Рішення № 28636650, 11.01.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/8358/2012 Провадження № 22-ц/795/133/2013 Головуючий у I інстанції -Коверзнев В. О. Доповідач - Тагієв С. Р.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіТагієва С.Р.суддів:Бечка Є.М., Євстафіїва О.Кпри секретарі:Рудик І.І.,за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6, представників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Семіроз Іванна Михайлівна,

в с т а н о в и в:

У вересні 2012 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами за період з 16 квітня 2011 року по вересень 2012 року в сумі 6200 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що судовим рішенням з нього були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 16.04.2011 року. Проте виконавчий лист відповідачкою ОСОБА_6 був пред'явлений до виконання лише 27.08.2012 року, чим останньою створено штучну заборгованість по аліментам. Позивач також посилався на те, що протягом 10212 року він надавав дитині матеріальну допомогу, яка перевищувала щомісячний розмір аліментів, визначених до стягнення судом.

В жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду із зустрічним позовом, та уточнивши позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_5 2 479 грн. 95 коп. неустойки за прострочення сплати аліментів, посилаючись на те, що станом на 01.10.2012 року заборгованість зі сплати аліментів становить 8 733 грн., яка виникла саме з вини платника аліментів, який не бажає сплачувати кошти на утримання дитини, в зв'язку з чим вона має право на стягнення неустойки у розмірі 1 відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, як це передбачено ч. 1 ст. 196 СК України.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2012 року позов ОСОБА_5 задоволено, звільнено його від сплати заборгованості по аліментам, стягнутим на користь ОСОБА_6 рішенням суду від 17.06.2011 року в розмірі 6052 грн. 12 коп., що виникла станом на 26.08.2012 року включно. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 214 грн. 60 коп. у відшкодування понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати дане рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 та задоволення її позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Апелянт посилається на те, що вона не пред'являла виконавчий лист до виконання, оскільки між нею та ОСОБА_5 існувала домовленість щодо добровільної сплати останнім аліментів на утримання доньки, яку він частково виконував до грудня 2011 року, що підтверджується відповідним розрахунком державного виконавця.

В письмових запереченнях ОСОБА_5 просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_6 без задоволення, а рішення суду без змін, вважаючи його законним і обгрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи справу та ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 не надано належних доказів на підтвердження існування у неї реальних перешкод для отримання та пред'явлення виконавчого листа про стягнення аліментів до виконання, що свідчить до необхідності задоволення позову ОСОБА_5 та відмови в позові ОСОБА_6

Апеляційний суд частково не погоджується з такими висновками місцевого суду.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 червня 2011 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 16 квітня 2011 року до повноліття дитини.

Відповідно до розрахунку державного виконавця Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції заборгованість ОСОБА_5 по виплаті аліментів за період з квітня 2011 року по вересень 2012 року становить 6200 грн.(а.с.6).

Статтею 197 СК України передбачено, що суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджені аліменти.

Обгрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_5 посилався на те, що ОСОБА_6 без поважних причин не пред'явила виконавчий документ до виконання, чим створила штучну заборгованість по аліментам, а він виконував свій обов'язок по сплаті аліментів у натурі, купуючи речі та оплачуючи відвідування нею гуртку танців.

Проте відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України „Про виконавче провадження" рішення про стягнення аліментів може бути пред'явлене до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Отже, чинним законодавством ОСОБА_6 надано право на пред'явлення виконавчого документу до виконання до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2

Крім того, з розрахунку державного виконавця встановлено, що з часу присудження аліментів протягом травня, червня, липня та грудня 2011 року ОСОБА_5 здійснював добровільну сплату аліментів, такі його дії підтвердили, що і без предявлення виконавчого листа він готовий виконувати рішення суду. Доводи ОСОБА_6 також підтверджують наявність між сторонами домовленості щодо добровільної сплати ОСОБА_5 аліментів на утримання їх спільної дитини та неподання у зв'язку з цим виконавчого листа для примусового виконання.

За викладених обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5 про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам.

Позивачем ОСОБА_5 не надано ні в суд першої, ні апеляційної інстанцій жодного належного доказу наявності будь-яких обставин, що мають істотне значення по справі та можуть бути визнані підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментам.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_6, оскільки за змістом ст. 196 Сімейного кодексу України право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення виникає у одержувача аліментів лише при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов"язана сплачувати аліменти за рішенням суду. Проте апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність вини ОСОБА_5 у несплаті аліментів, враховуючи, що виконавчий лист пред'явлено до виконання 27.08.2012 року і про існування заборгованості по аліментам ОСОБА_5 повідомлено лише у вересні 2012 року.

За викладених обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_5 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в його задоволенні. Рішення суду в іншій частині підлягає залишенню без змін.

На підставі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_5, на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню 107 грн. 30 коп. судового збору, сплаченого нею за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 листопада 2012 року скасувати в частини задоволення позову ОСОБА_5 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами і постановити рішення про відмови в задоволенні позову.

В іншій частини рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 107 грн 30 коп. на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: