Постанова № 28631526, 14.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2013 р. Справа № 5009/2170/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі міста Запоріжжя Запорізькій областіна постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. у справі № 5009/2170/12 господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя"до1. Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області 3. Управління Державної казначейської служби України в Ленінському районі міста Запоріжжя Запорізькій областіпростягнення 148 035,40 грн. шкоди та зобов'язання провести безспірне списання коштів у розмірі завданої шкоди

за участю представників:

позивача: Атаманюк Т.О.

відповідача-1: не з'явився

відповідача-2: не з'явився

відповідача-3: не з'явився

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Запоріжжя" (надалі - "Банк") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (надалі - "Ленінське ВДВС") про стягнення шкоди та зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області провести безспірне списання коштів у розмірі завданої шкоди.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 1166, 1173 ЦК України, ст.ст. 3, 87 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ" (Постанова Кабінету міністрів України від 03.08.2011 р. № 845; надалі - "Порядок № 845").

Позовні вимоги обґрунтовано проведенням Ленінським ВДВС невірного розподілу коштів, отриманих від реалізації майна, що перебувало у заставі Банку, що підтверджується ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 р. у справі № 28/31/09-17/52/09-28/133/09.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.07.2012 р. (суддя Мойсеєнко Т.В.) в позові відмовлено повністю у зв'язку з його необґрунтованістю та з посиланням на норми ст. 25 Бюджетного кодексу України та Порядку № 845.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. (судді Склярук О.І., Татенко В.М., Ушенко Л.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог Банку до Ленінського ВДВС про стягнення 122 204,70 грн. шкоди;

у зазначеній частині прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Банку до Ленінського ВДВС задоволено та стягнуто з Державного бюджету завдану шкоду неправомірними діями Ленінського ВДВС на користь Банку 122 204,70 грн.;

в решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін; перерозподілено судові витрати.

Даний висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на нормах ст.ст. 1166, 1173, 1174 ЦК України та доведеності позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. як таке, що прийнято із неправильним застосуванням норм чинного законодавства, та залишити в силі рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2012 р. як законне та обґрунтоване.

Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконанні у Ленінському ВДВС знаходилось виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 28/31/09-17/52/09-28/133/09 від 13.04.2009 р. про стягнення з ТОВ "Торговий будинок феросплавів "Таврія" на користь Банку заборгованості в розмірі 3 519 878,30 грн.

В результаті проведених виконавчих дій 28.04.2011 р. Запорізькою філією ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" проведено аукціон з реалізації рухомого майна - автомобілів в кількості 4 одиниці (протокол проведення аукціону № 05/010/11/А-2) та обладнання в кількості 87 найменувань (протокол проведення аукціону № 05/019/11/А-1). Судами встановлено, що зазначене майно є предметом застави за договорами від 25.02.2008 р. про заставу транспортних засобів № 51-08 та про заставу майна № 53-08 з, які були укладені між Банком та ТОВ "Торговий будинок феросплавів "Таврія".

Відповідно до повідомлення Ленінського ВДВС (вих. № 16800 від 02.09.2011 р.) на рахунок Ленінського ВДВС 12.05.2011 р. надійшли кошти в сумі 277 326,00 грн., отримані від реалізації заставного майна.

Державним виконавцем Ленінського ВДВС 13.05.2011 р. складено розрахунок коштів, отриманих від реалізації майна для задоволення вимог стягувачів за зведеним виконавчим провадженням, відповідно до якого сума, що залишилась для задоволення вимог стягувачів після вирахування витрат на проведення виконавчих дій, авансового внеску та виконавчого збору у розмірі 10 %, становила 234 689,40 грн.

23.08.2011 р. на рахунок Банку Ленінським ВДВС перераховані кошти в сумі 86 654,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 р. у справі № 28/31/09-17/52/09-28/133/09 (залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.05.2012 р.) за скаргою Банку визнано дії начальника Ленінського ВДВС Аксініної І.В. щодо розподілу коштів, отриманих від реалізації майна, неправомірними; зобов'язано Ленінський ВДВС здійснити перерахунок коштів та направити їх на рахунок Банку відповідно до вимог чинного законодавства.

Під час розгляду скарги Банку на дії Ленінського ВДВС у справі № 28/31/09-17/52/09-28/133/09, господарським судом Запорізької області з посиланням на норми ст.ст. 43, 44 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що кошти, отримані від реалізації заставленого майна, що належить боржнику, повинні в першу чергу бути направлені на задоволення кредиторських вимог Банку, а вже потім повинні задовольнятися всі інші вимоги учасників виконавчого провадження.

З посиланням на дане, а також вимоги ст. 1173 ЦК України, Банком заявлено до стягнення з Ленінського ВДВС (за рахунок коштів Державного бюджету України) шкоду в розмірі, що дорівнює різниці між коштами, отриманими від реалізації заставленого майна, та коштами, перерахованими 23.08.2011 р. Ленінським ВДВС на рахунок Банку.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, завдана державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

Статтею 87 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент звернення з позовом) передбачено, що збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Згідно зі ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В свою чергу, відповідальність органу державної виконавчої влади настає у випадку незаконного рішення, дії чи бездіяльності, шкідливого результату такої поведінки (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою. Факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування.

Як зазначено вище, ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 р. у справі № 28/31/09-17/52/09-28/133/09 підтверджено неправомірність дій Ленінського ВДВС при здійсненні виконавчих дій під час виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області № 28/31/09-17/52/09-28/133/09 від 13.04.2009 р. про стягнення з ТОВ "Торговий будинок феросплавів "Таврія" на користь Банку заборгованості в розмірі 3 519 878,30 грн.

Поряд з цим, даним судовим актом відновлено порушене неправомірними діями Ленінського ВДВС право Банку та зобов'язано Ленінський ВДВС здійснити перерахунок коштів та направити їх на рахунок Банку відповідно до вимог чинного законодавства. Банком при зверненні з позовом у справі № 5009/2170/12 не подано доказів вчинення Ленінським ВДВС неправомірних дій під час виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 04.10.2011 р. у справі № 28/31/09-17/52/09-28/133/09.

З огляду на дане, колегія суддів оцінює як передчасний висновок суду апеляційної інстанції про можливість задоволення позовних вимог Банку в порядку ст.ст. 1166, 1173, 1174 ЦК України.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції прийнято постанову із порушенням ч. 1 ст. 104 ГПК України.

В той же час, судом першої інстанції в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі міста Запоріжжя Запорізькій області задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2012 р. у справі № 5009/2170/12 скасувати.

Рішення господарського суду Запорізької області від 26.07.2012 р. у справі № 5009/2170/12 залишити в силі.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова