Рішення № 28638237, 14.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/17647-2012 14.01.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укренергобуд"

до Відкритого акціонерного товариства "Міськбудтранс"

про стягнення 396 000,00 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Міськбудтранс" (далі -відповідач) заборгованості у розмірі 396 000,00 грн. основного боргу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 132 про надання послуг з перевезення від 03.09.2012 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, за які відповідач не розрахувався, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 порушено провадження у справі №5011-53/17647-2012, розгляд призначено на 14.01.2013.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду невідомо.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, відзив в якому визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.01.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

03.09.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 132 про надання послуг з перевезення.

Відповідно до п. 1.1. Договору, цей договір регулює взаємовідносини сторін при наданні виконавцем (позивач) замовникові (відповідач) послуг з перевезення вантажів.

Виконавець зобов'язується, в порядку та на умовах визначених договором, доставляти наданий йому представником замовника вантаж до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (п. 1.2. Договору).

На виконання умов вказаного договору позивачем було надано відповідачу транспортні послуги на суму 396000,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі актами здачі-приймання робіт (надання автопослуг): № ОАУ-000004 14.09.2012, № ОАУ-000005 від 17.09.2012, № ОАУ-000006 від 18.09.2012, № ОАУ-000007 від 19.09.2012, № ОАУ-000008 від 24.09.2012, № ОАУ-000009 від 26.09.2012, № ОАУ-000010 від 27.09.2012.

Згідно п. 4.2. Договору, оплата проводиться замовником шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5-ти банківських з моменту підписання акту виконаних робіт.

Проте відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача існує непогашена заборгованість за надані транспортні послуги у розмірі 396000,00 грн.

Відповідно до ст. 909 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідно до ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна підтвердити поданими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обов'язок підтвердити належними доказами факт оплати вартості наданих послуг в повному обсязі та у встановлені строки покладається на відповідача.

Сторони погодили строк виконання зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг (п. 4.2. Договору).

Відповідач доказів належного виконання зобов'язання суду не надав, проте у поданому відзиві визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

З огляду на норму ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи встановлені судом обставини, визнання відповідачем позову, про яке зазначено у відповідній письмовій заяві, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Отже, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 396000,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 4 судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, з даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір в розмірі 2% ціни позову, тобто 7920,00 грн. Решта судового збору вважається зайво сплаченим і підлягає поверненню платнику згідно чинного законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Міськбудтранс" (03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 5, код 04012496) на користь Приватного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укренергобуд" (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, 1/27, код 16291301) 396000,00 (триста дев'яносто шість тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 7920,00 (сім тисяч дев'ятсот двадцять гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Повернути Приватному акціонерному товариству "Будівельна компанія "Укренергобуд" (01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, 1/27, код 16291301) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 40,24 грн. (сорок гривень 24 коп.) зайво сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 17.01.2013

Суддя О.А. Грєхова