Рішення № 28630396, 28.11.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-5391/2011

Провадження № 2/0907/1240/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Островського Л.Є.

секретаря Уєвич Р.Б.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, міського голови м. Івано-Франківська, департаменту комунального господарства транспорту та зв'язку виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним приватизації квартири, визнання права користування квартирою, зобов'язання укласти окремий договір житлового найму, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, Управління житлово-комунального господарства про визнання за нею права на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 та встановлення порядку користування спірною квартирою, шляхом виділення їй в користування займану нею кімнату, а допоміжні приміщення залишити в спільному користуванні та зобов'язання УЖКГ укласти з ними окремі договори житлового найму.

В процесі розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги, визначивши відповідачами виконком Івано-Франківської міської ради та департамент комунального господарства транспорту та зв'язку виконкому Івано-Франківської міської ради, і просила визнати недійсними розпорядження міського голови від 20.05.2011 року №289-р про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 та свідоцтво про право власності на спірну квартиру.

Ухвалою суду від 19.10.2012 року замінено неналежного відповідача виконком Івано-Франківської міської ради на належного відповідача міського голову м. Івано-Франківська.

Позивач обґрунтувала позов тим, що в спірній квартирі постійно проживає з 2001 року, куди вселилась разом з матір'ю ОСОБА_6, будучи неповнолітньою, зі згоди наймача квартири ОСОБА_7, внаслідок їх одруження та створення сім'ї, тому набула право на користування цією квартирою, та має всі інші права і обов'язки, що витікають з договору житлового найму, як член сім'ї наймача квартири. Оскільки приватизація спірної квартири здійснена без її згоди, як наймача квартири, то така приватизація та видане відповідачу ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на спірну квартиру підлягають визнанню недійсними.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що спірну квартиру отримав батько відповідача ОСОБА_7, де вони обоє з відповідачем проживали до лютого 2006 року. В лютому 2006 року ОСОБА_7 одружився з ОСОБА_6, яка перейшла жити в спірну квартиру. ЇЇ дочка ОСОБА_5 не поселялась в спірну квартиру, а тільки навідувалась до своєї мами. У зв'язку зі смертю основного квартиронаймача ОСОБА_7 в 2010 році його син - відповідач ОСОБА_2 переоформив на себе договір житлового найму, після чого приватизував квартиру у відповідності до діючого законодавства. Після смерті ОСОБА_6 у 2011 році позивачка разом з своїм чоловіком протиправно вселилась у вказану квартиру і намагається виселити відповідача з квартири.

Представник відповідача департаменту комунального господарства транспорту та зв'язку виконкому Івано-Франківської міської ради в судовому засіданні 18.10.2012 року позов не визнала, мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_7 в спірній квартирі залишився прописаним тільки його син ОСОБА_2, який в послідуючому приватизував вказану квартиру. Приватизація спірної квартири проведена відповідно до вимог закону.

Представник відповідача міського голови в судовому засіданні 30.10.2012 року позов не визнала та пояснила, що 20.05.2011 року міським головою було прийнято розпорядження про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 на підставі всіх необхідних документів, наданих останнім. На той час відомостей про судовий спір не було.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу права користування квартирою та правомірності її приватизації.

В силу дії ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення-протоколу №6 засідання житлової комісії Івано-Франківського міськвиконкому від 07.06.1994 року (а.с. 68) ОСОБА_7 став основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_1, де й проживав разом з дружиною та сином ОСОБА_8. 29.08.1994 року з ним було укладено договір найму жилого приміщення (а.с.9,10). Після смерті його першої дружини в квартирі залишились проживати та були прописані ОСОБА_7 та ОСОБА_2

16.02.2006 року ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (копія на а.с.11), і вона вселилась до нього в квартиру. Наведене сторони визнали.

Доказів вселення ОСОБА_6 разом з донькою - позивачкою в спірну квартиру в 2001 році позивачка не надала. Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, допитані в судовому засіданні за клопотанням позивачки, з цього приводу дали протирічні показання, а тому такі судом оцінюються критично і до уваги не приймаються.

Станом на час реєстрації шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 позивачка ОСОБА_12 була повнолітня (19 років), зареєстрована на проживання в квартирі АДРЕСА_2. Докази письмової згоди членів сім'ї ОСОБА_7 на вселення позивачки в спірну квартиру в матеріалах справи відсутні.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 (сусіди відповідача) підтвердили, що ОСОБА_6 поселилась в спірну квартиру в 2006 році одна, а її донька ОСОБА_12 тільки періодично приходила до неї, а поселилась в спірну квартиру з чоловіком після смерті ОСОБА_6

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачка не довела, що відповідно до вимог ч.2 ст. 65 ЖК України вона набула права користування жилим приміщенням. А тому в позові в частині її вимог про визнання за нею права користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Івано-Франківську слід відмовити.

Оскільки вимога позивачки про зобов'язання укласти з нею окремий договір житлового найму на вказану квартиру є похідною від вимоги визнання за нею права користування спірною квартирою, то в її задоволенні також слід відмовити.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12), а ОСОБА_16 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Як вбачається з довідки ЖЕО №4 від 07.02.2011 року за №5 (а.с.70) в спірній квартирі після смерті ОСОБА_7 залишився прописаним тільки ОСОБА_2 В березні 2011 року він звернувся у відділ обліку і розподілу житла міської ради з відповідним пакетом документів для надання дозволу на переоформлення договору житлового найму (а.с.72).

Відповідно до рішення Івано-Франківського міськвиконкому від 05.04.2011 року за №182 (а.с.74) договір найму житлових приміщень на квартиру АДРЕСА_1 переоформлено на ОСОБА_2 у зв'язку із смертю основного квартиронаймача його батька.

За даними довідки Івано-Франківського ОБТІ від 28.02.2010 року (а.с.71) за ОСОБА_2 прав власності на нерухоме майно в м. Івано-Франківську не зареєстровано.

За приписами ч.5 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

У відповідності до наведених вимог Закону відповідач ОСОБА_2 таким правом скористався.

Згідно інформації ОБТІ за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 31.05.2011 року.

При приватизації вказаної квартири відповідачем порушень вимог Закону судом не встановлено, як і не встановлено, що внаслідок такої приватизації порушено право позивачки.

Відтак, ч.1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що до суду вправі звернутися тільки кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню і вимога позивачки про визнання недійсними розпорядження міського голови від 20.05.2011 року №289-р про передачу квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 та свідоцтво про право власності на спірну квартиру.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 65 ЖК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України, ч.5 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_2, міського голови м. Івано-Франківська, департаменту комунального господарства транспорту та зв'язку виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання недійсним приватизації квартири, визнання права користування квартирою, зобов'язання укласти окремий договір житлового - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Островський Л.Є.