Постанова № 28628883, 26.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2012 року № 2а-14941/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі

головуючого судді Соколової О.А.

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита»

про стягнення податкового боргу в сумі 934 884,79грн.,

встановив:

Позивач, державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита» про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток на загальну суму 934 884,79грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за товариством з обмеженою відповідальністю «Технозащита» рахується заборгованість по сплаті податків та зборів на суму934 884,79грн., а саме: по податку на додану вартість в сумі 934 544,79грн. та по податку на прибуток в сумі 340,00грн. Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати в установлений строк грошових зобов’язань, нарахованих податковим органом за результатами актів перевірок на підставі податкових повідомлень-рішень, які є узгодженими на час розгляду справи. Боржником самостійно не сплачено суми податкових зобов’язань у встановлені законом строки. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали. Тому є підстави для стягнення зазначеної заборгованості у судовому порядку.

Просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита» податковий борг в сумі 934 884,79грн. у тому числі: з податку на додану вартість, код платежу 14010100, в розмірі 934 544,79грн. на р/р 31112029700007 та з податку на прибуток, код платежу 11021000, в розмірі 340,00грн. на р/р 31110009700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Відповідач заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Керуючись ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Таким чином, суд керуючись ч.6 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України вирішує справу на підставі наявних в ній доказів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технозащита» зареєстроване як юридична особа 24.01.2008 року №10031983587 Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та реєстраційна картка. (а.с.35) Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі міста Києва як платник податків з 29.01.2008 року за №47880, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП. (а.с.29)

Відповідно до ст.67 Конституції України зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ДПІ у Печерському районі міста Києва ДПС за результатами документальних невиїзних перевірок ТОВ «Технозащита», нараховано податкове зобов’язання по податку на додану вартість, про що складені податкові повідомлення-рішення:

№0000021506/0 від 02.02.2012 року на суму 934 117,00грн.;

№0015851502/0 від 02.03.2010 року на суму 680,00грн;

№0025671502/0 від 20.04.2010 року на суму 8,10грн.;

№0027671502/0 від 14.05.2010 року на суму 16,40грн., які були надіслані відповідачу поштою. (а.с.15-28)

У зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов’язань, відповідно до вимог ст.129 Податкового кодексу України платнику податків – відповідачу, нарахована сума пені у розмірі 1,29грн.

Вказані суми податкового зобов’язання самостійно платником податків частково не сплачені, у зв’язку з чим виник податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 934 544,79грн.

Крім того, у відповідача рахується податкова заборгованість з податку на прибуток у розмірі 340,00грн., про що свідчить довідка від 25.10.2012 року №11267/9/19-109.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом були відправлені відповідачу перша податкова вимога №1/1667 від 19.02.2010 року та друга податкова вимога №2/4728 від 05.05.2010 року, які направлені підприємству поштою, та у зв’язку з неврученням, розміщені на дошці податкових оголошень. (а.с.9-13)

Сума податкового боргу самостійно відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст.152 Податкового кодексу України, податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від’ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 ст.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до ст.57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита» про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість та по податку на прибуток на загальну суму 934 884,79грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Технозащита» податковий борг в сумі 934 884,79грн. у тому числі: з податку на додану вартість, код платежу 14010100, в розмірі 934 544,79грн. на р/р 31112029700007 та з податку на прибуток, код платежу 11021000, в розмірі 340,00грн. на р/р 31110009700007, одержувач: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019.

Постанову у повному обсязі складено 26 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова