Рішення № 28619874, 21.12.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/19785/12

пр. № 2/2608/7951/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2012 року

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Олешко В.В., Кузнець Л.І., Намазової Г.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1-ОСОБА_5 до ОСОБА_3, Київської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Головне управління юстиції у м. Києві, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про встановлення юридичного факту прийняття спадщини, визнання права власності на ? частину житлового будинку, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Київської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання права спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1-ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визнання за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та земельну ділянку, які розташовані по АДРЕСА_1

При цьому, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1- ОСОБА_6, після смерті якого мати позивача виділила собі ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, як майно набуте в шлюбі та зареєструвала своє право власності на нього в БТІ. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача-ОСОБА_8, після смерті якої залишились спадкоємці: позивач по справі, як син, та її дочка ОСОБА_7. Після смерті батьків позивач з сестрою прийняли спадшину шляхом вступу у фактичне користування житловим будинком та земельною ділянкою. Так, вони проживали в цьому будлинку як сім'я, здійснювали ремонт та догляд за будинком до 2004 р., після чого позивач за станом здоров'я ліг на лікування, а в 2005 р. отримав інвалідність, але наказав сину й далі продовжувати нагляд за будинком і земельною ділянкою, і син ремонтував забор, дах, займався городом та веденням господарвства. Сестра позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_3, після смерті якої спадкоємців не лишилось, бо син ОСОБА_10 помер в ІНФОРМАЦІЯ_4 напередодні її смерті. Після смерті батьків позивач з сестрою до нотаріальної контри не звертались з заявами про прийняття спадщини, оскільки вважали, що своїми діями вступили в управління та володіння спадковим майном. Фактично позивач успадкував ? частину будинку та ? земельної ділянки після смерті батьків, а іншу ? частину будинку та ? частину земельної ділянки після смерті сестри позивач також успадкував, бо у сестри спадкоємців після її смерті не залишилось, а позивач належить до другої черги спадкоємців.

В ході розгляду справи представник позивача ОСОБА_1-ОСОБА_5 неодноразово уточнював та доповнював позовні вимоги і, пред'являючи вимоги до ОСОБА_3, Київської міської ради, просить:

- встановити юридичний факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом вступу у фактичне управління та володіння майном будинком АДРЕСА_1,

- визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1,

- визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1,

- скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7,

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку №ЯЖ039814 з/р 05-7-0860, виданий на ім'я ОСОБА_7, який зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого орагну Київської міської ради,

- скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7,

- визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 16.04.2004 р. за законом, виданого державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори №-310.

При цьому, мотивує свої вимоги тим, що ОСОБА_7 неправомірно отримала свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.04.2004 р. в порядку спадкування і це свідоцтво мє бути визнано недійсним. ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на всю земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, хоча мала право на отримання у власність лише ? частину цієї ділянки, т.я вона повинна була набувати право власності лише на ? частину спірного будинку. Проведення приватизації земельної ділянки за вищевказаною адресою порушує права позивача, як землекористувача та спадкоємця після смерті матері ОСОБА_8

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_3 не визнала позов представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_5 і подала зустрічний позов до ОСОБА_1, Київської міської ради про визнання за нею права спадкування за законом на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її прабабуся ОСОБА_8, після смерті якої її бабуся ОСОБА_7 отримала у спадок житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 Ії син ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 Вона є дочкою ОСОБА_10 В лютому 2012 р. вона звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийнятя спадщини за законом від ОСОБА_7 згідно ст. 1266 ЦК України. ОСОБА_1 не звертався з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті прабабусі ОСОБА_8, тому втратив можливість за законом отримати у власність житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті ОСОБА_7 її брат ОСОБА_1 також не звертався з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори. ОСОБА_1 та ОСОБА_7 не проживали разом та не вели спільне господарвстов по АДРЕСА_1, бо по цій адресі жили її бабуся ОСОБА_7 та син останньої ОСОБА_10, які вели разом господарство, здійснювали ремонт будинку протягом багатьох років.

Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов своєї довірительниці підтримав, проти задоволення позову представника ОСОБА_1-ОСОБА_5 заперечує з тих же підстав, що і його довірительниця.

ОСОБА_1, представник ОСОБА_1 заперечують проти зустрічного позову ОСОБА_3, вважаючи, що факти, викладені в цьому позові, не відповідають дійсності.

Відповідач Київська міська рада належним чином про час, місце слухання справи повідомлялась, його представник повторно в судове засідання не з'явився, тому суд, враховуючи думку сторін, представника позивача, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити спір без участі представника даного відповідача.

