Рішення № 28624265, 15.01.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року Справа № 18/5026/1917/2012

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.,

секретар судового засідання -Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

від позивача -Портянко Є.В. -представник за довіреністю,

від відповідача -представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГСН", м. Полтава

до товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика

"Новий Київ", м. Черкаси

про стягнення 24 411 грн. 68 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ГСН" до товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ" про стягнення 24 048 грн. 00 коп. помилково перерахованих коштів та 363 грн. 68 коп. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 грудня 2012 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15 січня 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 грудня 2012 року було зобов'язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 15 січня 2013 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/1917/2012.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача 24 048 грн. 00 коп., позивач в обгрунтування своїх позовних вимог зазначав, що на підставі ст. 1212 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути позивачу помилково перераховані кошти, як такі, що набуті ним без достатньої на те правової підстави.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 363 грн. 68 коп. на суму безпідставно набутих відповідачем коштів.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 13 червня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю "ГСН" було помилково перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти в сумі 24 048 грн. 00 коп., що підтверджується копією платіжного доручення №1587 від 13 червня 2012 року (а.с. 10).

Будь-яких зобов'язань між сторонами не існувало.

22 червня 2012 року на адресу відповідача позивачем було надіслано претензію від 20 червня 2012 року за №135 про повернення помилково перарахованих коштів в сумі 24 048 грн. 00 коп. до 18 червня 2012 року.

Однак, відповідач вимогу позивача про повернення 24 048 грн. 00 коп. залишив без відповіді, помилково перераховані кошти не повернув.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Термін "майно" в даному контексті включає в себе не лише поняття майна в розумінні ст. 190 ЦК України, а й поняття усіх матеріальних благ, що захищаються правом.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач під час розгляду даного спору, всупереч вимогам ст. ст.33, 34 ГПК України не спростував належними доказами доводи та посилання позивача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для отримання (набуття) коштів в розмірі 24 048 грн. 00 коп. від позивача.

Матеріали справи не містять фактів, які можна віднести до підстав виникнення між сторонами цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що помилково перераховані кошти підлягають поверненню на користь позивача в судовому порядку.

Водночас, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 363 грн. 68 коп. -3% річних.

Однак нарахування 3% річних на суму помилково перерахованих коштів є безпідставним виходячи з наступного:

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення стороною саме грошового зобов'язання, а оскільки у відповідача перед позивачем відсутнє грошове зобов'язання в розумінні зазначеної статті, оскільки відповідач жодним чином не зобов'язувався сплатити позивачу кошти в сумі 24 048 грн. 00 коп., а тому підстави для застосування статті 625 ЦК України та стягнення з відповідача 363 грн. 68 коп. -3% річних відсутні.

Водночас слід зазначити, що згідно статті 1214 ЦК України, у разі безпідставного одержання чи збереження грошей можуть нараховуватися лише проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика "Новий Київ", вул. Добровольського, 1, оф. 239, м. Черкаси, ідентифікаційний код 36995140, р/р 26005013000327 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГСН", вул. Половка, 72, м. Полтава, ідентифікаційний код 31495173, п/р 260082215 в ПАТ "Полтава -банк", МФО 331489 -24 048 грн. 00 коп. -помилково перерахованих коштів та 1 585 грн. 52 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

3. В решті вимог -в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 16 січня 2013 року.

Суддя А.В.Васянович