Рішення № 28624683, 15.01.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/27707/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" січня 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Галушко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Базис», ОСОБА_2, про визнання пункту кредитного договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом у якому просить визнати недійсним п. 2.10 кредитного договору № 0545\07\01-CL, укладеного 24 грудня 2007 року з АКБ «Форум».

Позовні вимоги мотивує тим, що вказаний кредитний договір нею з АКБ «Форум», який перейменовано на ПАТ «Банк Форум», укладено 24.12.2007 р., за умовами якого банк відкрив їй невідновлювальну кредитну лінію для споживчих цілей у сумі 396000 дол. США строком по 24.12.2010 р. зі сплатою коштів за користування кредитом у розмірі 13 % річних. Разом з тим, відповідачем включено до кредитного договору умови, які за своєю правовою природою є несправедливими та такими, що не відповідають положенням ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Так, в пункті 2.10 кредитного договору плата за обслуговування кредиту визначається за формулою зі змінними величинами і залежить від коефіцієнта зміни курсу Національного банку України долара США по відношенню до гривні. У зв»язку з цим просить визнати п. 2.10 кредитного договору недійсним, згідно вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала позов та викладені у ньому обставини.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на безпідставність та надуманість вимог, також просила до спірних правовідносин застосувати строк позовної давності.

Представник третьої особи ТОВ «Базис»та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між позивачкою та АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», 24 грудня 2007 р. було укладено кредитний договір № 0545\07\01-CL, відповідно якого ОСОБА_1 було відкрито невідновлювальну кредитну лінію для споживчих цілей у сумі 396000 дол. США строком по 24.12.2010 р. зі сплатою 13 % річних за користування кредитними коштами (надалі по тексту -кредитний договір -а.с. 6-9).

Пунктом 2.10 кредитного договору визначено, що за обслуговування кредиту в перший місяць кредитування позичальник в день отримання кредиту сплачує банку кошти в розмірі 2 проценти від суми кредиту (оплата здійснюється в грошовій одиниці України по курсу НБУ на день оплати) на рахунок № НОМЕР_1 в ПКФ АКБ «Форум», МФО 300948, код ЄДРПОУ 26267002.

Даний пункт кредитного договору позивачка просить визнати недійсним з посиланням на ст. ст. 215, 203 ч. 1 ЦК України та на положення ст. ст. 18, 11 ч. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», мотивуючи тим, що ця умова договору є несправедливою, так як плата за обслуговування кредиту не визначена у фіксованому розмірі, а обраховується за певною формулою, тому є змінною величиною, оскільки залежить від визначеного НБУ курсу долара США по відношенню до гривні.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Так, в обґрунтування своїх вимог, позивачка посилається на ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких втратах за договором, крім відсоткової ставки.

Беручи до уваги вищевикладене, суд не може прийняти до уваги доводи позивачки про недійсність оспорюваного пункту кредитного договору, оскільки наведена норма до спірних правовідносин застосована бути не може, так як пунктом 2.10 кредитного договору будь-які зміни до витрат за договором не вносяться і даним пунктом обумовлена лише разова виплата за обслуговування кредиту, розмір якої обчислюється за ставкою 2 % від суми кредиту, при цьому так як кредит надавався у доларах США, то виплата, згідно норм чинного законодавства, передбачена у національній валюті за курсом НБУ на дату виплати. Отже, вимоги ч. 5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»зазначеною умовою кредитного договору не порушені.

Крім того, разова виплата за обслуговування кредиту відповідно п. 2.10 кредитного договору, здійснюється саме в день отримання позичальником кредиту. Отже, позивачка мала можливість у разі коли вважала дану умову договору несправедливою, відмовитись від отримання кредиту та не сплачувати грошових коштів, згідно оспорюваного пункту кредитної угоди.

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В судовому засіданні встановлено, що на момент укладення кредитного договору позивачка погодилась з усіма його умовами, що підтверджується її підписом, також нею були виконані умови п. 2.10 кредитного договору.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору, яка полягає у визнанні за суб»єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватись від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Разом з тим, представник відповідача просить суд застосувати строк позовної давності.

Відповідно ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До спірних правовідносин застосовується трьохрічний строк позовної давності, згідно вимог ст. 257 ЦК України.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному випадку, як зазначено вище, вимоги заявлені про визнання п. 2.10 кредитного договору недійсним, який укладений 24.12.2007 р., при цьому позов поданий до суду 22.11.2012 р., тобто після спливу позовної давності.

Позивачкою та її представником клопотання про поновлення строку позовної давності не заявлялось та представником позивачки суду не було наведено будь-яких поважних причин щодо цього.

Відповідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За викладених обставин, позов задовленню не підлягає, оскільки не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні та позивачкою пропущений встановлений законом строк позовної давності звернення до суду, про застосування якого було заявлено представником відповідача.

Керуючись ст. ст. 3, 202, 203, 215, 256, 257, 261, 267, 627, 638, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 11, 15, 58, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Базис», ОСОБА_2, про визнання пункту кредитного договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя