Рішення № 28619241, 14.01.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 січня 2013 р. Справа № 5004/1453/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до Комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго», м.Нововолинськ

про стягнення 1 357 299, 95 грн. заборгованості

Суддя: Пахолюк В.А.

з участю представників сторін:

від позивача: Єршова С.В. - головний юрисконсульт, дов. № 14-4 від 08.01.2013 р.

від відповідача: Бондар Л.М. - спеціаліст-юрисконсульт, дов. № 17/1-01 від 10.01.2013р.

Суть спору:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», звернувшись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача - Комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго» 1 357 299, 95 грн. заборгованості за спожитий імпортований природний газ, в т.ч. 1 136 576, 96 грн. основного боргу, 90 953, 90 грн. пені, 83 310, 94 грн. - 7% штрафу, 11 948, 07 грн. інфляційних нарахувань, 34 510, 08 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2397/11 від 30.09.2011 р. з додатковою угодою від 11.10.2011 р., акти приймання-передачі природного газу № 1 від 31.10.2011 р., № 2 від 31.10.2011 р., виписки по операціях по підприємству за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., сальдо підприємства за період з 01.10.2011 р. по 30.09.2012 р., вимогу про сплату боргу № 26-1269/1.6-12 від 27.02.2012 р.

Відповідач у письмовому відзиву №22/3-03 від 11.01.2013 р., зареєстрованому канцелярією суду 14.01.2013 р. за вх.№ 01-29/399/13д та представник в судовому засіданні просить суд зменшити до мінімальних розмірів суму пені та штрафу, що нараховані позивачем. При цьому зазначає, що основна заборгованість КП «Нововолинськтеплокомуненерго» перед НАК «Нафтогаз України» за спожиті обсяги природного газу на даний час погашена, що підтверджує копією платіжного доручення № 5 від 21.12.2012 р. на суму 1 136 576, 96 грн.

Причиною виникнення боргу перед відповідачем зазначає тяжкий фінансовий стан, зумовлений неплатежами зі сторони споживачів підприємства, держави. Неповні розрахунки за використаний газ також пояснює затвердженими НКРЕ тарифами, які, всупереч вимогам ч.1 ст.20 Закону України «Про теплопостачання» не відшкодовують дійсних затрат підприємства на виробництво теплової енергії.

Як зазначає відповідач, станом на 01.11.2011 року підприємству заборгували 5 662 734,50 грн., з них: населення - 4 042 182,07 грн., інші споживачі - 1 010 197,48 грн., установи обласного бюджету - 14 451,34 грн., установи державного бюджету - 90 212,26 грн. Крім того, заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню станом на 1 листопада 2011 року складала 7845869,00 грн. Як наслідок цього, кредиторська заборгованість підприємства станом на 01.11.2011 року становила 6 195 052,04 грн.

За результатами 2011 року підприємство отримало збитки в розмірі 1405,00 тис. грн., оскільки основним споживачем теплової енергії, для виробництва якої поставлявся природний газ, є населення міста Нововолинська та сел.Жовтневе (частка інших споживачів становить 0,86 %), яке не здійснює своєчасних розрахунків за послуги по теплопостачанню, є найбільшим боржником підприємства і якому пеня за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги не нараховується.

Обґрунтовуючи підстави для зменшення неустойки зазначає, що:

- заборгованість КП «Нововолинськтеплокомуненерго» перед НАК «Нафтогаз України» за спожиті обсяги газу виникла в результаті скрутного матеріального становища підприємства, зумовленого низькою платоспроможністю населення, невідшкодування державою дійсних затрат підприємства на виробництво теплової енергії;

- підприємством проведено оплату за спожиті обсяги природного газу в повному розмірі;

- порушення зобов'язання не завдало негативних наслідків для позивача (зокрема, матеріальних збитків);

- населення не сплачує пеню за порушення термінів оплати комунальних послуг.

