Ухвала суду № 28632200, 03.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2012 р.Справа № 2а-1670/5689/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Капліна В.В.

представника відповідача Близнюка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби на Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. по справі № 2а-1670/5689/12

за позовом Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Виробничо-будівельне колективне підприємство "Рассвет" (надалі за текстом - ВБКП «Рассвет», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної Державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі за текстом - Кременчуцької ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної ДПІ Полтавської області ДПС від 14 серпня 2012 року № 0011852301/1163.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 11.1, п. 11.3 ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568).

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 18 липня 2012 року по 24 липня 2012 року на підставі направлення від 17 липня 2012 року № 3212/003212, виданого Кременчуцькою ОДПІ, посадовими особами відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ВБКП «Рассвет».

За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено Акт від 24 липня 2012 року № 2468/22-209/24831310 "Про результати позапланової виїзної перевірки ВБКП «Рассвет»(код 24831310) по питанню взаємовідносин з ПП "Троян-СВ" (код 36092819) за період з 01 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року, згідно із висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 107 722 грн. за квітень 2012 року.

На підставі висновків Акта перевірки від 24 липня 2012 року № 2468/22-209/24831310, відповідачем 14 серпня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011852301/1163, яким ВБКП «Рассвет» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 161583,00 грн., в тому числі основний платіж - 107722,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -53861,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з реального характеру господарських операцій позивача з ПП «Троян-СВ», які викликали зміни в структурі активів позивача та підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а також із недоведеності відповідачем правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.(п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України)

Пунктом 201.4 ст. 201 Податкового кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності з п.п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що передумовою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в перевіряємому періоді стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ПП «Троян-СВ».

Так, 07 березня 2012 року між ВБКП «Рассвет» (Покупець) та ПП "Троян-СВ" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 07/12М, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити металопродукцію та фундаментні блоки в кількості та за цінами у відповідності до рахунків-фактур, товарних накладних, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1 Договору). Постачання продукції здійснюється на умовах самовивозу (пункт 3.1 Договору).

Фактичне здійснення вищевказаної господарської операції підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури.

Колегія суддів зазначає, що у всіх вищевказаних первинних документах наявні необхідні реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутність яких спричиняє втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Зауважень щодо змісту або дефекту форми до вказаних документів у податкового органу не виникало.

Проведення оплати за отримані товари від ПП «Троян-СВ» підтверджені виписками банку.

Транспортування придбаного товару здійснювалось автомобілями ІНФОРМАЦІЯ_1, державний номер НОМЕР_1 та МАЗ, державний номер НОМЕР_2, належних на праві власності ВБКП «Рассвет», що підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, а також наявними в матеріалах справи копіями трудових книжок ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які працюють на посаді водіїв на ВБКП «Рассвет» та здійснювали перевезення придбаного у ПП "Троян-СВ" товару.

З метою доведення використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивачем надано акти списання у виробництво металовиробів, договори субпідряду № 17/01-СП 2 та № 17/01-СП 1 від 17 січня 2012 року укладений між ВБКП «Рассвет»(Субпідрядник) та ТОВ «Паркінг+», відповідно до якого генпідрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе на свій ризик виконання робіт з капітального ремонту просп. Гагаріна на дільниці від вул. Вернанського до вул. Сидоренківської в м. Харкові (виготовлення та улаштування фундаментів, монтаж опор контактної мережі ОКМ-12, ОКМ-18), довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт за березень -квітень 2012 року та квітень - травень 2012 року.

Отже, податковий кредит сформований позивачем за датою отримання товару, що підтверджено податковими накладними, які оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП «Троян-СВ», яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ.

Таким чином, позивач відповідно до п. п. 198.2, п.п. 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України на підставі належних первинних документів правомірно відніс податок на додану вартість, сплачений в ціні товару за зазначеним договором, до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належними первинними та іншими документами підтверджено реальність укладеного договору купівлі-продажу № 07/12М від 07 березня 2012 року.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що при перевірці вищезгаданих товарно-транспортних накладних відповідачем встановлено, що в графі «Пункт навантаження» зазначено «м. Кременчук, пр. Галузевий, буд 38». При обстеженні за адресою м. Кременчук, пр. Галузевий, буд 38 було встановлено, що за даною адресою знаходиться підприємство ТОВ ПКП «Шляхбудсервіс». Відповідачем було направлено запит на адресу вказаного підприємства № 20208/10 від 20 липня 2012 року для надання пояснень та відповідних документів з питань відносин із ПП «Троян-СВ»за квітень -травень 2012 року. ТОВ «ПКП «Шляхбудсервіс»листом від 24 липня 2012 року № 14-12 /а. с. 154/ повідомило відповідача, що не має будь-яких договорів оренди з ПП «Троян-СВ». У звязку з наведеним відповідач ставить під сумнів факт отримання та перевезення придбаного у ПП «Троян-СВ» товару на склад позивача.

Колегія суддів відхиляє такі доводи відповідача, враховуючи наступне.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.4-11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14 жовтня 1997 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано посвідчені належним чином копії товарно-транспортних накладних, а також копії договору оренди майна № 04-2011 А від 01 липня 2011 року, укладеного між ТОВ «ПКП «Шляхбудсервіс» (Орендодавець) та ТОВ «Профіль-Стиль» (Орендар), відповідно до якого орендодавець зобов'язується надати орендарю майно - частину цілісного майнового комплексу «База» (площею 900 кв. м.), що знаходиться за адресою -м. Кременчук, пр.. Галузевий, 38, у тимчасове користування, а орендар зобов'язується сплачувати орендну плату в розмірі і терміни, визначені Договором, а також договору суборенди № 11 від 01 березня 2012 року, укладеного між ТОВ «Профіль-Стиль» (Орендар) та ПП «Троян-СВ» (Суборендар), відповідно до якого орендар передає, а суборендар бере у тимчасове володіння та користування складську площу, розташовану за адресою: Полтавська область, м. Крменчук, проїзд Галузевий, 38. Складська площа складає 35 кв. м. та передається у суборенду для розміщення ТМЦ.

Отже, придбаний позивачем товар був відвантажений зі складу ПП «Троян-СВ» за адресою: м. Кременчук, пр. Галузевий, буд 38, що підтверджено товарно-транспортними накладними, які є основними документами на перевезення вантажів.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 05 січня 2012 року №0000012301/44.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2012р. по справі № 2а-1670/5689/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2012 р.