Ухвала суду № 286419, 28.11.2006, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2006 м. Дніпропетровськ

Справа № А28/77

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М..

при секретарі: Стуковенковій Н.В.

за участю представників:

позивача: Бичков В.В.- предст., дов. від 01.11.2006 року

відповідача: Товста Н.А.- ст. інспектор, дов.№19979/10/10-1 від 26.09.2006 року

Досенко Н.С.- інспектор, дов.№24090/10/10-1 від 21.11.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2001-11.01-14.01.2002р. у справі №А28/77

за позовом: приватного підприємства “Восток-2” (м. Дніпропетровськ)

до: Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

про: визнання недійсним рішення МДПІ

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2001-11.01-14.01.2002р.(підписано 31.01.2002р.) у справі №А28/77 (суддя Сизько І.А.) був задоволений позов приватного підприємства “Восток-2” (м. Дніпропетровськ) до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції у Самарському районі м. Дніпропетровська від 26.04.2001р. №600061/101-23-3-20258290-4051 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства. З відповідача на користь позивача стягнуто 85 грн. державного мита і 69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська –відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2001-11.01-14.01.2002р. по справі № А28/77. Відповідач не згоден з висновком суду, що проведена 12.04.2001 року перевірка приватного підприємства “Восток-2” є незаконною. В обґрунтування подання скарги Лівобережна МДПІ посилається на той факт, що дана перевірка була проведена за вимогою прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська від 23.03.2001р. №7к-01 про проведення перевірок щодо збору за парковку та стоянку автотранспорту в районі центрального авторинку, де були виявлені грубі порушення фінансово-господарської дисципліни, а саме: одержані кошти за паркування та стоянку автотранспорту на території авторинку та прилеглій території не оприбутковуються і використовуються не за призначенням. Відповідно до ст. 8 Закону України “Про прокуратуру” вимоги прокурора є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. В підтвердження законності проведення перевірки податкова інспекція посилається на ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в Україні” від 01.06.2000р. №1776-ІІІ де вказано, що перевірки осіб, які використовують реєстратори розрахункових операцій, здійснюється в порядку, передбаченому ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ. Згідно з Указом Президента України від 23.07.1998р. №817/98 “Про деякі заходи щодо дерегулювання підприємницької діяльності” орган виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності мають право здійснювати планові виїзні перевірки, якими вважаються перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності та яка передбачена в плані роботи контролюючого органу. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що незалежно від характеру проведеної податковим органом перевірки передусім слід враховувати порушення чинного законодавства позивачем, які призвели до застосування фінансових санкцій.

У відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні приватне підприємство “Восток-2” - позивач звернув увагу на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження інформації, викладеної у листі прокуратури Самарського району від 23.03.2001р. До функціональних обов’язків прокуратури не входить контроль за достовірністю звітності платників податків. Відповідач надав суду посвідчення на право перевірки, у якому відсутні назва виду перевірки (планова, позапланова або оперативна), посилання на нормативно-правовий акт, який регулює порядок здіснення перевірки. Документи обласної ДПА не містять відомості, щодо необхідності здійснення перевірки саме позивача і предмету цих перевірок. В обґрунтування свої доводів позивач зазначив, що відсутність належним чином оформленого посвідчення на право перевірки та відсутність законних прав на її проведення, або проведення її з порушенням встановлених правил є підставою: вважати докази незаконними за правилами Конституції України, для недопущення представників контролюючого органу до перевірки (Указ Президента №817/98), визнання недійсним рішення про арешт активів платника податків (п. 5.4.2 наказу ДПА України №386 від 25.09.2001р.), не сплачувати будь-які податкові чи адміністративні нарахування (ст. 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000р. №1776). Приватне підприємство зазначає, що зазначений закон регулює виключно відносини по розрахункам між споживачами та продавцями, а не між платниками ринкового збору та особою, уповноваженою справляти цей збір. Відповідальність відносно порядку справляння ринкового збору через реєстраторів розрахункових операцій визначена Указом Президента від 28.06.99р. №761/99.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 16-22.04.2002 року зупинив провадження у справі №А28/77 до прийняття постанови (ухвали), пов’язаної з нею справи №А27/118.

Розпорядженням виконуючого обов”язки голови судової палати Лотоцької Л.О. від 30.10.2006р. №976 відбулася зміна судової колегіїї (головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Тищик І.В., Чимбар Л.О.) і справа передана для розгляду постійній колегії у складі головуючий суддя Євстигнеєв О.С. (доповідач), судді: Лотоцька Л.О. і Бахмат Р.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2006р. провадження у справі №А28/77 було поновлено і призначено до розгляду на 21.11.2006р. на 10:00.