Крім того, просить врахувати, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підприємству нараховано 3% річних в сумі 34 510,08 грн. та інфляційні в сумі 11 948,07 грн., а тому розмір відповідальності є невиправдано великим та спричинить для підприємства додаткові збитки, які не мають джерел покриття, що призведе ще до більш тяжкого фінансового стану підприємства.

В обґрунтування підстав для зменшення нарахованого штрафу 7% в сумі 83310,94грн. просить врахувати, що КП «Нововолинськтеплокомуненерго»:

- добровільно сплачено заборгованість за спожитий природний газ,

- станом на 1 грудня 2012 року не відшкодовано різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню в сумі 15 155 900,00 грн., (в тому числі за 2011 рік - 6 522 022,00 грн.),

- дебіторська заборгованість за надані підприємством послуги станом на 1 грудня 2012 року складає 7 841 455,33 грн.,

- збитки підприємства за 9 місяців 2012 року складають 4 774,0 тис.грн.

На підтвердження викладених у відзиву обставин до матеріалів справи долучає наступні документи: копію платіжного доручення № 5 від 21.12.2012р., копію договору про організацію взаєморозрахунків № 1110/517з від 17.12.2012 р., довідку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.11.2011 р., довідку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01,12.2012р., копію звіту про фінансові результати за 2011 рік та 9 місяців 2012 року; копію балансу станом на 31.12.2011 року та 30.09.2012 року;

копію витягу з протоколу № 1 засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу області від 19.07.2012 року, № 3 від 16.08.2012 р., № 6 від 05.11.2012 р., № 7 від 03.12.2012 р., № 8 від 17.12.2012 р., сальдову відомість дебіторської заборгованості на 01.11.2011р. та 01.12.2012р., довідки про обсяги заборгованості з різниці в тарифах, структуру споживачів КП "Нововолинськтеплокомуненерго", структуру опалюючої площі по КП "Нововолинськтеплокомуненерго".

Представник позивача в судовому засіданні факт погашення відповідачем основного боргу підтвердив. Проти зменшення нарахованих сум пені та штрафу заперечує, вважає, що наведені відповідачем обставини не мають істотного значення. Крім того, зазначає, що несвоєчасні розрахунки КП «Нововолинськтеплокомуненерго» перешкоджають в свою чергу ПАТ «НАК «Нафтогаз України» здійснити розрахунки за імпортований природний газ перед іншим постачальником.

Розглянувши наявні матеріали по справі та заслухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "Нововолинськтеплокомуненерго" (покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2397/11, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 4 кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Як встановлено, укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання статей 712 Цивільного кодексу України, 265 Господарського кодексу України.

Згідно п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Відповідно до п.2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011 р. по 31.12.2012 р. газ в обсязі до 29 496, 5 тис.м3.

Пунктом 3.3 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Додатковою угодою №1 від 11.10.2011р. сторони вносили зміни до договору на купівлю-продаж природного газу №14/2397/11 від 30.09.2011р., виклавши п.5.2 договору у наступній редакції: «Ціна за 1000 куб.м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309, 20 грн. Ціна за 1000 куб.м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248, 74 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 60,46 грн., всього з ПДВ - 1 309, 20 грн.

Згідно п.11.1 договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Як встановлено, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передавши у власність відповідача природний газ на загальну суму 1 490 156, 32 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу № 1 та № 2 від 31.10.2011р.

Відповідно до умов п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

В платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу, без зазначення періоду за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором (п.6.3).

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач розрахунки за поставлений природний газ здійснює неналежним чином, в результаті чого, у нього перед позивачем станом на 02.11.2012 р. існувала заборгованість в сумі 1 136 576, 96 грн.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Водночас, враховуючи, що основна заборгованість КП «Нововолинськтеплокомуненерго» перед НАК «Нафтогаз України» за спожиті обсяги природного газу на даний час погашена, що підтверджено платіжним дорученням № 5 від 21.12.2012 р. на суму 1 136 576, 96 грн. та не заперечується представником позивача, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору та припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 11 948,07 грн. інфляційних нарахувань та 34 510, 08 грн. - 3% річних.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи визнання відповідачем наведених сум, суд приходить до висновку про правомірність нарахування суми 3% річних в розмірі 34 510, 08 грн. та інфляційних втрат в сумі 11 948,07 грн., які підлягають стягненню на користь позивача.

