ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-50/17460-2012 08.01.13
За позовом приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі Центральної філії
до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»
про відшкодування шкоди в порядку регресу 15 367,11 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Від позивача Поліщук О.О. (дов. № 2597 від 03.09.2012)
Від відповідача не прибув
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»в особі Центральної філії (надалі -ЦФ ПрАТ «СК «Українська пожежно-страхова компанія») звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія «ОРАНТА»(надалі -ВАТ «НАСК «ОРАНТА»), про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15 367,11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЦФ ПрАТ «СК «Українська пожежно-страхова компанія»на підставі договору страхування № 0141887 від 14.03.2010 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Шкода Октавіа», д.н. АА 5416 СК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України " Про страхування " та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу -автомобіля марки «ВАЗ 111930»д.н. ВК 3552 АК, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ «НАСК «ОРАНТА»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ № 8070701), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/17460-2012, розгляд справи призначено на 08.01.2013.
Представник позивача в судове засідання 08.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 08.01.2013 не з'явився, але через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
14.03.2010 між ЦФ ПрАТ «СК «Українська пожежно-страхова компанія»(надалі позивач) та ТОВ «Інтер Авто Альянс»був укладений Договір страхування № 0141887 (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Шкода Октавіа», д.н. АА 5416 СК (надалі - застрахований автомобіль).
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).
03.12.2010 на а/д Рафалівка - Полиці Рівненської обл. мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), учасниками якої були: застрахований позивачем автомобіль «Шкода Октавіа», д.н. АА 5416 СК, яким керував водій Шевчук В.М. та автомобіль «ВАЗ 111930»д.н. ВК 3552 АК, під керуванням водія Лохвич Є.І.
Із довідки ВДАІ Володимирецького району УДАІ УМВС України у Рівненській області № 522 від 10.12.2010 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб -автомобіль «ВАЗ 111930»д.н. ВК 3552 АК, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шкода Октавіа», д.н. АА 5416 СК, знаходився під керуванням громадянина Лохвич Є.І.
Згідно постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 03.02.2011 (справа № 3-93/11) Лохвича Євгена Івановича за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.
Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Шкода Октавіа», д.н. ВК 3552 АК, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.
Згідно Звіту № 24/12 від 16.12.2010 матеріальні збитки спричиненні Страхувальнику даного транспортного засобу складають 11 000 , 80 грн.
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, страхового акту № 00707/10 від 13.01.2011, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування 15 367,11 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 13.01.2011( в матеріалах справи).
Таким чином, до позивача, на думку останнього, перейшло в межах вказаної суми грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина Лохвича Є.І. В.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ-111930»д.н. ВК 3552 АК, ним і відшкодовується.
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу винної сторони застрахована в ВАТ НАСК «Оранта», що підтверджується наданим відповідачем полісом № ВВ/8070701 та довідкою МТСБУ від 20.12.2012 №33216/7-3-11 ( в матеріалах справи).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін , суд приходить до висновку про часткову відмову в задоволенні позову з огляду не таке:
Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано шкоду у результаті її порушеного права , має право на її відшкодування.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної' пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Преамбулою Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.03 (далі - Методика).
Згідно з вимогами пунктів 3.1, 3.3, 3.4, 3.9 даної Методики визначення вартості матеріального збитку (реальні збитки) з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної якості) ,здійснюється на підставі аналізу цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках.
Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Документом, який визначає розмір збитку є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу, однак позивачем не надано такого звіту, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до ч. 1 п. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Матеріали справи містять докази розрахунку вартості витрат на проведення відновлювального ремонту автомобіля автомобіля «Шкода Октавіа»»д.н. АА 5416 СК суб'єктом оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат, а тому суд має можливість встановити їх відповідність п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів відповідності.
Натомість позивачем не було надано документ, який підтверджує у встановленому Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»порядку розмір оціненої шкоди застрахованого позивачем автомобіля в сумі 15 367, 11 грн.. Таким документом, на думку суду, є висновок (звіт) експерта, оскільки згідно з роз»ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.031992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до вищевказаної Методики
Відповідно до наданого СПД Вілько О.Г. Звіту № 24/12 від 16.12.2010 матеріальні збитки спричиненні Страхувальнику даного транспортного засобу позивача складають 11 000, 80 грн..
Тобто, оціненою шкодою та реальними збитками позивача є збитки на суму 11 000, 80грн. яку і мав право вимагати позивач в порядку регресу .
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів звіту про оцінку шкоди застрахованого автомобіля з урахуванням зносу в сумі 15367,11 грн., яка була заподіяна в результаті ДТП, як документу, що визначає розмір збитку, а тому підстави для стягнення коштів у повному обсязі в порядку регресу у позивача відсутні.
Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:
на позивача в сумі 457 грн. 26 коп. , на відповідача -1 152 грн. 24 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА»(01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул.. Жилянська, буд. 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(Центральна філія) (04080, м. Київ, Подільський р-н, вул.Фрунзе, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) суму страхового відшкодування у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 1 152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн. 24 коп.
3. В іншій частині позову -відмовити.
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Л.Д. Головатюк
Дата підписання повного тексту рішення - 15.01.2013
Судове рішення № 28620037, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-50/17460-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: