Рішення № 28625819, 14.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/17880-2012 14.01.13Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрленддевелопер"

про стягнення 23 776 481,46 грн.

Представники:

від позивача: Мартян О.В.- представник за довіреністю № 129 від 28.02.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрленддевелопер" про стягнення 23 776 481,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.12.2006 року між відкритим акціонерним товариством Банком «БІГ Енергія»(далі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрленддевелопер»(далі - позичальник) укладено кредитний договір № 01/14-12-2006 на суму 19 635 000,00 грн. з терміном повернення кредитних коштів до 27.12.2007 року.

На виконання умов кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 19 635 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 71/1 від 27.12.2006 року, проте в порушення умов договору банк не виконав умови договору, у зв'язку з чим станом на 05.12.2012 року у позичальника перед банком виникла заборгованість по кредиту в розмірі19 767 000,00 грн. та сплаті процентів за період з 01.09.2008 року по 07.12.2009 року в розмірі 4 009 081,46 грн.

Відповідно до вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрленддевелопер" заборгованості за кредитним договором № 01/14-12-2006 від 27.12.2006 року в загальну розмірі 23 776 481,46 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/17880-2012, розгляд справи призначено на 14.01.2013 року.

В судове засідання 14.01.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрленддевелопер" заборгованість за кредитом в розмірі 19 767 400,00 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 01.09.2008 року по 07.12.2009 року в розмірі 4 009 081,46 грн. та 64 380,00 грн. судового збору.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки повноважного представника відповідача суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належний чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.12.2006 року між відкритим акціонерним товариством Банк "БІГ Енергія" (далі -позивач, банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрленддевелопер»(далі -відповідач, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 01/14-12-2006, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 19 635 000,00 грн. з терміном повернення кредиту до 27.12.2007 року.

Між сторонами укладені додаткові угоди № 1 від 27.12.2007 року та № 2 від 26.12.2008 року до кредитного договору № 01/14-12-2006 від 27.12.2006 року, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 2 від 26.12.2008 року, банк надає позичальнику кредит в сумі 19 835 000,00 грн. з терміном повернення кредиту до 08.12.2009 року.

Згідно п. 1.3. кредитного договору, плата (проценти, відсотки) за користування кредитом встановлюється в розмірі 16 процентів річних. При нарахуванні процентів приймається фактична кількість днів в місяці і році, а також враховується день видачі кредиту і не враховується день повернення кредиту.

У відповідності до положень п. 1.4. кредитного договору, проценти (відсотки) за користування кредитними коштами нараховуються банком на фактичний залишок заборгованості по кредиту за фактичний час використання кредитних коштів протягом терміну кредитування, тобто з 27.12.2006 року по 07.12.2009 року включно.

Судом встановлено, на виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 19 767 400,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 71/1 від 27.12.2006 року, № 74/1 від 27.12.2007 року та 74/3 від 26.03.2008 року. Проте, в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим, станом на 05.12.2012 року, в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 19 767 400,00 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 01.09.2008 року по 07.12.2009 року в розмірі 4 009 081,46 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 05.12.2012 року факт наявності заборгованості за кредитним договором № 01/14-12-2006 від 27.12.2006 року по кредиту в розмірі 19 767 400,00 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 01.09.2008 року по 07.12.2009 року в розмірі 4 009 081,46 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований, а тому вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрленддевелопер" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 20, кв. 9, ідентифікаційний код 34764159) на користь публічного відкритого акціонерного товариства Банк "БІГ Енергія" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15, ідентифікаційний код 20023463) заборгованість по кредиту в розмірі 19 767 400 (дев'ятнадцять мільйонів сімсот шістдесят сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 4 009 081 (чотири мільйони дев'ять тисяч вісімдесят одна) грн. 46 коп., а також судовий збір в розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 16.01.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий