Рішення № 28625823, 10.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа№ 5015/4713/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

при секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер-сервіс», м. Кам'янка - Бузька

до відповідача: Приватної Агрофірми «Лан», м. Кам'янка - Бузька

про: стягнення 81 000,00грн.

Представники:

Від позивача: Маріловцева Н.О. -представник (Довіреність б/н від 30.10.2012 р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер-сервіс», м. Кам'янка - Бузька до відповідача -Приватної Агрофірми «Лан», м. Кам'янка - Бузька про стягнення 81 000,00 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.11.2012 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні 10.01.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Від Приватної Агрофірми «Лан»в канцелярію суду поступила заява, відповідно до якої відповідач просить суд розглядати справу за відсутності його представника. Позовні вимоги відповідач заперечує.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

10.03.2008 р. між сторонами у справі укладено Договір на закупівлю сільськогосподарської продукції у 2008 р., відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання продати позивачу продукцію, що відповідає за якістю, в кількості, асортименті та строки обумовлені Договором, а позивач у свою чергу зобов'язався сплатити вартість отриманої продукції.

На виконання п. 4.1. Договору яким передбачено, що позивач оплачує продукцію шляхом авансування, позивачем 13.03.2008 р. було перераховано на рахунок відповідача 81 000,00 грн. Факт сплати коштів підтверджується представленою суду банківською випискою, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи.

У п. 1.1. Договору сторони погодили, що поставку продукції відповідач зобов'язаний здійснити до 01.09.2008 р. Однак, як вказано у позовній заяві, у визначений термін виконати договірні зобов'язання відповідач не зміг, у зв'язку з чим звернувся до позивача із проханням про укладення додаткової угоди.

30.12.2008 р. сторонами було підписано Додаткову угоду до Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції у 2008 р., відповідно до якої відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем на суму 81 000,00 грн. та зобов'язався повернути вказаний борг в термін до 01.11.2009 р.

Як встановив суд, у погоджений термін відповідач сплаченого позивачем авансу не повернув.

08.07.2010 р. позивач надіслав на адресу відповідача Претензію № 431 від 06.07.2010 р. із вимогою погасити заборгованість в сумі 81 000,00 грн. Проте, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору на закупівлю сільськогосподарської продукції у 2008 р. від 10.03.2008 р.

Згідно визначення ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 693 ЦК України передбачає, що у разі, коли договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В процесі розгляду справи суд встановив, що на виконання вимог п. 4.1. Договору позивачем було перераховано на рахунок відповідача авансовий платіж в сумі 81 000,00 грн. Відповідач, всупереч положень п. 1.1. Договору продукції позивачу в термін до 01.09.2008 р. не передав.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається із поштового конверта позов про стягнення з відповідача суми передоплати позивачем подано 30.10.2012 р., тобто в межах строку позовної давності.

Із врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів повернення суми авансу суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 194 ГК України, ст.ст. 256, 257, 509, 525, 526, 530, 599, 655, 693 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Приватної Агрофірми «Лан»(80400, Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька, вул. Володимира Великого, 90. Ідентифікаційний код 306499004) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фермер-сервіс»(80400. Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька, вул. Шевченка, 52. Ідентифікаційний код 19159234) 81 000,00 грн. боргу; 1 620,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Ділай У.І.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.01.2013 р.