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене у десятиденний строк до Апеляційного суду Донецької області.

СУДДЯ Л.М.ПАВЛЕНКО