Враховуючи ухвалу суду від 08.11.2006 року про перехід розгляду справи за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, приватним підприємством “Восток-2” було надано заперечення на апеляційну скаргу. Позивач вказав, що Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не передбачено визначення органами державної податкової служби України юридичним особам податкових зобов’язань, що підтверджується і листом ДПА України від 05.10.2006р. №18547/7/24-1117. Приватне підприємство вважає безпідставним посилання скаржника на порушення позивачем п. 6.4 Положення “Про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та його припущення, що сума ринкового збору є послугою. Згідно п.3 ч.1 ст.15 Закону України „Про систему оподаткування” ринковий збір відноситься до місцевих зборів. Фактично позивач незаконно застосував до позивача штрафні санкції за правилами ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не за порушення правил застосування реєстратора розрахункових операцій, а за порушення порядку справляння ринкового збору, тобто за порушення в сфері податкових відносин. Позивач вважає, що рішення контролюючого органу у будь-якому випадку не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, скаржник звертає увагу на правову позицію ДПА України, викладену у листі від 21.03.2001 року №3636/7/23-3117, а саме, що перевірки органами державної податкової служби України з питань дотримання порядку застосування РРО повинні проводитися з 01 липня 2001 року, тобто перевірка, здійснена відповідачем, є незаконною.

У судовому засіданні 21.11.2006 року була оголошена перерва до 15.10 28.11.2006 року.

У судовому засіданні 28 листопада 2006 року була оголошена вступна та резолютивна частина ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухав представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 26 квітня 2001 року державною податковою інспекцією у Самарському районі м. Дніпропетровська (правонаступник –Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська) було прийнято рішення №600061/101-23-3-20258290-4051 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, зборів (обов’язкових платежів) та пені за порушення податкового та іншого законодавства, згідно з яким на підставі ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (надалі –Закон про РРО) та п.7 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” до приватного підприємства „Восток-2” застосована фінансова санкція у сумі 212 грн. 50 коп.

Зазначене рішення було прийнято на підставі акту перевірки підприємства позивача від 12.04.2001 року №001640, яким встановлена невідповідність суми готівкових коштів на місці розрахунків (212 грн.) сумі, яка зазначена у звіті РРО (254,5 грн.), на 42 грн. 50 коп.

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовується сторонами по справі невідповідність суми готівкових коштів на місці розрахунків сумі, яка зазначена у звіті РРО, виникла по правовідносинам між платниками ринкового збору і особою, яка уповноважена на збирання цього збору.

Місцевий господарський суд, приймаючи рішення по справі, правомірно встановив, що проведена відповідачем перевірка є незаконною, оскільки зазначена перевірка не була плановою (план проведення перевірки відповідачем не надавався). Підставою для проведення перевірки була вимога прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська №7к-01 від 23.03.2001 року про проведення перевірок щодо збору за паркування та стоянку автотранспорту за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова та район центрального авторинку, якою прокурором було запропоновано на підставі п.1 ч.1 ст.20 Закону України „Про прокуратуру” ДПІ у Самарському районі м. Дніпропетровська проводили з періодичністю у 3-4 дні перевірки щодо збору за паркування та стоянку автотранспорту за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Винокурова та район центрального авторинку.

Відповідно до ст.15 Закону України „Про систему оподаткування” ринковий збір є місцевим збором, який є платою за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари (ст.4 Декрету КМУ „Про місцеві податки і збори”). У свою чергу, збір за парковку автомобілів передбачає внесення плати за паркування автомобілів в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях (ст.3 Декрету). Отже, вимога прокуратури не містила обов’язку для податкового органу проводити перевірку справляння ринкового збору, тому дана перевірка повинна була проводитися у загальному порядку.

Місцевий господарський суд правомірно зазначив, що проведена перевірка не є і позаплановою перевіркою, оскільки були відсутні визначені законодавством правові підстави для проведення позапланової перевірки (постанова слідчого, органу дізнання або рішення суду).

Суд також обґрунтовано зазначив, що наданий відповідачем графік перевірок суб’єктів підприємницької діяльності усіх форм власності на ІІ квартал 2001 року по Дніпропетровській області визначає склад груп фахівців, що залучаються до перевірки і дати таких перевірок, але не визначає ні предмету проведення перевірок, ні суб’єктів, які підлягають перевірці.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду є обґрунтованим і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2001-11.01.2002-14.01.2002 року по справі №А28/77 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат

(ухвала виготовлена у повному обсязі 29.11.2006 року)

З оригіналом згідно.

Помічник судді М.В. Юрченко

29.11.2006р.