Постанова № 28623600, 09.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

09.01.13 Справа № 5015/6461/11

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (вих. №18327/06-17 від 10.12.2012 року) та Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (вих. №14365/10-001 від 18.12.2012 року)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.12.2012р.

у справі № 5015/6461/11

за заявою Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів та Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова, м.Львів

до боржника Державного виробничого об'єднання «Полярон», м.Львів

про визнання боржника банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника-1 (скаржника): Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова, м.Львів: Савицька І.С. -представник за довіреністю (№16299/06 від 05.11.2012 року);

від кредитора-1 (скаржника): Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби -не з'явився;

від кредитора-2: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові, м.Львів: Вітко І.Б. - представник за довіреністю (№2141/01 від 19.04.2012 року);

від кредитора-3: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»: Бачинський А.В. - представник за довіреністю (№09-32/1286 від 26.09.2012 року).

від боржника: не з'явився;

арбітражний керуючий: не з'явився;

від Головного управління юстиції у Львівській області (відділ з питань банкрутства): не з'явився;

від агентства держмайна України: не з'явився.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22,27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

05.12.2012 року Господарським судом Львівської області винесена ухвала у справі № 5015/6461/11 за заявою Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м.Львів та Управління пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова, м.Львів про визнання банкрутом Державного виробничого об'єднання «Полярон», м.Львів, відповідно до якої задоволено клопотання Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова щодо заміни кредитора на Державну податкову інспекцію у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби; відмовлено в задоволенні клопотання щодо дострокового припинення повноважень керівника боржника, покладення повноважень керівника на розпорядника майна та направлення повідомлення в органи прокуратури; а також припинено провадження у справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова та Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби подали апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах скаржники просять прийняти апеляційні скарги до розгляду та скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.12.2012р. у справі №5015/6461/11 та направити справу на новий розгляд.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали застосовано положення ч.1 ст. 80 ГПК України, однак, на думку скаржників, у зв'язку із тим, що розгляд справи знаходиться на стадії розпорядження майном слід було застосовувати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким згідно ст. 40 визначений вичерпний перелік підстав для припинення провадження у справі. Як наслідок, господарський суд прийшов до передчасного висновку про неможливість переходу до ліквідаційної процедури боржника та відсутність об'єктивних підстав для укладення мирової угоди.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.12.2012 року поновлено ДПІ у Сихівському районі міста Львова Львівської області ДПС строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 05.12.2012 року у справі №5015/6461/11.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 28.12.2012 року подані скаржниками матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 09.01.2013 року, у складі колегії суддів Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Малех І.Б.

Скаржник - Управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив суд скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 05.12.2012 року.

Скаржник - Державна податкова інспекція у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду.

Представник ПАТ «Промінвестбанк»явку повноважного представника забезпечив, надав усні пояснення по суті спору та просив суд скасувати ухвалу Господарського суду від 05.12.2012 року.

Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Львові явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, надав усні пояснення по суті спору та зазначив про наявність підстав для припинення провадження у справі №5015/6461/11.

Інші учасники судового процесу явки повноважних представників не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленні про час та місце судового розгляду.

Колегія суддів розглянувши апеляційні скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а тому ухвалу господарського суду Львівської області від 05.12.2012 року у справі № 5015/6461/11 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого превалюють у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Як вбачається із матеріалів справи, Державне виробниче об'єднання «Полярон»згідно з наказом Міністерства промислової політики України від 22.01.2008 року №40 «Про ліквідацію Державного виробничого об'єднання «Полярон»перебуває у процедурі припинення.

Відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»від 07.07.1999 року №847-XIV Державне виробниче об'єднання «Полярон»включено у додаток №2 «Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизованими».

Положеннями п.36 ст. 85 Конституції України передбачено, що затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, належить до повноважень Верховної ради України.

Відтак, вирішення питання щодо виключення ДВО «Полярон»з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації можливе за результатами внесення Кабінетом міністрів України законопроекту про внесення змін до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»та у разі прийняття цього законопроекту Верховною радою України.

Згідно ч.5 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності платника боржника або визнання його банкрутом»положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб -підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо неможливості застосування до боржника інших судових процедур банкрутства, з огляду на те, що станом на час розгляду справи зміни у перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації не внесено.

Колегія суддів зазначає, що у зв'язку з неможливістю переходу до процедури санації чи ліквідації, провадження у справі про банкрутство може бути припинено шляхом укладення між сторонами мирової угоди згідно положень ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а у разі відсутності пропозицій щодо її укладення справа підлягає припиненню на підставі частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником та кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також спрощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

З матеріалів справи не вбачається, що скаржниками була подана мирова угода на затвердження господарському суду, відсутнє письмове підтвердження звернення скаржників до комітету кредиторів щодо розгляду питання про укладення мирової угоди, а також відсутні пропозицій від боржника щодо укладення мирової угоди, які б направлялися до суду чи арбітражному керуючому.

Згідно ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Щодо доводів скаржників про неможливість застосування у справі положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наявність спеціальних приписів статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким регулюється припинення провадження у справах про банкрутство колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.41 Господарського процесуального кодексу України законодавець допускає субсидіарне застосування процесуальних норм права у випадку відсутності відповідного регулювання спеціальними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Стаття 5 зазначеного Закону виключає можливість подальшого провадження у справах про банкрутство з переходом до процедур санації та ліквідації щодо суб'єктів, які перебувають в переліку підприємств, що не підлягають приватизації. Однак, зазначена підстава відсутня у переліку підстав, за якими припиняється провадження у справі відповідно до статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З аналізу зазначених норм, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин провадження у справі щодо боржника, як щодо суб'єкту по відношенню до якого чинним законодавством не передбачено можливість здійснення подальшої процедури банкрутства підлягає припиненню, а відтак твердження суду першої інстанції проте, що справа не підлягає розгляду в господарських судах є обґрунтованим відповідно до частини 1 статті 80 Господарського кодексу України та узгоджується із положеннями статті 41 ГПК України та статті 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість переходу до ліквідаційної процедури боржника та відсутність об'єктивних підстав для укладення мирової угоди, на підставі чого дійшов правильного висновку про необхідність припинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких умов, колегія суддів діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Львівської області у справі №5015/6461/11.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Постанову Господарського суду Львівської області від 05.12.2012 року у справі №5015/6461/11 залишити без змін, а апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова (вих. №18327/06-17 від 10.12.2012 року) та Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби (вих. №14365/10-001 від 18.12.2012 року) без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 14.01.12 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.