Рішення № 28623285, 11.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-1/16163-2012 11.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»

Про стягнення 50 496,88 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Лук'янчук А.В., довіреність № 884 від 05.09.2012

від відповідача Галюк Ю.Г., довіреність № 12/1175 від 19.12.2012

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування»(далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі -відповідач) про стягнення 50 496,88 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 046.0033225.076 від 26.02.2010р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 50 496,88 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 16.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-1/16163-2012 та призначено розгляд на 14.12.2012 р.

14.12.2012 представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали, про причини своєї відсутності суд не повідомили.

Суд відклав розгляд справи на 11.01.2013р., у зв'язку з відсутністю представників сторін.

11.01.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав неправомірного нарахування штрафних санкцій а також не враховано франшизу у розмірі 1000,00 грн., крім того виплата була здійснена по рахунку СТО, а не по звіту, надав відзив.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2010р. між ПрАТ «СК «Альфа Страхуваняя»(далі -позивач) та Шеліховим О.А. як страхувальником, було укладено договір страхування № 046.0033225.076, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Мерседес», державний номерний знак ВН 7719 СЕ.

27.01.2011 в м. Одесі на Аркадіївському провулку сталася ДТП за участю транспортного засобу «Мерседес», державний номерний знак ВН 7719 СЕ, під керуванням Шеліхова О.А., та транспортного засобу «Лексус», державний номерний знак ВН 0007 ВХ, під керуванням Русєва С.І., який на момент ДТП був застрахований у ПрАТ «СК «Провідна».

Згідно полісу № ВЕ/6204673 цивільно-адміністративна відповідальність водія автомобіля «Лексус», державний номерний знак ВН 0007 ВХ, була застрахована ПрАТ «СК «Провідна».

Відповідно до постанови Татарбунарського районного суду Одеської області № 3-453/11 від 28.03.2011р., гр. Русєва С.І. встановлено вину у здійсненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до звіту № 10/11 про визначення матеріальної шкоди та калькуляції до нього, розмір матеріальної шкоди завданої власнику транспортного засобу «Мерседес», державний номерний знак ВН 7719 СЕ, внаслідок ДТП склав 46 895,16 грн., але позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 46 982,82 грн. згідно рахунку СТО, що підтверджується платіжним дорученням 1234 від 18.03.2011р. та витягом з відомості № 114 від 18.03.2011р.

Згідно полісу № ВЕ/6204673, розмір ліміту відповідальності встановлено у розмірі 50 000,00 грн., а франшизу встановлено у розмірі 1000,00 грн.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідачів 50 496,88 грн. боргу, а саме: 46 982,82 грн. -боргу, 3514,06 грн. -пені та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Суд дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі 45 895,16 грн. в порядку регресу, оскільки позивачем при розрахунку позовних вимог не було враховано франшизу у розмірі 1000,00 грн., що передбачено згідно полісу № ВЕ/6204673. Також судом враховано заперечення відповідача щодо розміру виплаченої страхової суми, які полягали в тому, що позивач здійснив виплату згідно рахунку-фактурі СТО, а не згідно розрахованої шкоди по звіту про визначення матеріального збитку, що протирічить чинному законодавству України.

Щодо заявлених до стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 514, 06 грн., то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної позовної вимоги, на підставі того, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»право на вимогу про стягнення пені наявне у особи, яка має право на виплату страхового відшкодування, тобто у страхувальника або постраждалої особи, у разі стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, право на стягнення пені чинним законодавством України не передбачено.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(код ЄДРПОУ 23510137, адреса: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський 25) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування»(код ЄДРПОУ 30968986, адреса: 01001, м. Київ, вул. Десятинна 4/6) 45 895 (сорок п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 16 коп. -страхового відшкодування в порядку регресу, 1464 (одну тисячу чотириста шістдесят чотири) грн. 65 коп. -судового збору.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог -відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 16.01.2013р.)