Постанова № 28623297, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2013р.м.Київ№ 29/469-А15:50

За позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. КиєваДо1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго»; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш»Провизнання угоди недійсною та стягнення в доход державного бюджету 5754,00грн.Суддя Домнічева І.О.

Представники:

Від позивача Безручко В.В.

Від відповідачів не з'явилися

Обставини справи:

У провадженні судді Господарського суду міста Києва Усатенко І.В. знаходилась справа №29/469 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго»(Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Техмаш»(Відповідач-2) про визнання угоди недійсною та стягнення в доход державного бюджету 5754,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2004р. зупинено провадження у справі №29/469 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва до ТОВ «Укренерго»та ТОВ «Техмаш»про визнання угоди недійсною та стягнення в доход державного бюджету 5754 грн. - до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі №2-5375/6 за позовом Сторожка В.А. до ТОВ «Укренерго», за участю третьої особи -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання документів недійсними, що розглядається у Голосіївському районному суді м. Києва.

Розпорядженням від 11.07.2012р. Голова Господарського суду міста Києва розпорядився передати справу № 29/469 для здійснення автоматичного розподілу

За автоматичним розподілом справа № 29/469 надійшла в провадження судді Домнічевої І.О.

На запит Господарського суду міста Києва, від Голосіївського районного суду м. Києва надійшла відповідь, з якої вбачається, що провадження у цивільній справі №2-5375/6 на даний час закінчено.

Ухвалою від 01.11.2012р. суд прийняв справу № 29/469 до свого провадження, поновив провадження у справі, відкрив провадження в адміністративній справі № 29/469-А та вирішив всі судові засідання, що відбулися до набрання чинності КАС України, вважати попередніми судовими засіданнями, що проводилися в межах підготовчого провадження в даній адміністративній справі.

Також суд призначив розгляд справи на 22.11.2012р., запропонував сторонам надати суду пояснення по суті спору та окремо запропонував позивачу надати суду письмове підтвердження щодо того, чи підтримує позивач заявлені позовні вимоги та в якому обсязі.

Представники відповідачів в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Представником позивача в судовому засіданні 22.11.2012р. заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Ухвалою від 22.11.2012р. суд відклав розгляд справи на 11.12.2012р., запропонував сторонам надати суду пояснення по суті спору та запропонував позивачу надати суду письмове підтвердження щодо того, чи підтримує позивач заявлені позовні вимоги та в якому обсязі.

Представником позивача в судовому засіданні 11.12.2012р. було подано додаткові пояснення.

В судових засіданнях 11.12.2012р. та 25.12.2012р. судом оголошувались перерви та наступне судове засідання було призначено на 10.01.2013р.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний договір укладений відповідачами з метою, завідомо суперечною інтересам держави, оскільки між відповідачами було укладено усну угоду, на виконання якої відповідач-1 продав та видав податкову накладну, а відповідач-2 придбав і оплатив товарно-матеріальні цінності на суму 5754 грн. (в т.ч. ПДВ 959 грн.), при цьому установчі документи відповідача-1 визнані недійсними рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2003р. №2-5375/6.

Ухвалою від 10.01.2013р. суд закрив провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренерго», ідентифікаційний номер 31722520.

Представники відповідачів в призначене судове засідання не з`явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні надав присутньому представнику позивача можливість дати додаткові пояснення чи надати додаткові докази; представник позивача зазначив, що всі пояснення та письмові докази вже було надано.

Враховуючи наведене, у відповідності до ст.ст. 151,152 КАС України, суд закінчивши з'ясування обставин та перевірку їх доказами перейшов до судових дебатів.

Після судових дебатів, виходу та повернення з нарадчої кімнати, судом в судовому засіданні 10.01.2013р було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ Відповідачем-1, за період березень-серпень 2002р., про що складено акт перевірки № 122/26-10/31722520.

В ході перевірки встановлено, що 11.07.2002р. між відповідачами було укладено усну угоду, на виконання якої Відповідач-1 продав та видав податкову накладну, а Відповідач-2 придбав і оплатив товарно-матеріальні цінності на суму 5754 грн. (в т.ч. ПДВ 959 грн.), при цьому установчі документи відповідача-1 визнані недійсними рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2003р. №2-5375/6.

Укладений між відповідачами договір Позивач вважає таким, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави. Позов заявлений позивачем на підставі ст. 49 ЦК УРСРС.

Відповідно до вказаної норми ЦК УРСР якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства; для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Таким чином, розглядаючи такий спір, суд повинен визначити наявність наступних ознак:

а) вчинення дій об'єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадку повинно бути наявним порушення вимог саме норм законів та нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

б) такі угоди характеризуються суб'єктивним наміром сторін (чи однієї сторони) порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладенні угоди;

в) факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємства, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

В обґрунтування позовних вимог про недійсність спірного договору, а також про наявність умислу у відповідачів на укладення договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави, Позивач посилається на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 19.12.2003р. №2-5375/6, яким визнано недійсними установчі документи Відповідача-1 з моменту укладання та реєстрації, свідоцтво платника ПДВ та свідоцтво про державну реєстрацію.

Однак, вказане рішення суду скасовано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.03.2005р., справу направлено на новий розгляд. Під час нового розгляду справи ухвалою від 19.07.2005р. позов залишено без розгляду та дана ухвала є чинною.

У зв'язку з цим, рішення, на яке посилається Позивач в обґрунтування позову, доказової сили не має.

Позивач вказує, що укладена відповідачами угода суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки укладена з метою приховування доходів від оподаткування.

Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому у ст. 67 Конституції України.

Мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління, і , як наслідок, через фізичних осіб, що входять до складу таких органів управління.

Отже, для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи, необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи, на укладення угоди з метою, завідомо суперечної інтересам держави.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ухилення від сплати податків є окремим складом злочину (ст. 212 Кримінального кодексу України) і, відповідно, потребує окремої кваліфікації судом за наявності відповідних і доведених у суді обставин.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами Відповідача-1 встановлений обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Порушення будь-якою юридичною особою податкового законодавства встановлюється посадовими особами контролюючого органу у результаті перевірки фінансово-господарської діяльності і фіксуються у акті, складеному по результатах вказаної перевірки, а також зазначається у відповідному рішенні податкової служби, яке повинно бути виконане упродовж встановленого податковим законодавством строку.

Таким чином, наслідком заниження Відповідачем-1 податкових зобов'язань можуть бути відповідні донарахування сум податків та застосування штрафних санкцій, а не визнання недійсним договору.

Крім цього, розглядаючи спір по суті, суд відзначає, що ЦК УРСР відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, втратив чинність з 01.01.2004р.

ЦК України, який набрав чинності з 01.01.2004р., серед правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, не містить санкцій аналогічних тим, які були встановлені ст. 49 ЦК УРСР. А за змістом ч. 2 ст. 5 ЦК України кодекс має зворотну дію в часі у випадках, коли він пом'якшує або скасовує відповідальність особи.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Своїх вимог позивач суду не довів, належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог не надав.

Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 72, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Дана постанова набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 14.01.2013р.

Суддя І.О.Домнічева