Разом з тим, позивач заявляє вимоги щодо стягнення з відповідача 90953,90 грн. пені та 83 310, 94 грн. штрафу.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п.7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк, покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що 27.02.2012р. позивач направляв на адресу відповідача відповідну вимогу № 26-1269/1.6-12 про сплату пені у розмірі 49 530, 06 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі зазначеного позивачем правомірно нарахована пеня в розмірі 90 953, 90 грн., застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ, та штраф в розмірі 83 310, 94грн.

Водночас, розглянувши розрахунок позивача, суд приходить до висновку щодо можливості зменшення розміру нарахованої пені та штрафу, з огляду на наступне.

Відповідач у відзиву просить зменшити до мінімальних розмірів суму пені та штрафу. В обґрунтування зазначеного посилається на те, що заборгованість КП «Нововолинськтеплокомуненерго» перед НАК «Нафтогаз України» за спожиті обсяги газу виникла в результаті скрутного матеріального становища підприємства, зумовленого низькою платоспроможністю населення, невідшкодування державою дійсних затрат підприємства на виробництво теплової енергії, те, що порушення зобов'язання не завдало негативних наслідків для позивача (зокрема, матеріальних збитків), добровільно сплачено заборгованість за спожитий природний газ, станом на 1 грудня 2012 року не було відшкодовано різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню в сумі 15 155 900,00 грн., (в тому числі за 2011 рік - 6 522 022,00 грн.), що дебіторська заборгованість за надані підприємством послуги станом на 1 грудня 2012 року складала 7 841 455,33 грн., збитки підприємства за 9 місяців 2012 року складали 4 774,0 тис.грн.

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Оскільки, пеня та штраф є різновидом неустойки, яка має подвійну правову природу: одночасно є засобом забезпечення договірних зобов`язань для стимулювання їх виконання і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов`язання (санкцією), як правового наслідку його порушення, тому вона має компенсаційний характер та її розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Беручи до уваги те, що затверджені НКРЕ тарифи на теплову енергію не відшкодовують дійсних затрат підприємства на виробництво теплової енергії. Крім того, основними споживачами теплової енергії є населення, яке у зв'язку з низьким матеріальним становищем своєчасно не розраховується за послуги теплопостачання, а пеня за несвоєчасне внесення плати за комунальні послуги не нараховується. Водночас, враховуючи, що позивачем нараховано інфляційні втрати та 3% річних, що частково компенсує можливі збитки, а також те, що відповідачем сплачено суму основного боргу, суд вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу, які підлягають до стягнення та стягнути пеню в розмірі 45 476, 95 грн., штраф в розмірі 41 655, 47 грн., що становить 50 відсотків від нарахованих сум.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судовий збір в сумі 27 146, 00 грн. слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.525, 526, 530, 551, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.216-218, 233, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково в сумі 133 590, 57 грн.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Нововолинськтеплокомуненерго» (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул. Святого Володимира, 3, код ЄДРПОУ 00185382, реквізити банківських рахунків не відомі) на користь

Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, реквізити банківських рахунків не відомі) 133 590, 57 грн., в т.ч. 45 476, 95 грн. пені, 41 655, 47 грн. штрафу, 11 948, 07 грн. інфляційних нарахувань, 34 510, 08 грн. - 3% річних та 27 146, 00 грн. в повернення по оплаті судового збору.

3. Провадження у справі на суму 1 136 576, 96 грн. припинити.

4. В позові на суму 87 132, 42 грн. відмовити.

Повне рішення складено 15.01.2013 р.

Суддя Пахолюк В.А.