Рішення № 28617928, 10.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа№ 5015/5414/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія»,

м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар», м. Львів

про: стягнення 2 535,31 грн. за Договором № 2011/01 від 01.11.2011 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники сторін: не з’явилися

Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 10.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія», м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар», м. Львів про стягнення 2 535,31 грн. за Договором № 2011/01 від 01.11.2011 року.

Ухвалою суду від 25.12.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 2011/01 від 01.11.2011 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 535,31 грн., з яких: 2 235,55 грн. –основний борг, 237,30 грн. –пеня та 62,46 грн. –3 % річних.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвали суду від 25.12.2012 року виконав, 09.01.2013 року надіслав на адресу суду лист за вх. № 405/13 з оригіналами документів по справі, в якому просив суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника позивача.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 25.12.2012 року не виконав, проти позову в належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901407802180.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01 листопада 2011 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений Договір № 2011/01 на поставку товарів (Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник бере на себе зобов’язання постачати Покупцю товар згідно заявки, а Покупець бере на себе зобов’язання його прийняти та оплатити.

Як зазначається в позовній заяві, на виконання умов Договору 29.02.2012 року позивачем поставлено відповідачу товар (снекову продукцію) на загальну суму 12 507,67 грн., що підтверджується видатковою накладною № НТ-0007735 від 29.02.2012 року та довіреністю № 62/02 від 29.02.2012 року.

Згідно з п. 2.3. Договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення готівки в касу Постачальника. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу на 21 календарний день з моменту отримання товару Покупцем та підписання товарно-транспортних накладних уповноваженою особою Покупця.

Проте, Покупець прострочив оплату за поставлений товар, в зв’язку з чим станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 535,31 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору, у разі прострочення Покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно із зазначеним, позивач здійснив нарахування відповідачу пені в розмірі 237,30грн. та 3 % річних в сумі 62,46 грн.

Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 300,00 грн. відповідно до Договору про надання юридичних (адвокатських) послуг та правове обслуговування № 01/01/11 від 01.01.2011 року, акта приймання-передачі наданих послуг до Договору № 01/01/11 від 12.12.2012 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 7 від 17.12.2012 року.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов’язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так позивач здійснив нарахування відповідачу пені в розмірі 237,30 грн. та 3 % річних в сумі 62,46 грн.

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 535,31 грн., з яких: 2 235,55 грн. –основний борг, 237,30 грн. –пеня та 62,46 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти позову належним чином не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407627590.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олмар», 79035, м. Львів, вул. Зелена, 204 (ідентифікаційний код юридичної особи 22411887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна торгова компанія», 46018, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Громницького, 7А (ідентифікаційний код юридичної особи 34950836, р/р 260001717 у АТ «ЕРСТЕ банк», МФО 380009) 2 235,55 грн. основного боргу, 237,30 грн. пені, 3 % річних в сумі 62,46 грн., 300,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката та 1 609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.01.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А