Рішення № 28625451, 15.01.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 р. Справа № 5024/1749/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" м. Каховка Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ро-Сла" м. Херсон

про стягнення 120475грн. 66коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Щербина О.Л.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" (позивач по справі) звернулося з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ро-Сла" (відповідач) 102093грн. 42 коп. основного боргу, 3138грн. 13 коп. пені, 10209грн. 34 коп. штрафу, 5034грн. 77 коп. річних, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків по своєчасних розрахунках за отриманий товар згідно з договором купівлі-продажу від 24.04.2012року №04/24-5.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге його представник не прибув і відзив на позов та витребуваних судом доказів не надіслав, подавши клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на зайнятість представника в розгляді іншої справи.

Відповідно до статті 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи але в межах строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі і через неявку в засідання суду представників сторін. Відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у зв'язку з тим, що провадження у справі судом порушено ухвалою від 13.12.2012року і розгляд справи призначено в засіданні 25.12.2012року. Однак через неявку відповідача розгляд справи ухвалою від 25.12.2012року було відкладено на 15.01.2013року і у відповідача було досить часу щоб надати до суду належні докази, в тому числі відзив на позов та обґрунтування викладених у відзиві обставин. Посилання відповідача на зайнятість представника в іншій страві не позбавляє його права надіслати в засідання суду іншого представника та не звільняє його від подання до суду відзиву на позов і обґрунтування викладених у відзиві обставин.

Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно розгляду справи в розумні строки, обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Крім того, неявка представника відповідача не є перешкодою для вирішення спору по суті.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст.. 75 ГПК України суд вважає можливим вирішити спір по суті в цьому засіданні за наявними в справі доказами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

24 квітня 2012року між товариством з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" (позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ро-Сла" (відповідач) укладено договір купівлі-продажу №04/24-5.

Згідно з зазначеним договором позивач прийняв на себе обов'язки передати у власність відповідача обладнання для краплиннного зрошення, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість на зазначених договором умовах.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 24.04.2012року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору купівлі-продажу найменування товару, його кількість, ціна, загальна вартість і його еквівалент в іноземній валюті, а також строки поставки, базис поставки та інші умови зазначаються у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

За умовами специфікації №1 від 24.04.2012року передбачено поставка стрічки Т-Таре WS 506-20-500 в кількості 64 бобіни, шлангу ПВХ ЛФТ для зрошення 4»4 АТМ (синій) в кількості 12 бобін, а також 500-VA -LFT Logo Т -Таре мінікрану (США) в кількості 1500шт на загальну суму 145847грн.42коп., в т.ч. ПДВ.

Відповідно до пункту 3 специфікації поставка товару здійснюється позивачем до 28.04.2012року за умови отримання оплати у розмірі 30% вартості товару, що становить 43754грн.32коп., оплата якої здійснюється до 27.04.2012року (пункти 3, 4.1 специфікації).

За умовами пунктів 4.2, 4.3 специфікації оплата решти вартості товару здійснюється відповідачем в такому порядку:

35% вартості товару, що на дату підписання специфікації становить 51046 грн.60коп. -до 15.09.2012року;

35% вартості товару, що на дату підписання специфікації становить 51046 грн.60коп. -до 01.10.2012року.

Позивач виконав свої обов'язки за договором і передав відповідачу 28.04.2012року передбачений специфікацією товар на суму 145847грн.42коп., що підтверджується наданими до матеріалів справи видатковими накладними №746 від 28.04.2012року, №747 від 28.04.2012 року.

Відповідач свої обов'язки виконав частково, перерахувавши позивачеві 24.04.2012року 30% вартості товару в сумі 43754грн.22коп., як це передбачено пунктом 4.1 специфікації. Вартість несплаченого відповідачем товару за розрахунком позивача становить 102093грн.42коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Документального підтвердження перерахування позивачу боргу в сумі 102093грн.42 коп. відповідачем не надано, тому позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При укладені договору поставки сторони пунктом 7.4 договору узгодили право позивача стягнути з відповідача 24% річних від простроченої суми.

З урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України та пункту 7.4 договору поставки вимоги позивача про стягнення 24% річних в сумі 5034грн.77коп. підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені та штрафу за затримку оплати вартості товару, суд враховує наступне.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому, відповідно до ч.4 ст.232 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.3 договору поставки сторони узгодили, що в разі несвоєчасної оплати продукції відповідач сплачує пеню від вартості простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діє в період за який вона сплачується. Крім того, при прострочені сплати товару тривалістю більш ніж 30 календарних днів відповідач зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 10% від несплаченої вартості продукції.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням вищезазначених вимог закону та договору позовні вимоги про стягнення 3138грн.13коп. пені та 10209грн. 34коп. штрафу також підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ро-Сла" м. Херсон, проспект Ушакова, 26/2 кв. 109, р/рахунок 26008000230358 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009 ідентифікаційний код 33511102 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТерраТарса Україна" м. Каховка Херсонської області, вул. Південна, 4 р/рахунок 26006011107290 у філії АТ «Укрексімбанк»м. Херсона МФО 352639 ідентифікаційний код 37871328 -102093грн. 42 коп. основного боргу, 3138грн.13 коп. пені, 10209грн. 34 коп. штрафу, 5034грн. 77 коп. річних та 2409грн. 51 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16 січня 2013р.

Суддя З.І. Ємленінова