Треті особи належним чином про час, місце слухання справи повідомлялись, їх представники повторно в судове засідання не з'явились, тому суд, враховуючи думку сторін, представника позивача, матеріали та обставини справи, вважає за можливе вирішити без участі представників третіх осіб спір.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, з'ясувавши обставини справи, заслухавши показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що основний позов не підлягає задоволенню, зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що спірним спадковим майном, яке належало на праві приватної власності ОСОБА_7, є будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_1. ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з 21.12.1939 р. перебували у шлюбі. Від цього шлюбу вони мають сина ОСОБА_1 та доньку ОСОБА_7 ОСОБА_7 була одружена з ОСОБА_14, від цього шлюбу вони мали сина ОСОБА_10 ОСОБА_10, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_9, мають доньку ОСОБА_3 15.04.1980 р. шлюб між ОСОБА_14 і ОСОБА_7 був розірваний і вона взяла своє дівоче прізвище ОСОБА_7. 31.07.1980 р. ОСОБА_7 одружилася з ОСОБА_16, взявши прізвище ОСОБА_7. 27.03.2007 р. шлюб між ОСОБА_16 і ОСОБА_7 був розірваний, і вона залишила собі прізвище ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.08.1981 р. спадкоємцем майна ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, стала ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8 На підставі свідцоцтва про право на спадщину за законом від 16.04.2004 р. спадкоємицею майна ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, стала дочка померлої ОСОБА_7, яка мешкала в АДРЕСА_1. Рішенням Київської міської ради №517/1573 від 21.05.2009 р. у власність ОСОБА_7 була передана земельна ділянка, розташована в АДРЕСА_1. 10.09.2010 р. Київська міська рада видала державний акт про право власності на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 №ЯЖ 039814 з/р 05-7-0860, який зареєстровано в Державному управлінні земельних ресурсів Київської міської ради. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_10-рідний син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_7 Після смерті ОСОБА_7 17.02.2012 р. ОСОБА_3 звернулася до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_7, син якої ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, і була відкрита спадкова справа нотаріальною конторою. Свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний будинок та земельну ділянку не видавались (т.1. а.с. 10, 11, 59, 67, 82, 116, 117, 119, 120, 129, 130, 137, 138, 142, 148, 199, 216-218, 219, 229).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається після смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержуть право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст.ст. 1261, 1262, 1263, 1264 ЦК України у першу чергу на спадкування за законом мають право діти спадкоємця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як роз'яснено в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Пунктом 23 цієї ж постанови роз'яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Суд, дослідивши всі обставини справи, оцінивши зібрані та надані суду докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що не знайшло своє підтвердження обґрунтування правомірності позовних вимог ОСОБА_1

Спадкоємицею першої черги за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 є ОСОБА_3, як рідна онука на ту частину спадщини, яка б за законом належала її батькові ОСОБА_10, померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 Таким чином, ОСОБА_3 після смерті є єдиною спадкоємицею першої черги за правом представлення померлої ОСОБА_7, а ОСОБА_1, як брат померлої, спадкоємцем другої черги. ОСОБА_1 на підставі та в поряджку, встановленому ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України ( та в період дії Цивільного кодексу УРСР-статті 529, 548, 549) не виявляв бажання прийнятя спадщини і до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався, що є його правом. До суду з позовами про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 також не звертався. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 фактично без поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_8

Не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи посилання позивача та його представників на те, що ОСОБА_1 та його сестра ОСОБА_7 домовлялись про порядок спільного прийняття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_8

З показань допитаних в судовому засідані свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 не вбачається підстав вважати суду, що ОСОБА_1 вступив у фактичне управління та володіння спірним спадковим майном. Тимчасові, періодичні його відвідування сестри ОСОБА_7 по місцю її проживання, яким є спірне будинковолодіння, не свідчать про його дійсні наміри та дії щодо прийняття та вступу в спадщину, з належним її оформленням.

Відповідно до ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на піставу вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Обставини, на які позивач ОСОБА_1 та його представники посилалися, як на підставу своїх позовних вимог і заперечень проти зустрічного позову, в судовому засіданні не були доведені належними і допустити доказами, та не знайшли свого підтвердження.

Оскільки не має законних підстав встановлювати юридичний факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом вступу у фактичне управління та володіння майном будинком АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1, то не має законних підстав і скасовувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_7, визнавати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку №ЯЖ039814 з/р 05-7-0860, виданий на ім'я ОСОБА_7, який зареєстрований у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого орагну Київської міської ради, скасовувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку АДРЕСА_1, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_7, визнавати недійсним свідоцтво про право на спадщину від 16.04.2004 р. за законом, виданого державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори №-310.

У суду є підстави задовольнити зустрічний позов ОСОБА_3, бо при наявності спору щодо прийняття у спадщину спадкового майна, що розглядається в суді, в судовому порядку необхідно визнати за ОСОБА_3 право на спадкування за законом на спадкове майно, враховуючи, що вона здійснила всі заходи для прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалось нотаріальною конторою при існуючому в суді спору з боку ОСОБА_1 Отже, право ОСОБА_3 на спадкування за законом повинно бути підтверджено судовим рішенням.

Згідно ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню з ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 107 грн. 30 коп., виходячи з об'єму задоволених зустрічних позовних вимог, які носять немайновий характер, потрачені за сплату судового збору при подачі цього позову до суду, виходячи з розміру, встановленого Законом України «Про судовий збір»(т.1.а.с.110).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР від 18.07.1963 р., ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1258, 1259, 1261-1264, 126, 1269, 1270, 1272, 1296-1298, 1301 ЦК України, ст. 3 СК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні ссновного позову представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Київської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Головне управління юстиції у м. Києві, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про встановлення юридичного факту прийняття спадщини, визнання права власності на ? частину житлового будинку, скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Київської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про визнання права спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право на спадкування за законом на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по спарві в сумі 107 гривень 30 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя