Рішення № 28625783, 10.01.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року Справа № 12/5026/1767/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача -Коцюби О.В., Куликової Є.В. за довіреностями, відповідача -не з'явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспілка" про стягнення 4226 грн. 09 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернувся в суд з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспілка" про стягнення, на підставі договору відповідального зберігання № 1 від 22.03.2004 року, 3922 грн. 10 коп. вартості втраченого имайна, 162 грн. 79 коп. 3% річних, 141 грн. 20 коп. інфляційних втрат та відшкодування судових витрат.

Представники позивача в засіданні суду позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з наступних підстав.

22.03.2004 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агроспілка", як зберігач, з однієї сторони, та відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України", як поклажедавець, з другої сторони уклали договір відповідального зберігання № 1. За умовами договору зберігач взяв на себе зобов'язання зберігати майно, що передане йому поклажодавцем протягом строку, визначеного договором або за першою вимогою поклажедавця до закінчення строку даного договору, і повернути це майно в тій кількості та якості в якій його було передано на зберігання; вартість майна, що передається на зберігання, і його характеристика визначені сторонами в акті прийома-передачі, який є додатком № 1 і невід'ємною частиною даного договору; місце зберігання майна зберігач зобов'язаний письмово погоджувати з поклажедавцем; зберігач не має права користуватися та розпоряджатися майном, переданим йому на зберігання; приймання-передача майна за даним договором здійснюється представниками сторін з підписанням акту прийому-передачі; майно повинно бути повернуте поклажедавцеві негайно після пред'явлення з його боку вимоги про повернення (п.п. 1.1., 1.4., 1.5., 2.1.«з», 3.1., 3.3. договору).

На виконання вищевказаного договору, за актом прийому-передачі майна від 22.03.2004 року, поклажодавець передав, а зберігач прийняв на відповідальне зберігання майно, зокрема, підбирач № 1140000112, вартістю 10000 грн.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.12.2006 року у справі № 11/5209 позов відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспілка" про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено в повному обсязі, зобов'язано відповідача передати банку майно -підбирач на комбайн "Гігант - 400" № 1140000112. На виконання рішення суду, 26.04.2007 року видано наказ.

Постановою відділу Державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції (далі -ВДВС Шполянського РУЮ) від 31.01.2008 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного наказу суду. Постановами державного виконавця ВДВС Шполянського РУЮ: від 14.09.2009 року оголошено розшук майна - підбирача на комбайн "Гігант - 400" № 1140000112, від 17.04.2009 року -зупинено виконавче провадження до закінчення розшуку майна, а 09.04.2011 року наказ суду повернено стягувану у зв'язку з неможливістю його виконання внаслідок відсутності у боржника (відповідача у даній справі) майна, яке він за цим виконавчим документом мав передати стягувачу (позивачу у даній справі).

Відповідно бухгалтерської довідки позивача, станом на 29.12.2009 року вартість підбирача на комбайн "Гігант - 400" № 1140000112 становить 3922 грн. 10 коп.

Вимога позивача № 26-16/583-5354 від 03.05.2012 року про добровільну сплату вартості втраченого майна (підбирача на комбайн "Гігант - 400" № 1140000112) в сумі 3922 грн. 10 коп. відповідачем, згідно з листом № 87 від 17.05.2012 року, не визнана і не виконана.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

Отже, спірними правовідносинами є вимоги сторін договору відповідального зберігання № 1 від 22.03.2004 року, які витікають із їх прав і обов'язків за цим договором.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 9З6 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ст. 950 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 951 ЦК України, збитки, завдані поклажодавцеві втратою речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З урахуванням викладеного суд вважає, що факт втрати відповідачем спірного майна, переданого йому на відповідальне зберігання позивачем за договором, підтверджується постановою відділу Державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції від 09.04.2011 року, винесеною під час примусового виконання наказу суду, виданого на виконання рішення господарського суду Черкаської області від 12.12.2006 року по справі № 11/5209. Вимога позивача про відшкодування вартості втраченого спірного майна відповідачем не виконана, вартість втраченого майна складає 3922 грн. 10 коп., тому позов в цій частині суд визнає обґрунтованим, доказаним і таким, що підлягає задоволенню в такому розмірі.

Разом з тим, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення грошового зобов'язання (вартості втраченого майна) з 01.04.2011 року по 17.08.2012 року, розмір яких відповідно становить 162 грн. 79 коп. 3% річних та 141 грн. 20 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із вищевикладеного вбачається, що позивач направив відповідачу вимогу про сплату вартості втраченого майна 03.05.2012 року, а отже і нарахування (3% річних та інфляційних втрат) слід починати з 11.05.2012 року. За розрахунком суду, розмір 3 % річних за період з 11.05.2012 року по 17.08.2012 року, відповідно становить 31 грн. 91 коп., і в такому розмірі теж підлягає задоволенню (розрахунок додається).

Щодо нарахування інфляційних втрат, суд звертає увагу на наступне.

Згідно з п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 17.07.2012 №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

За встановлений судом період прострочення відповідачем грошового зобов'язання (з 11.05.2012 по 17.08.2012), сукупний індекс інфляції становив 0,989, а отже мала місце дефляція, що в свою чергу не тягне за собою знецінення грошових коштів, інфляційне збільшення боргу було від'ємне, тому відповідно, в цій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати -сплачений судовий збір в розмірі 1609 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспілка", місцезнаходження: с. Соболівка, Шполянський район, Черкаська область, 20644, ідентифікаційний код 31126913 на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", місцезнаходження: вул. Госпітальна, 12-г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129 -3922 грн. 10 коп. боргу, 31 грн. 91 грн. 3% річних, 1609 грн. 50 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення 141 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 130 грн. 88 коп. 3% річних - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 15.01.2013 року.

Суддя В.М. Грачов