Рішення № 28642203, 25.12.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №2/422/5366/2012

422/9483/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Давиденко Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго»про визнання дій незаконними, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2012 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго»про визнання дій незаконними, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12 січня 2010 року між сторонами було укладено договір про надання електроенергії, відповідно до умов якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 6,0 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором. 18 листопада 2009 року позивач замінив прилад обліку електроенергії на новий, у зв'язку із поломкою старого приладу, за власний рахунок. В листопаді 2011 року відповідач повідомив жильців будинку, в якому проживає позивач, про необхідність заміни приладів обліку, наполягаючи на обов'язковості їх заміни. 24 листопада 2011 року позивач звернувся до відповідача із скаргою на тиск щодо обов'язкової заміни приладів обліку, та повідомив, що в його квартирі вже встановлений прилад обліку електроенергії. 09 грудня 2011 року позивачу відключили електроенергію в його квартирі, викликавши ремонтну бригаду, постачання електроенергії було відновлено. Листом від 20 січня 2012 року позивач отримав відповідь на своє звернення, в якому були викладені підстави обов'язкового встановлення нового приладу обліку електроенергії. Також, позивач зазначив, що з листопада 2011 року на його мобільний та стаціонарний телефони регулярно дзвонять працівники РЕМ-4 з погрозами відключення від електромережі, а також, застосуванням штрафних санкцій за відмову встановлення приладу обліку електроенергії, чим було нанесено моральну шкоду позивачу.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив суд визнати дії Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго»незаконними та стягнути на свою користь моральну шкоду у сумі 4 000,00 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надав письмову заяву, в якій не заперечує проти розгляду справи без своєї присутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, в особі свого представника, в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, письмових заяв про розгляд справи без своєї присутності до суду не надсилав.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.11.2009 року, відповідно до акту технічної перевірки стану і схеми підключення засобу обліку електричної енергії, збереження пломб на ньому та стану до облікової проводки побутового споживача № 9744, була проведена заміна приладу обліку електроенергії після заміни проводки, яка проводилась працівниками РЕМ-4, за що позивачем було сплачено121,12 грн. (а.с.7,8).

12 жовтня 2010 року між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «ЕК «Дніпрообленерго»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпрообленерго») укладено договір №8364070 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, відповідно до умов якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 6,0 кВт електроустановок споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені договором (а.с.11-12).

24 листопада 2011 року позивач звернувся із заявою до відповідача щодо заміни приладу обліку, на що відповідачем була направлена письмова відповідь, в якій зазначено, що енергопостачальні організації мають право самостійно вирішувати питання власної господарської діяльності в межах, визначених чинним законодавством, зокрема в частині встановлення на території відповідного регіону однотипної технічної політики. Тобто, заміна приладів обліку не суперечить діючому законодавству. Енергопостачальник не повинен повідомляти споживача та отримувати його згоду на проведення робіт по заміні лічильників, оскільки таки види робіт проводяться планово за затвердженими компанією графіками (а.с.13,14).

12 грудня 2011 року позивач звернувся до відповідача із скаргою про відключення його квартири від електропостачання, зазначивши в ній, що 09 грудня 2011 року повернувшись з роботи в його квартирі було відсутнє електроживлення, викликавши аварійну бригаду постачання електроенергії було відновлене. На дану скаргу відповідач повідомив, що відключення квартири позивача від електропостачання не проводилось через відсутність жодних на те підстав, а також, рекомендовано позивачу для уникнення в майбутньому непорозумінь, ліквідувати безперешкодний доступ до розподільчого електрощита власними сила або звернувшись до КЖЕПу, на балансі якого знаходиться розподільчий електрощит. Взявши до уваги рекомендації відповідача, 07 лютого 2012 року позивач звернувся до начальника дільниці КЖЕП №25 Бирюкову С.Г. щодо дозволу встановлення замка (а.с.15,16,19).

10 січня 2012 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою щодо пломбування приладу обліку, придбаний позивачем за власні кошти, який не опломбовано, так як, згідно відповіді відповідача, старі прилади обліку не пломбуються. У відповідь на звернення позивача, відповідач зазначив, що є доцільним замінити прилад обліку на електронний, про що повідомлялося раніше позивачу у відповідях на його звернення, а також те, що будь-які підтвердження того, що прилад обліку, який встановлений в квартирі позивача, придбаний ним за власні кошти -відсутні (а.с.17,18).

На адресу позивача 02 лютого 2012 року направлено попередження (про неможливість виконання робіт з заміни приладу обліку) щодо забезпечення необхідного доступу працівникам енергопостачальника для виконання робіт із заміни приладу обліку (а.с.8).

29 лютого 2012 року позивач звернувся із скаргою щодо примусової заміни електронного приладу обліку електроенергії до директора Дніпропетровський міських електромереж Васильєва Ю.Г., виклавши в ній раніше зазначені в своїх заявах та скаргах, обставини (а.с.20).

Відповідачем, листом №2603 від 29 березня 2012 року, зазначено, що в будинку, в якому проживає позивач проводиться встановлення приладів обліку, згідно інвестиційної програми «НІК АСКУЄ». Позивач відмовляється встановлювати новий прилад обліку, мотивуючи відмову тим, що прилад обліку встановлений на даний момент, придбаний за власні кошти ОСОБА_1, але в заявці по якій проводилась заміна даного приладу, наявна лише проплата за заміну приладу обліку, а звинувачення позивача щодо відключення квартири від електропостачання є безпідставними, оскільки підстав для відключення не було (а.с.21).

Відповідно до п. 8, 9 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999р., прилади обліку електричної енергії (далі - прилади обліку) мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з встановлення оплачена: а) для новозбудованих будинків - забудовниками; б) у разі розділу обліку електричної енергії - організаціями, які здійснюють розділ обліку. Споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами.

У відповідності до п. 2.1. договору №8364070 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, споживач має право на підключення до електричної мережі за умови дотримання правил користування електричною енергією.

Згідно п. 10 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999р., прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил

улаштування электроустановок. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника.

Відповідно до п. 11 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999р., відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах споживача, та пломб на них несе споживач.

Згідно п. 3.14 договору №8364070 про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області, енергопостачальник зобов'язується проводити планові повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативної технічними документами та цим договором.

За правилом, встановленим ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оцінюючи здобуті по справі докази за своїм внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції, розглядаючи даний спір в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання дій відповідача незаконними є безпідставними та в повному обсязі недоведеними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 22 ЦК України, право на відшкодування шкоди має лише особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, внаслідок винної та протиправної поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Під моральною шкодою згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За змістом зазначених положень, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди -є правопорушення, яке включає в себе: шкоду, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Аналізуючи доводи позивача щодо завданої йому, внаслідок порушення відповідачем норм діючого законодавства, купівлю приладу обліку та порушення звичного способу життя та спілкування з родиною, діями відповідача моральної шкоди, суд вважає, що позивач взагалі не довів жодними письмовими доказами ні протиправної поведінки відповідача, ні обставин щодо моральних та психічних хвилювань, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди є такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, тому задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд враховує, що на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач звільнений від сплати судового збору, тому у відповідності до ч.3 ст. 88 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судові витрати у сумі 321,90 грн..

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999р., ст.ст. 22, 23, 509, 526, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 222, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго»про визнання дій незаконними, відшкодування моральної шкоди, -відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго»(р/р 260393021240 в Державний Ощадний банк України, МФО 305482, ЄДРПОУ 00130777) на користь держави судовий збір у сумі 321,90 грн. (Триста двадцять одна гривня 90 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто за заявою відповідача поданою протягом десяти днів із дня одержання копії рішення.

Суддя В.С.Шавула