Постанова № 28624344, 16.01.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.01.2013 р. справа №5006/6/100/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Колядко Т.М., Скакуна О.А.при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників: від позивача: не прибув від відповідача:Бузивська Н.М. за довіреністю №09-18/2863 від 24.12.2012р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргупублічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від28.11.2012р.по справі№5006/6/100/2012 (суддя Подколзіна Л.Д.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецькдо публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області простягнення 935 760грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області про стягнення боргу у розмірі 1 135 392,00грн.

Заявою від 28.11.2012р. позивач зменшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 935 760,00грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.11.2012р. позов задоволено повністю.

Відповідач не погодившись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Підставами для скасування рішення господарського суду апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачем не надано доказів виконання пункту 6.3 договору поставки №088м/255 від 30.11.2011р. щодо вручення покупцю відповідного повного пакету документів. На думку скаржника на час звернення до суду право позивача не порушено, оскільки не виникло обов'язку по оплаті поставленої продукції.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2012р. залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Також, направив клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, проти розгляду справи без участі представника позивача не заперечував.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника позивача за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалою про порушення апеляційного провадження у справі від 17.12.2012р. сторін повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

30.11.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ТПК Укрсплав» м.Донецьк (постачальник) та публічним акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь» м. Маріуполь Донецької області (покупець) укладено договір поставки №088м/255, за умовами якого постачальник взяв на себе зобов'язання передати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити обладнання на умовах, передбачених даним договором.

Предметом позовних вимог є стягнення боргу за товар, який поставлений на підставі договору поставки №088м/255 від 30.11.2011р.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до пункту 2.1 договору кількість, номенклатура обладнання вказується в специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

На виконання умов договору сторонами були підписані специфікації №2 від 15.12.2011р., №3 від 11.04.2012р.

За вказаними специфікаціями сторони погодили поставку продукції із зазначенням строків та умов поставки продукції, її найменування, кількості, якісних показників, гарантійного строку, оплату, визначили виробника та вантажовідправника, додаткові умови.

Згідно з пунктами 10.4 та 10.5 договору він чинний з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2012р. Як вбачається з матеріалів справи, спірні поставки відбувалась в лютому-серпні 2012р. Отже, в спірний період договір був чинним.

Відповідно до вказаних специфікацій, на виконання умов договору, за видатковими накладними №196 від 28.02.2012р., №240 від 07.03.2012р., №603 від 24.05.2012р., №1050 від 28.08.2012р. та товарно-транспортними накладними від 28.02.2012р., від 07.03.2012р., від 24.05.2012р., від 28.08.2012р. позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 1 135 392грн.

Поставлену згідно зазначених видаткових накладних продукцію на підставі довіреностей №210 від 27.02.2012р., №254 від 06.03.2012р., №0560 від 23.05.2012р., №1062 від 27.08.2012р. з боку відповідача прийнято уповноваженою особою, що підтверджується підписом останньої на вказаних накладних.

З наявних у матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, наявні у матеріалах справи видаткові накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами п. 5.2 договору, яким передбачено, що оплата за поставлене обладнання здійснюється протягом строку зазначеного в специфікації, який розраховується з моменту поставки обладнання та надання документів, зазначених в пункті 6.3 вказаного договору.

Пунктом 6.3 договору передбачений наступний перелік товаросупроводжувальних документів: рахунок на оплату обладнання, транспортні та супровідні документи, упаковочні документи, сертифікат або паспорт якості постачальника або виробника, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки, акт приймання-передачі обладнання, податкова накладна.

Строком оплати у специфікації №3 від 11.04.2012р. вказано "100% вартості обладнання поставленого по специфікації, сплачується протягом 10 банківських днів наступним за днем його поставки та одержання Покупцем повного пакету документів відповідно до п.6.3 договору".

На виконання умов договору згідно платіжних доручень №3000462312 від 19.11.2012р., №3000462353 від 20.11.2012р. відповідачем було сплачено 199 632грн. з призначенням платежу "за плити по договору №088м/255 від 30.11.2011р. відповідно рахунків".

Колегією суддів встановлено, що в порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 935 760грн., яка підтверджена наявними матеріалами справи.

Стосовно доводів апелянта про відсутність доказів виконання пункту 6.3 договору поставки №088м/255 від 30.11.2011р. щодо вручення покупцю відповідного повного пакету документів колегія суддів зазначає наступне.

Сторони в розділі 6 договору погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. № П-7 (надалі Інструкція П-7).

За вимогами пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції по якості та комплектності проводиться у точній відповідності із стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також супроводжувальним документам, які підтверджують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення щодо якості, рахунок-фактура, специфікація та інше). Відсутність зазначених супроводжувальних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в акті зазначається які документи відсутні.

Отже, не складення відповідачем за відповідними поставками згідно вимог Інструкції П-7 акту про відсутність будь-яких документів в пакеті товаросупроводжувальних документів є підтвердженням надання позивачем всіх необхідних документів.

Також, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі документів к договору №088м/255 від 30.11.2011р., підписаний обома сторонами, в якому зазначено, що постачальник під час передачі продукції надав покупцю таки оригінали документів: паспорти якості на продукцію, накладну №1050, рахунок, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, акт приймання-передачі.

Відповідно до пункту 6.4 договору покупець вправі відмовитись від приймання поставленого обладнання до надання документів, зазначених в пункті 6.3 договору.

Водночас, статтею 666 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, відповідач не надав доказів скоєння дій, передбачених зазначеною нормою права або умовами договору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що всі документи, визначені договором, були надані позивачем.

Виходячи з наведеного, відповідач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений договором термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов пункту 5.2 договору. Відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу.

Отже, вимоги в частині стягнення боргу в сумі 935 760,00грн. колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач не обґрунтував відповідними доказами обставини, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2012р. у справі №5006/6/100/2012 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

До апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області додане платіжне доручення №3000463674 від 06.12.2012р. про сплату судового збору у сумі 11 353,92грн., тобто у розмірі більшому, ніж встановлено чинним законодавством. Підлягає поверненню судовий збір у розмірі 1996,32грн.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2012р. у справі №5006/6/100/2012 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.11.2012р. у справі №5006/6/100/2012 - залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету Київського району м.Донецька (ЄДРПОУ - 38034002, банк отримувача МФО - 834016, рахунок отримувача 31218206782006, код класифікації доходів бюджету - 22030001) публічному акціонерному товариству «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вул. Лепорського, 1, м. Маріуполь Донецької області 87500, р/р26009962486445 в ПАТ «ПУМБ» м. Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 00191158, ІПН 001911505191, свідоцтво №100336160) судовий збір в розмірі 1996 грн. 32 коп., як надмірно сплачений при подачі апеляційної скарги.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Т.М. Колядко

О.А. Скакун

Надруковано 6 прим.:

1-2. Позивачу;

3. Відповідачу;

4. У справу,

5. ДАГС,

6. ГСДО