Постанова № 28619367, 25.12.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" грудня 2012 р. Справа № 5004/818/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

без участі представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відповідача-Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент»на рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2012р. у справі № 5004/818/12

за позовом Приватного підприємства «Укрніпрокон» м.Луцьк

до Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент» м Луцьк

про стягнення 17 673 грн. 90 коп. по розрахунках,-

До початку судового засідання, розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2012р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Саврія В.А. здійcнено зміну складу колегії суддів, окрім заміни головуючого у справі №5004/818/12. Визначено склад колегії: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Савченко Г.І. (арк.справи 131).

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.09.2012р. у справі №5004/818/12 (суддя Вороняк А.С.) задоволено позов Приватного підприємства «Укрніпрокон»(надалі в тексті - ПП «Укрніпрокон») до Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент»(надалі в тексті - ПП «ІміджІнвестмент») про стягнення 17 673 грн. 90 коп. заборгованості по розрахунках.

Відповідно до рішення з ПП «Імідж-Інвестмент»підлягає стягненню на користь ПП «Укрніпрокон» 17 673 грн. 90 коп. боргу та 2 509 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору та оплати послуг адвоката.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена Позивачем сума заборгованості повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами та не спростована Відповідачем у встановленому порядку.(арк.справи 84-87).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Волинської області від 11.09.2012р. у даній справі, ПП «Імідж-Інвестмент»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зроблено хибні висновки, які були покладені в основу винесеного рішення та невірно застосовано норми процесуального права. Скаржник вважає, що судом не було приділено належної уваги з'ясуванню обставин, що стосуються особи, яка була уповноважена на отримання товару згідно наданих Позивачем видаткових накладних. Крім того, Скаржник вважає, що судом залишено поза увагою факт відсутності обґрунтованого розрахунку суми, що стягується, а саме - дані, зазначені у формі таблиці не містять розшифровки складових частин сукупної заборгованості.(арк.справи 121-123).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 07.12.2012р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк. справи 120).

В судове засідання суду апеляційної інстанції 25.12.2012р. представники сторін не з'явились, хоч сторони про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку. (арк.справи 129-130).

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 07.12. 2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 120).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесульного права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Укрніпрокон»-постачальник та Приватне підприємство «Імідж Інвестмент»-покупець 01 вересня 2011р. уклали договір поставки нафтопродуктів №01-09/11-4 (надалі в тексті - Договір), згідно умов п.1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець - прийняти і оплатити нафтопродукти, найменування, ціна, кількість яких вказується в розрахункових та накладних документах, які окремо оформляються на кожну партію окремо.

Умови поставки кожної партії товару узгоджуються сторонами в усних або письмових заявках. Товар вважається переданим постачальником і прийнятий покупцем: по кількості - відповідно до товарно-транспортних (видаткових) накладних у відповідності з вибраними умовами поставки товару.(п.п. 1.2, 1.3 Договору). У випадку, якщо поставка товару була проведена без дотримання заявлених покупцем даних про обсяг, дату поставки тощо, однак сторонами були підписані накладні документи на товар (видаткові накладні), поставка товару вважається погодженою між сторонами і такою, що відповідає умовам даного договору.(п.2.8 Договору).

Переданий продавцем товар оплачується покупцем у безготівковій формі на підставі рахунків-фактур постачальника протягом вказаного в них строку шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.(п.п. 3.2, 3.4 Договору).

Договір діє до повного виконання сторонами умов, його підписано директорами ПП «Укрніпрокон»та ПП «Імідж Інвестмент», а також скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 10-11).

Матеріалами справи стверджується, що на виконання Договору, згідно видаткових накладних №2 від 02.09.2011р., №3 від 05.09.2011р., №5 від 06.09.2011р. та №13 від 29.09.2011р. - ПП «Укрніпрокон» передало, а ПП «Імідж Інвестмент», - прийняло товар (дизельне паливо) на загальну суму 192 671 грн. з ПДВ., що стверджується копіями видаткових накладних, підписаних та скріплених відбитками печаток обох сторін.(арк.справи 12-14).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що вартість отриманого дизельного пального ПП «Імідж Інвестмент» оплатило частково, перерахувавши протягом 23.09.2011р. - 13.10.2011р. на рахунок Позивача загалом 173 760 грн.

Позивач повідомив 29.05.2012р. Відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 237 грн. 10 коп., які виникли на підставі видаткової накладної №268 від 17.10.2011 року. Тому, Позивач вважає, що сума заборгованості складає 17 673 грн. 90 коп.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавcтва, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що 01.09.2011р. з моменту укладення сторонами Договору між ними виникли відносини поставки, оскільки момент передачі товару не співпадає з моментом його оплати.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити про-давцеві повну ціну переданого товару.

Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено місцевим господарським судом і стверджується матеріалами справи - Позивачем фактично поставлено Відповідачу дизельне паливо на загальну суму 192 671 грн., що зумовило виникнення у останнього зобов'язання сплатити цю суму, проте таке зобов'язання виконане Відповідачем частково на суму 173 760 грн., що стверджується банківськими виписками від 23.09.2011р., 30.09.2011р., 04.10.2011р., 12.10.2011р., 13.10.2011р.(арк.справи 18-21) та доказами зарахування 29.05.2012р. зустрічних вимог в сумі 1 237 грн. 10 коп.

Враховуючи зазначені обставини, колегії суддів вбачається вірним висновок місцевого господарського суду, що внаслідок неоплати ПП «Імідж Інвестмент»вартості отриманого пального, а також внаслідок зарахування Позивачем зустрічних однорідних вимог на суму 1 237 грн. 10 коп., - сума заборгованості перед ПП «Укрніпрокон»складає 17 673 грн. 90 коп.

Сторони у Договорі визначили, що розрахунок здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата товару проводиться покупцем на підставі рахунків-фактури Постачальника протягом строку вказаного в рахунку-фактурі.(п.3.4. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи - Договором не узгоджено строку оплати товару покупцем, не вказано строку оплати покупцем вартості товару і в рахунках №3 від 02.09.2011р., №4 від 05.09.2011р., №5 від 06.09.2011р. та №22 від 29.09.2011р.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пропозиція сплатити 17 673 грн. 90 коп. заборгованості протягом семи днів, яка вбачається з листа-вимоги Позивача від 29.05.2012р. - залишена Відповідачем без відповіді та без задоволення.

Твердження Відповідача, що видаткові накладні №2 від 02.09.2011р., №3 від 05.09.2011р., №5 від 06.09.2011р. працівниками ПП «Імідж Інвестмент» не підписувались та не скріплювались печатками, а походження накладних їм взагалі не відоме - колегії суддів вбачаються безпідставними з огляду на наступне:

Відповідно до Закону України від 16.07.1999р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення. Згідно з ч.1 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно з п.2.2 Положення - первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно п.п.2.4, 2.5 вищезазначеного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія зазначає, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги - є первинними документами та містять усі необхідні реквізити.

Також безпідставними є доводи Відповідача про невизнаня видаткової накладної №13 від 29.09.2011р. на суму 58 911 грн. і заперечення поставки пального за цією накладною, оскільки з матеріалів справи вбачається, що вказана видаткова накладна підписана та скріплена відбитком печатки Відповідача. Засвідчивши підпис своєю печаткою, Відповідач визнав і схвалив свої дії з прийняття товару на суму 58 911 грн. Окрім того, вартість пального з даної партії була частково оплачена ПП «Імідж Інвестмент», що стверджено матеріалами справи, а саме: банківськими виписками від 12.10.2011р. та 13.10.2011р. на загальну суму 15 000 грн.

Колегія суддів також зауважує, що до складу судових витрат стаття 44 ГПК України відносить оплату послуг адвоката.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановлюному Законом України «Про адвокатуру».(ч.3 ст.48 ГПК України).

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться у статті 2 Закону України «Про адвокатуру», яка зазначає, що адвокатом може особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Як вбачається з матеріалів справи, М'ясловіцькому Володимиру Леонідовичу 27.11.2008р. видано свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю №397. Договір про надання юридичних послуг №28/05/12 від 28.05.2012р. ПП «Укрніпрокон»уклало з адвокатом М'ясловіцьким Володимиром Леонідовичем.

Із адресованих суду звернень, протоколів судових засідань та ухвал суду вбачається, що правова допомога фактично надана адвокатом М'ясловіцьким В.Л., який згідно договору від 28.05. 2012р. діяв як адвокат і отримав від Позивача 900 грн. винагороди.(арк.справи 61-64).

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час розгляду спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2012р. задоволено клопотання Приватного підприємства «Імідж Інвестмент» - відстрочено сплату судового збору до 21.12.2012р.

Однак, Відповідач у призначене на 25.12.2012р. судове засідання не з'явився, доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому розмірі -апеляційному суду не надав.

Судові витрати та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно ч.5 ст.49 ГПК України, - при задоволенні позову покладаються на Відповідача.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що з ПП «Імідж Інвестмент»належить стягнути в доход Державного бюджету України 804 грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 46, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент»на рішення господарського суду Волинської області від 11.09.2012р. у справі №5004/818/12 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Імідж-Інвестмент», яке знаходиться у м.Луцьк, вул.Набережна, 4 (юридична адреса: 43018 Волинська область, м.Луцьк, провулок 1-й Малоомелянівський, 13 код ЄДРПОУ 36394921) в доход Державного бюджету України 804 грн. 75 коп. судового збору.

3. Надати місцевому господарському суду доручення про видачу відповідного наказу.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5. Справу №5004/818/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.