Рішення № 28619904, 14.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/17200-2012 14.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної Страхової компанії "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 2 989,50 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" шкоди в порядку регресу в розмірі 2 989,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору № 0521-а/09ко від 16.09.2009 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Сітроен д/н АА1692ІК, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ д/н 25066КА, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/4080237), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2012 порушено провадження по справі № 5011-53/17200-2012, розгляд справи призначено на 14.01.2013 та направлено запит до Мотороного (транспортного) страхового бюро України.

18.12.2012 від Мотороного (транспортного) страхового бюро України через канцелярію суду надійшла відповідь на судовий запит.

Представник позивача в судове засідання 14.01.2013 не з'явився, про причини неявки суду невідомо.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення що свідчить про отримання відповідачем ухвали суду 30.11.2012.

Таким чином, ухвала суду надіслана за вказаною адресою вважається врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.01.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

16.09.2009 між АТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (змінило назву на ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування") та Конопленко А. В. укладено Договір № 0521-а/09ко добровільного страхування наземного транспорту (надалі -Договір), за яким був застрахований автомобіль Сітроен д/н АА1692ІК.

27.12.2009 року о 12 год. 50 хв. в м. Києві на пр. 40 р. Жовтня, водій Кот В. Б., керуючи автомобілем ВАЗ д/н 25066КА, під час випередження не дотримався безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Сітроен д/н АА1692ІК, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.01.2010 у справі № 3-349/10 Кота В. Б. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до калькуляції № 392 від 28.12.2009 вартість затрат на ремонт автомобіля Сітроен д/н АА1692ІК складає 2989,50 грн. А також, як вбачається з розрахунку суми страхового відшкодування, складеного начальником відділу експертиз центру виплат позивача, сума страхового відшкодування відповідна розміру відновлювального ремонту автомобіля Сітроен д/н АА1692ІК та складає 2989,50 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт № 0521-а/09ко-1 від 01.02.2010 на суму в розмірі 2989,50 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 2989,50 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 315 від 02.02.2010.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 2989,50 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ д/н 25066КА, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль ВАЗ д/н 25066КА, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВС/4080237 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВС/4080237) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВС/4080237 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № РГ/0521/10/9 від 24.04.2012 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте відповідач відповіді на претензію не надав, суму страхового відшкодування в порядку регресу не вплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 2989,50 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 2989,50 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень 50 коп.) та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.)

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 15.01.2013

Суддя О.А.Грєхова