Рішення № 28630103, 16.01.2013, Вергунський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Луганська)

Справа № 1207/4897/12

Справа № 2/1207/5637/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2012 року Жовтневий районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді - Калашника В.Л.

при секретарі - Носової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом із позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що 04 травня 2011 року ним було укладено договір на туристичне обслуговування № 007 з ПП «Новий мир -98»та 01 липня 2011 року було укладено договір добровільного страхування подорожуючих за межами України № ТВ/0103837/1007/11, згідно з яким предметом страхування було життя та здоров'я на період одноразової подорожи на строк 11 днів до Туреччини за період з 13 липня 2011 року по 23 липня 2011 року.

19 липня 2011 року стався страховий випадок. 21 липня 2011 року позивача привезли до кардіологічної лікарні «Ан-дева»у м. Анталія, Туреччина. Лікар у даної лікарні пояснив, що позивачу необхідно терміново зробити діагностику, провести процедуру ангіографії та в подальшому визначитися з діагнозом, однак представник відповідача відмовився від оплати вказаної процедури та після приїзду до дому позивач надав відповідачеві заяву та всі документи, які підтверджували факт та розмір витрат, пов'язаних з лікуванням, з яких: 310,89 грн. -на телефонні розмови, 386,41 грн. на медикаменти, 7970,00 грн. -витрати на ангіографію. Однак відповідач вказані виплати провів пізніше встановленого строку та не в повному розмірі, витрати, пов'язані з проведенням ангіографії в сумі 7970,00 грн. відповідач сплачувати відмовився. Тому позивач вважав, що страхова компанія безпідставно відмовила йому у виплаті страхового відшкодування та просив суд стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування у розмірі 10309,20 грн. та моральну шкоду у сумі 20000,00 грн.

Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, та підтримав заявлені вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Провідна»в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлень належним чином, та надав до суду заперечення, в яких просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заявлених вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів без участі відповідача.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04 травня 2011 року ОСОБА_1 було укладено договір на туристичне обслуговування № 007 з ПП «Новий мир -98»/а. с. 8 - 12/ та 01 липня 2011 року було укладено договір добровільного страхування подорожуючих за межами України № ТВ/0103837/1007/11 та видано сертифікат страхування подорожуючих за межами України № 928479 із Страховою компанією «Провідна», згідно з яким предметом страхування було життя та здоров'я на період одноразової подорожи на строк 11 днів до Туреччини за період з 13 липня 2011 року по 23 липня 2011 року /а. с. 13 -14/.

19 липня 2011 року стався страховий випадок. 21 липня 2011 року позивача привезли до кардіологічної лікарні «Ан-дева»у м. Анталія, Туреччина. Лікар у даної лікарні пояснив, що позивачу необхідно терміново зробити діагностику, провести процедуру ангіографії та в подальшому визначитися з діагнозом, однак представник відповідача відмовився від оплати вказаної процедури, хоча страхова сума договору покривала ці витрати. Внаслідок цього позивач вимушений був позичити кошти для вищевказаної процедури, після проведення якої йому було поставлено гострий коронарний синдром та призначене необхідне лікування /а. с. 16/.

Після приїзду до дому позивач надав відповідачеві заяву та всі документи, які підтверджували факт та розмір витрат, пов'язаних з лікуванням, з яких: 310,89 грн. -на телефонні розмови, 386,41 грн. на медикаменти, 7970,00 грн. - витрати на ангіографію.

Однак відповідач вказані виплати провів пізніше встановленого строку та не в повному розмірі, а саме: відшкодував тільки за телефонні дзвінки в готелі на номери лікарні та витрати на ліки, що були придбані за рецептами за власний рахунок, всього на суму 697,30 грн.

Витрати, пов'язані з проведенням ангіографії в сумі 7970,00 грн. відповідач сплачувати відмовився.

Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також від відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору; відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Згідно з ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Однак з матеріалів справи вбачається, що страхова компанія «Провідна» мотивовано відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, оскільки відповідачем ПрАТ «СК «Провідна»було відшкодовано на ім'я позивача через систему «Приват МАНІ»КБ «Приватбанк, витрати, пов'язані з лікуванням в сумі 310,89 грн. та 386,41 грн., при цьому ОСОБА_1 було відмовлено в відшкодуванні витрат на коронарну ангіографію на суму 1663,80 турецьких лір, у відповідності до п. 12.2.18 Договору добровільного страхування, на підставі якого ангіографія є виключенням зі страхових випадків, тому судом не вбачається правових підстав для задоволення вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 10309,20 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 23, 280 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»за № 4 від 31 березня 1995 року, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивача, внаслідок якого було пошкоджено його майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах його життя, що зумовлено витраченням часу на документальне оформлення випадку залиття, захисту свого порушеного права в суді, в зв'язку з чим останньому були спричинені моральні страждання.

Як вказав у позові позивач ОСОБА_1, з вини відповідача ПрАТ «СК «Провідна» йому була заподіяна моральна шкода, що виразилася в моральних переживаннях, моральнім потрясінні, душевних страждань позивача, які йому довелося перенести, так як, він знаходячись у тяжкому стані в іншій країні не міг скористатися швидко грошовою допомогою, щоб оплатити процедуру ангіографії, відчував душевне страждання за ушкодження свого здоров'я, однак суд критично відноситься до завдання моральної шкоди ОСОБА_1 відповідачем та вважає, що вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відповідачем у розмірі 20000,00 грн. не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 16, 20 Закону України "Про страхування", ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 225, 224-233, 294 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 625, 979, 988,992, 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У заявлених позовних вимогах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»про стягнення страхового відшкодування -відмовити за необґрунтованістю.

Копію заочного рішення надіслати відповідачці не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачці, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: В.Л. Калашник