Ухвала суду № 28623855, 14.12.2012, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 4с/0512/40/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2012 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Мамедовой Л.М.,

при секретарі - Савченко О.О.,

з участю:

представника заявника - Волкова А.О.,

представника ДВС - Отченашенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»на дії державного виконавця , -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року заявник звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції Донецької області (надалі - ВДВС).

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що за заявою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»17 квітня 2012 року Дзержинським міським судом Донецької області було видано судовий наказ № 2н/0512/775/2012 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за електроенергію в сумі 828 гр. 24 коп., та судових витрат у сумі 107 гр. 30 коп.

Отримавши судовий наказ, представником заявника по справі було звернено до ВДВС для примусового виконання. Однак, постановою державного виконавця ВП № 35025448 від 25.10.2012 року стягувачеві відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного судового наказу, посилаючись на невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»із змінами і доповненнями. При цьому, державний виконавець конкретно не визначив, в чому саме полягає невідповідність виконавчого документа, який підлягає примусовому виконанню. Дану постанову вважає незаконною, винесену з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Представник заявника заявлені вимоги підтримав повністю.

Представник ВДВС в судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог заперечує, скаргу не визнала, оскільки вважає, що вона є необґрунтованою та не доведеною у судовому засіданні.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні поданої скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за заявою ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»17.04.2012 року Дзержинським міським судом Донецької області видано судовий наказ № 2н/0512/775/2012 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за електроенергію в сумі 828 гр. 24 коп., та судові витрати в розмірі 107 гр. 30 коп.

Даний судовий наказ надійшов до відділу ДВС 25.10.2012 року.

Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606 -XIV із змінами та доповненнями (надалі -Закон від 21.04.1999 року).

Отже, у своїй діяльності державний виконавець повинен керуватися цим Законом, Інструкцією з організації примусового виконання рішень та іншими нормативно -правовими актами.

Згідно ст. 18 ч. 3 Закону від 21.04.1999 року (із змінами) у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я стягувача та боржника, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номеру, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, у разі невідповідності зазначеного вище виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону від 21.04.1999 року, а саме через відсутність у судовому наказі відомостей про ідентифікаційний номер або серії паспорту боржника, державним виконавцем на підставі ст. 26 цього Закону відмовлено у відкритті виконавчого провадження, про що складено відповідну постанову.

Згідно п. 3.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону від 21.04.1999 року.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, проаналізувавши всі обставини справи, суд прийшов до висновку, що державним виконавцем правомірно було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за судовим наказом № 2н/0512/775/2012, де боржником є ОСОБА_4.

Таким чином, заявлені вимоги є недоведеними, тому не підлягають задоволенню.

Ураховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 386-388 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 року № 606 -XIV із змінами та доповненнями, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго»на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області -відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя: