Ухвала суду № 28628928, 14.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 січня 2013 року м. Київ № 826/397/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києвапро визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2012 року № 0000932220, № 0000942220, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «ЕЛПО Україна» з позовом до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31 серпня 2012 року № 0000932220, № 0000942220.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Зокрема, пунктом третім ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві, зокрема, зазначаються: ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.

Натомість подана позовна заява не містить повного найменування відповідача та відомостей про його номер засобу зв'язку або інформацію про відсутність у позивача таких відомостей.

Згідно з ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Частиною п'ятою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

В силу ч. 1 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Частиною третьою ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Як вбачається з позовної заяви, вона підписана представником ОСОБА_1 на підставі доданого до позовної заяви доручення від 08.12.2011р. за № 08-12, яке підписано директором Товариства ОСОБА_2, однак в порушення вищевказаних вимог позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала доручення, зокрема, належним чином завірених копій Статуту Товариства, протоколу Загальних зборів Учасників Товариства, наказу про призначення на посаду директора.

Також, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В силу п. 1, ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Відповідно до пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо є майновою, на чому наголошується у листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012р.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень (вимог) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржуються податкові повідомлення-рішення від 31.08.2012р. за № 0000932220 та № 0000942220, якими йому нараховані грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 125 340, 50 грн. і з податку на додану вартість - 102 066, 00 грн., а відтак з урахуванням вищенаведеного заявлена позивачем позовна вимога є майновою.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями), ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1% розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 № 5515-VI, з 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата становить 1 147, 00 грн.

З аналізу викладеного вбачається, що додана до матеріалів справи квитанція від 17.12.2012р. за № 937 про сплату судового збору в розмірі 2 268, 00 грн. не є належним документом про сплату судового збору, оскільки сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 274, 06 грн. (тобто, 1% від розміру майнових вимог, що не перевищує 2-х розмірів мінімальних заробітних плат - 2 294, 00 грн.), а тому позивач має доплатити судовий збір в розмірі 6, 06 грн.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення вищевказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано всіх документів, на які є посилання в позовній заяві, та інших документів на обґрунтування своїх позовних вимог (у вигляді оригіналів та належним чином завірених копій документів, письмових пояснень), а саме: оригіналів банківських виписок, засвідчених відповідною банківською установою на підтвердження фактів оплати позивачем вартості придбаних товарів (робіт, послуг) та отримання коштів від покупців в ході подальшої його реалізації; докази наявності у позивача та його контрагента матеріально-технічної бази (в т.ч. виробничих потужностей, спеціального обладнання, складських і офісних приміщень, транспортних засобів), трудових ресурсів і дозвільних документів, необхідних для здійснення господарської діяльності, або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості їх надання.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 24 січня 2013 року.

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛПО Україна» строк для усунення недоліків до 24 січня 2013 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова